«Покарання за критику»: законопроєкт Стефанчука перевірять після зауважень журналістів
24 Вересня 2025 12:04
Законопроєкт №14057, зареєстрований у Верховній Раді 21 вересня, тепер проходитиме додаткову перевірку через потенційні ризики для свободи слова. Причиною стали зауваження журналістів та правозахисників щодо можливого «покарання за критику». Про це співавтор документа, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив у Facebook, інформує «Комерсант Український»
Критика журналістів
23 вересня Bihus.info опублікував розслідування, де зазначив, що окремі положення законопроєкту можуть обмежувати журналістські розслідування та свободу висловлювання. Зокрема, йдеться про:
- автоматичне визнання інформації недостовірною без рішення суду;
- можливість покарання за суб’єктивну думку;
- розширення повноважень для «попередньої цензури» контенту, включно з онлайн-медіа та соціальними мережами.
За оцінкою Інституту масової інформації, такі норми можуть спричинити надмірний тиск на журналістів, зростання самоцензури та зловживання судовими процесами.
Реакція законодавців
Співавтор документа, голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин визнав можливі ризики для свободи слова та планує зміни:
«Проконсультувавшись з медіа-юристами, я дійшов висновку, що окремі положення законопроєкту дійсно можуть читатися по-різному. Відкликав свій підпис і одразу приступив до консультацій для знаходження компромісних формулювань».
Юрчишин підкреслив, що законопроєкт переглядає підхід до Цивільного кодексу з погляду посилення прав людини. Він додав:
«У документі немає нічого, що стосується виключно журналістів. Ризики для них можуть бачити лише дуже професійні медіаюристи, і то лише в кількох статтях».
Юрчишин також розповів, що Руслан Стефанчук погодився на зустріч із критиками проєкту, щоб знайти компромісні рішення:
«Метою є справді впровадження європейських та цивілізованих норм, а не введення «покарання за критику»».
Кроки для виправлення помилок
Юрчишин окреслив конкретні дії для усунення ризиків:
- Зустріч медіа-юристів та розробників законопроєкту для пошуку компромісних рішень;
- Верифікація формулювань міжнародними експертами для відповідності європейським стандартам;
- Внесення змін до законопроєкту, щоб оновлення кодексів відбулося без ризикових норм для свободи слова.
«Я визнаю свою помилку, що не забезпечив експертизу проекту медіа-юристами та поставив підпис без цієї перевірки. Наразі роблю все, щоб виправити цю ситуацію», – зазначив Юрчишин.
Важливість прозорості та довіри
Юрчишин наголосив на необхідності публічної презентації великих законопроєктів до внесення на реєстрацію та активного діалогу між ініціаторами та критиками:
«Це зменшує кількість різночитань та будує систему довіри між різними суспільними акторами. У нас достатньо ворогів, щоб воювати між собою, тому важливо підтримувати стандарт взаємоповаги».
За його словами, мета законопроєкту – посилення інституту захисту прав людини, а не обмеження свободи слова.
