Порушення практики воєнного часу: експерти дивуються рішенню суду щодо Шуфрича
9 Січня 19:50
РОЗБІР ВІД 
Київський апеляційний суд залишив під вартою, але визначив альтернативу — заставу понад 33 мільйони гривень для підозрюваного у державній зраді та колабораційній діяльності народного депутата Нестора Шуфрича. Чи є шанс у нардепа, обвинуваченого за тяжкими статтями, вийти на свободу, з’ясовував «Комерсант Український».
Як повідомили в офісі генпрокурора, є постанова Київського апеляційного суду від 6 січня про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 33 млн 280 тис. грн. Але ще не вийшов, застава не внесена. Син заарештованого нардепа повідомив, що сподівається на допомогу його однопартійців, серед яких є доларові мільйонери, оскільки сума не маленька.
По суті, можна сказати, що Нестор Шуфрич уже однією ногою на свободі, навіть при тому, що тільки 17 січня закінчується термін утримання під вартою. Його адвокати домагалися звільнення нардепа з СІЗО весь цей час, посилаючись на проблеми зі здоров’ям. До того ж серед його однопартійців були й ті, хто готовий був взяти його на поруки, але суд весь час продовжував арешт і вперше пішов на такий крок, як свобода в обмін на вражаючу грошову заставу.
Практично, ще ніхто за такими статтями не виходив з СІЗО
Як відзначають адвокати, якщо обвинувачення за статтею 111 — Держзрада, і звільняють з-під варти, це дуже дивно, оскільки санкції статті не передбачають жодної альтернативи, в тому числі й застави, крім утримання під вартою, і вона вважається особливо тяжкою. Та й ст. 110 Колабораційна діяльність, та ще й вчинена депутатом, теж вважається тяжкою, а Нестора Шуфрича звинувачують у фінансуванні Росгвардії.
«Сукупність цих статей означає, що слідство і суд розглядають дії обвинуваченого як надзвичайно небезпечні для основ державності та безпеки України, особливо в умовах воєнного стану. Суд при обранні запобіжного заходу (ст. 177 КПК) зобов’язаний враховувати тяжкість звинувачення, особу підозрюваного, його поведінку, рід занять, стан здоров’я, сімейний стан, інші обставини. Але, згідно зі ст. 176 КПК, для обвинувачених у злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років (а за ст. 111 КК – до 15 років або навіть довічне), утримання під вартою є основним, а не винятковим заходом», – розповідає в коментарі «Коммерсант Український» адвокат Валентин Серков.
Суд повинен оцінити, чи є ризик того, що обвинувачений: сховається від слідства та суду (особливо високий ризик у справах про держзраду). Може перешкоджати слідству (знищити докази, вплинути на свідків тощо). Продовжить займатися злочинною діяльністю (надзвичайно вагомий аргумент при звинуваченні в колабораціонізмі та держзраді). Може бути загрозою для національної безпеки (винятковий ризик за таких статей). За справами такої тяжкості суд де-факто виходить з того, що всі ці ризики є очевидними та надзвичайно високими, а тому єдина застосовувана запобіжна міра – утримання під вартою.
«Але тут враховується ще один нюанс: з моменту запровадження воєнного стану істотно посилилася практика обрання запобіжних заходів у справах, пов’язаних з безпекою держави, і суди стали набагато більш категоричними. Докази захисту про особисті гарантії (поручительство, застава, домашній арешт) майже не приймаються до уваги, оскільки не можуть нейтралізувати ризики для національної безпеки. Фактично, за ст. 111 КК та 110-2 КК діє презумпція необхідності утримання під вартою», – зазначає адвокат.
Теоретично, замість утримання під вартою можуть бути обрані особисте поручительство серйозних осіб (але хто поручиться за обвинуваченого у держзраді?). Або заява про явку з повинною та активна співпраця зі слідством. Це, мабуть, єдиний реалістичний шанс на зміну запобіжного заходу на домашній арешт або підписку про невиїзд. Але рішення залишається на розсуд суду та прокуратури. Ну ще враховується стан здоров’я, несумісний з утриманням у СІЗО (має бути підтверджено медекспертизою та бути дуже серйозним). Але навіть у цьому випадку може бути обраний домашній арешт під посиленою охороною.
Після застави можуть знову повернути до камери
Шанси на те, що особа, обвинувачена за ч. 3 ст. 110-2 та ч. 1 ст. 111 КК України, буде випущена на свободу під альтернативний запобіжний захід на стадії слідства або суду, близькі до нуля. Тяжкість звинувачень, їхній прямий зв’язок із безпекою держави та умови воєнного стану роблять утримання під вартою практично обов’язковою та неминучою мірою до винесення вироку. Тому, як відзначають адвокати, тим дивніше, що Шуфрича вирішили випустити під заставу.
У даній ситуації підозріла позиція прокуратури, яка не заперечує проти зміни запобіжного заходу, зазначає адвокат Олег Леонтьєв. Якщо захисту вдалося домовитися з прокуратурою, то прокурор може піти на поступки й взагалі затягувати розгляд справи. Але не факт, що Нестор Шуфрич взагалі переступить поріг СІЗО після внесення всієї суми застави.
«Є така практика в правоохоронних органах, коли людина звільняється з-під арешту. Але, як тільки людина виходить за двері СІЗО, як їй тут же вручають нову підозру, затримують і везуть до суду, де суддя застосовує запобіжний захід у вигляді арешту за новою підозрою. Таке роблять щодо тих осіб, коли вважають, що він впливатиме або ухилятиметься від розслідування, знищуватиме докази або ж втече за кордон», – зазначає адвокат.
Власне, як відзначають юристи, мало кому з обвинувачених у держзраді – особливо тяжкій статті, вдалося вийти на свободу за останні роки – під час воєнного стану. Чи є шанс у Шуфрича, буде зрозуміло найближчими днями, навіть години.
Авторка: Алла Дуніна
