Робочих рук бракує: НБУ попереджає про критичний відтік українців
29 Серпня 17:46
Національний банк України в оновленому Інфляційному звіті за липень 2025 року суттєво погіршив прогноз динаміки міграційних потоків. Згідно з оцінкою, у 2025 та 2026 роках з країни щорічно виїжджатиме по 200 тисяч осіб, причому “чисте повернення” відкладається до 2027 року, передає «Комерсант Український».
Цього року очікується, що повернуться лише 100 тисяч українців, що в п’ять разів менше за початкові прогнози, що передбачали повернення 500 тисяч осіб.
Головними факторами міграції залишаються високий рівень загрози безпеці (включаючи обстріли та ризик нових захоплень територій), а також адаптація французьких українців до життя за кордоном та продовження статусу тимчасового захисту в країнах ЄС до березня 2027 року.
Робоча сила в дефіциті: економіка України втрачає, ЄС — виграє
Тривалий відтік та повільне повернення працездатного населення збережуть дефіцит робочої сили та посилять регіональні дисбаланси на ринку праці. Це уповільнюватиме відновлення економіки, викликатиме зростання заробітних плат швидше за продуктивність і посилюватиме інфляційний тиск, підкреслює НБУ.
Крім того, країни Європи активно утримують українців на своїх ринках праці, що ще глибше впливає на потенційну кількість жителів, що повертаються, і зменшує внутрішній споживчий попит в Україні.
Економічний внесок українців у Польщі як подвійний виграш для Варшави
Українці, які працюють у країнах ЄС, і особливо в Польщі, роблять значний внесок у економіки держав, що приймають. За даними Deloitte та УВКБ ООН, у 2024 році українці забезпечили близько 2,7% приросту ВВП Польщі, а за розрахунками BGK внесли понад 18,7 млрд злотих до польського бюджету через податки та страхові відрахування.
Це означає, що українські переселенці не були економічним приборканням, а скоріше економічним стимулом для польського ринку. Попри нижчі (на третину) зарплати порівняно з місцевими працівниками, їхній внесок відчутний і перевищує державні витрати на підтримку.
Читайте також: Міграції в Україні: з країни виїдуть ще сотні тисяч людей, — НБУ
Освіта за кордоном — нова міграційна реальність
Кількість українців, які навчаються за кордоном, зросла більш ніж у п’ять разів за останні 15 років: з 21000 у 2008/09 до 115000 у 2023/24 навчальному році, повідомляє Київська школа економіки. При цьому чисельність студентів усередині країни знизилася на більш ніж 21%.
Для багатьох молодих українців закордонна освіта — це безпека та можливість легального виїзду без ризику мобілізації. Голова Офісу Міграційної політики Василь Воскобойник наголошує, що навчання у країнах ЄС відкриває шлях до високооплачуваного працевлаштування без тривалого процесу нострифікації дипломів.
Багато українців, які виїхали за кордон під час війни, зіткнулися з тим, що їхні українські дипломи потребують підтвердження. Відтак, вони змушені влаштовуватись на низькооплачувану роботу. Натомість молодий українець з дипломом європейського університету може знайти там добре оплачувану роботу, тож важче буде заохотити повернутись в Україну, — каже Воскобойник.
Умов для повернення потрібно створювати більше, ніж будь-коли
В умовах скорочення власного трудового ресурсу та відтоку населення для відновлення економіки Україні знадобляться не лише гроші, а й кадри. Ще одна хвиля міграції може призвести до необхідності залучення іноземної робочої сили.
Чинники, які можуть стимулювати повернення: доступне житло, нові робочі місця, освітні програми, соціальна інфраструктура та привабливі стимули для життя та роботи. Без цих заходів Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом не лише робочих рук, а й платників податків та споживачів.
Окрім безпекового фактора, саме житло, робота з адекватною фінансовою винагородою та соціальна інфраструктура — це фактори, які впливають на переміщення людей. Саме вони впливають як на бажання залишатись у країні, так і на повернення українців за кордоном, — каже Василь Воскобойник.
Експерт пояснює: Україна не будувала соціальне житло навіть тоді, коли після 2014 року з’явились перші вимушені переселенці, хоча тоді війна не була у такій активній фазі. Тому не варто сподіватись, що тепер, коли 29% втрачено, будуть це робити. Однак Україні потрібно масово будувати соціальне житло. Саме масово. Річ у тім, що за всі роки незалежності вартість житла в Україні була такою, що пересічний українець не міг зі своєї заробітної сподіватись придбати житло. І тому ми й раніше мали високі показники міграції та зниження народжуваності в Україні. І нам потрібно вживати заходів, аби усунути цей диспаритет.
За його оцінками, нині за кордоном перебуває близько 7 млн українців.
Наша оцінка базується на тому, що не повернеться 70% українців, котрі знаходяться за кордоном. Після закінчення військових дій, на жаль, в нас не буде стрімкого економічного злету. І це спричинить нову хвилю трудової міграції з України. За нашими оцінками, додаткова хвиля може стосуватись навіть 2 млн українців. І ми опинимось в ситуації, що Захід буде інвестувати в Україну: до нас будуть заходити гроші на інфраструктурні проєкти, на відбудову якихось підприємств, але питання — хто буде фізично працювати? Бо в нас скорочується кількість робочих рук, — каже Воскобойник.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Таким чином, добові втрати працездатного населення, неможливість масового повернення та адаптація українців за кордоном створюють багатошаровий виклик для економіки. Відновлення після війни вимагає як відновлення інфраструктури, а й працездатного суспільства. Якщо Україна не створить умов зворотної динаміки, вже незабаром доведеться замислюватися про залучення міжнародної робочої сили — що потребує відповідної підготовки бізнесу, суспільства та держави.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
