Секретні мільярди й друзі президента: розслідувач розповів, чому позбавили незалежності НАБУ
22 Липня 19:32
Національне антикорупційне бюро України може стикатися з політичним тиском через розслідування закупівель безпілотників у межах оборонних контрактів. Про це на своїй сторінці у Facebook з посиланням на джерела у правоохоронних органах та в середовищі оборонної промисловості написав журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, передає «Комерсант Український».
Він зауважує, що НАБУ розслідує контракти на постачання дронів, укладені в умовах секретності, сума яких нібито сягає десятків мільярдів гривень. Частину з цих контрактів, за інформацією журналіста, отримали компанії, пов’язані з бізнес-партнерами представників Офісу Президента. Зокрема, з очільником ОП Андрієм Єрмаком, головою фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією та народним депутатом Миколою Тищенком. А одному з фігурантів — Сергію Міндічу — навіть готували повідомлення про підозру, пише Ніколов.
У дописі розслідувач пояснює, що йдеться про високорентабельні оборонні закупівлі, які часто приховуються за юридичними фірмами з непрозорою структурою власності. З міркувань безпеки інформація про реальних бенефіціарів та обсяги фінансування не оприлюднюється.
Водночас значні кошти скеровуються на виробництво так званих “дронів-дальнобійників”, які, на думку експертів, є менш ефективними у нинішніх умовах, ніж виробництво оперативно необхідних ракет або дешевших аналогів ударних БпЛА типу Shahed.
Юрій Ніколов зауважує, що наразі невідомо, чи поінформовані міжнародні партнери України про зміст і обсяг цих контрактів. Проте офіційний Київ активно звертається до союзників по допомогу для розвитку українського військово-промислового комплексу, зокрема у сфері дронів.
Що ліквідація НАБУ означає для боротьби з корупцією та євроінтеграції України
Днем раніше, 21 липня, Юрій Ніколов в ефірі телеканалу Київ24 проаналізував ситуацію навколо нещодавніх обшуків у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та застеріг про потенційні наслідки, які ці дії можуть мати для подальшого існування інституції. За його словами, події останніх тижнів загрожують перетворити НАБУ на формальну структуру без реального впливу або ж узагалі призвести до його знищення.
Особливу увагу він звернув на інформаційну кампанію, яка активно ведеться в Telegram-каналах і медіа. На думку журналіста-розслідувача, вона спрямована на дискредитацію НАБУ як нібито неефективного органу, що лише споживає кошти бюджету, не приносячи помітних результатів.
Ніколов наголосив: за подібною риторикою стоїть політичне замовлення, мета якого — підірвати довіру до детективів, паралізувати їхню роботу й дати підстави для політичного рішення про реформування або ліквідацію бюро.
Журналіст також зазначив, що обшуки дозволили Офісу Президента отримати доступ до важливих внутрішніх матеріалів НАБУ. Зокрема, до незавершених проваджень, над якими працювали детективи. Це створює загрозу втручання у хід розслідувань, а також ризик витоку чутливої інформації, що потенційно може бути використана для захисту осіб із вищого політичного керівництва.
В умовах воєнного стану та масштабного залучення коштів на оборону це означає, що розслідування щодо закупівель, контрактів або використання державних ресурсів, які веде НАБУ, будуть зупинені або перенаправлені. Такий сценарій, як вважає Ніколов, може остаточно підірвати довіру як українських громадян, так і міжнародних партнерів до незалежності антикорупційних органів.
Це також може мати серйозні наслідки для євроінтеграційних прагнень України, оскільки незалежність антикорупційної інфраструктури була й залишається однією з ключових вимог з боку Європейського Союзу.
Тоді Ніколов підсумував, що будь-яка спроба демонтувати НАБУ як інструмент незалежного контролю над держапаратом буде кроком назад не лише для української демократії, а й для реформ, за які суспільство заплатило високу ціну.
Що потрібно знати про проєкт закону № 12414
Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. А 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці) та відправили на підпис президенту України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але, як стверджує депутатка Анастасія Радіна, до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Напередодні ухвалення законопроєкту СБУ і Офіс Генпрокурора заявили про викриття російського впливу на НАБУ. За інформацією правоохоронців, окремим співробітникам Бюро закидають державну зраду, незаконну торгівлю з РФ і роботу в інтересах олігархів. Загалом відбулося щонайменше 70 обшуків.
Про що йдеться у законопроєкті
В Україні планують запровадити нові юридичні механізми для ефективнішого розслідування випадків зникнення людей в умовах війни. Відповідний законопроєкт розроблено через зростання кількості зникнень безвісти у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Його головна мета — забезпечити оперативне реагування слідчих органів і надати родинам зниклих більше доступу до правових інструментів.
Збройна агресія Росії створила обставини, коли традиційні правила досудового розслідування часто не працюють. Відсутність доступу до територій або свідків, ризики для слідчих та жертв — усе це уповільнює або унеможливлює розслідування. Законодавці прагнуть адаптувати правову систему до нових реалій.
Законопроєкт пропонує надати прокурорам право самостійно визначати місце проведення досудового розслідування у справах, пов’язаних зі зникненням людей за особливих обставин. Йдеться про розслідування за статтями 115 (умисне вбивство із приміткою “зникнення безвісти”), 146-1 (насильницьке зникнення) та 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
Зміни до статті 615 КПК дозволять перенести розслідування в інший регіон — наприклад, до місця проживання заявника або потерпілого. Це забезпечить зручніший доступ родичів до слідства та зменшить адміністративний і психологічний тиск на сім’ї зниклих.
Крім того, законопроєкт передбачає, що прокурори зможуть застосовувати ці повноваження ще протягом трьох років після завершення воєнного стану.
Нині КПК України не містить процедур, які враховують специфіку збройного конфлікту. Закон “Про правовий режим воєнного стану” не регулює процесуальні аспекти досудового розслідування, а Закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” не передбачає особливого режиму слідства для воєнного часу. Запропонований законопроєкт заповнює цю правову прогалину.
Автори законопроєкту наголошують, що він не передбачає додаткових витрат із державного бюджету. Йдеться виключно про процесуальні зміни, які підвищать гнучкість і ефективність у реагуванні на зникнення.
Також ініціатори цього документу запевняють, що він посилить правовий захист родин зниклих осіб та дозволить адаптувати роботу правоохоронних органів до надзвичайних обставин. Передбачається, що це підвищить довіру до державних інституцій, покращить якість досудового розслідування і сприятиме швидшому розшуку зниклих.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
