Сім років за Porsche: історія, яка перетворилась на прецедент для бізнесу
19 Квітня 14:11
РОЗБІР ВІД 
17 квітня Верховний Суд скасував вирок Чернігівського апеляційного суду щодо голови Федерації роботодавців Чернігівщини Олега Авер’янова та закрив кримінальне провадження проти нього. Раніше Авер’янова було засуджено до семи років позбавлення волі з обов’язком відшкодувати матеріальні збитки у понад 1,5 мільйона гривень та 50 тисяч гривень моральної шкоди його колишній дружині Євгенії. Сам Авер’янов назвав попередній вирок незаконним. Що відомо про справу розбирався Комерсант український .
Предметом спору колишнього подружжя Авер’янових після розлучення став автомобіль Porsche Cayenne. Як йдеться у матеріалах справи, 23 січня 2015 року Олег Авер’янов після сварки з тоді ще дружиною Євгенією наказав своєму водієві відігнати авто від будинку, де вона живе. Саме в той період у подружжя почався процес розлучення. Також у матеріалах справи згадується про те, що Авер’янов без згоди дружини продав це авто у Києві — без відповідних документів купівлі/продажу та перереєстрації з одним комплектом ключів. Згодом Олегу Авер’янову довелося повернути гроші покупцеві, а суд призначив покарання – до семи років позбавлення волі. І лише через пів року вирок було скасовано, а юристи називають цю справу важливим сигналом для бізнес-середовища.
Справа Авер’янова – сигналом для бізнес-середовища
Захист у справі здійснювала адвокатка Дар’я Свистула.
“Це не просто юридична перемога. Це важливий сигнал для бізнес-середовища: українська судова система все ще може бути використана як інструмент тиску, і єдиним способом протидії залишаються професійний захист і неухильне дотримання принципів верховенства права”, – вважає адвокатка.
Суть справи, як пояснила Дар’я Свистула, полягала в обвинуваченні Олега Авер’янова у незаконному заволодінні автомобілем, який був предметом поділу спільного майна після розірвання шлюбу. При цьому, за її словами, автомобіль було придбано у період шлюбу за кошти самого Авер’янова, і він є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, що підтверджено матеріалами справи та рішеннями цивільних судів.
“Попри це, апеляційний суд виніс обвинувальний вирок, проігнорувавши позицію суду першої інстанції, яка визнала Авер’янова невинуватим”, – коментує Дар’я Свистула
Інструменти тиску: як через право руйнується репутація
Цей кейс на думку команди захисту Авер’янова “продемонстрував один із найбільш небезпечних трендів останніх років — використання кримінального провадження для впливу на бізнес через особисті конфлікти, кажуть правозахисники”.
Чому це критично:
• у кримінальному процесі можна ініціювати арешт активів, виклики, обшуки;
• на фоні публічності — підривається репутація керівника та компанії;
• контрагенти, партнери та інвестори отримують сигнал ризику, навіть без вироку;
• суди часто розглядають справи формально, не вдаючись у суть правовідносин.
Врешті, за результатами розгляду касаційної скарги Касаційний кримінальний суд встановив:
• у діянні Авер’янова відсутній склад злочину — не було протиправності, умислу або шкоди;
• апеляційний суд допустив грубі порушення процесуального закону;
• обвинувальний вирок був ухвалений без належної оцінки доказів;
• кримінальне провадження підлягає закриттю (відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Таким чином, рішення апеляційної інстанції визнано незаконним, а Авер’янов – реабілітований у межах закону.
Висновки для бізнесу: що потрібно знати
Цивільні спори можуть штучно трансформувати у кримінальні справи — особливо в конфліктах навколо майна, акцій, спадщини чи поділу власності. А процесуальні інструменти можуть використовуватись для тиску — через порушення провадження, блокування рахунків, обшуки та дискредитацію, пояснуює Дарʼя Свистула.
Проте прецедент у справі Авер’янова створює орієнтир, як діяти.
“Повага до презумпції невинуватості, реальна змагальність сторін і дотримання норм КПК — це фундамент не лише справедливості, а й інвестиційної привабливості країни”, – резюмувала юристка.
