Скандал, ТСК і відсторонення: що відбувається навколо “Сенс Банку”
7 Травня 06:54
Державний “Сенс Банк” опинився в центрі нового скандалу після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради та появи згадок про так звані “плівки Міндіча”. На цьому тлі голова наглядової ради банку Микола Гладишенко тимчасово склав повноваження за власною ініціативою, а в Нацбанку пояснили причини націоналізації установи та заявили, що нинішні обставини не ставлять під сумнів рішення про перехід банку у власність держави, повідомляє «Комерсант Український»
Що кажуть у НБУ після засідання ТСК
Національний банк оприлюднив розгорнуту позицію після засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки.
У центрі уваги опинилися:
- причини націоналізації “Сенс Банку”;
- робота банку після переходу у державну власність;
- склад наглядової ради;
- питання фінансового моніторингу;
- згадки банку у медіаматеріалах про так звані “плівки Міндіча”.
Регулятор заявив, що обговорювані ТСК обставини не пов’язані з підставами для націоналізації та не можуть ставити під сумнів законність ухваленого рішення.
Чому “Сенс Банк” націоналізували
У Нацбанку нагадали, що рішення про націоналізацію “Сенс Банку” було ухвалене через ризики для фінансової стабільності та вкладників.
Ключовою причиною стали санкції проти тодішніх акціонерів банку. Через обмеження власники не могли забезпечувати необхідний рівень капіталу установи.
На тлі погіршення платіжної дисципліни позичальників капітал банку з березня 2022 року до липня 2023 року скоротився на 50%. Для порівняння, в інших системно важливих банках за цей період капітал зріс на 29%.
У НБУ наголосили, що саме ці фактори створювали ризики для банківської системи й клієнтів, тому держава була змушена втрутитися.
Нагляд за банком після націоналізації
Після переходу “Сенс Банку” у державну власність Нацбанк посилив контроль за установою.
Регулятор проводив:
- інспекційні перевірки;
- дистанційний аналіз операцій;
- перевірки з питань кредитування;
- оцінку комплаєнсу;
- контроль за фінансовим моніторингом.
За результатами перевірок НБУ застосовував заходи впливу, а також направляв звернення до правоохоронних та інших державних органів.
У 2023–2026 роках Нацбанк направив 13 звернень до правоохоронних органів і 4 звернення до служби фінансового моніторингу.
Що виявили до націоналізації
У НБУ також заявили, що в період до націоналізації були виявлені ознаки прихованої структури управління банком.
Ці обставини стали підставою для подальших розслідувань і зовнішніх forensic-досліджень.
Йдеться про перевірку того, хто фактично міг впливати на управління установою до переходу банку у власність держави.
Наглядова рада “Сенс Банку”: позиція НБУ
Окремо Нацбанк пояснив, що не бере участі у відборі кандидатів до наглядової ради банку.
Функція регулятора полягає в іншому: після призначення НБУ перевіряє, чи відповідають члени наглядової ради встановленим вимогам.
Наразі триває додаткова оцінка відповідності окремих членів наглядової ради критеріям незалежності.
Що кажуть про фінмоніторинг
У Національному банку відкинули звинувачення у бездіяльності та заявили, що наглядова функція реалізується системно.
За даними регулятора, у 2022–2026 роках було проведено сотні перевірок банківських і небанківських установ. Загальна сума штрафів перевищила 1,6 млрд грн.
Щодо “Сенс Банку” окремо проводили перевірки, накладали штрафи та видавали обов’язкові рекомендації для посилення системи фінансового моніторингу.
Чи впливає НБУ на тарифи банку
У НБУ також пояснили, що не впливають на тарифну політику банків. Це питання належить до компетенції органів управління конкретної установи.
Регулятор також зазначив, що прибуток “Сенс Банку” за 2023–2024 роки залишався нерозподіленим і спрямовувався на капітал.
У 2025 році більшу частину прибутку використали для покриття збитків минулих років.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Голова наглядової ради тимчасово склав повноваження
На тлі скандалу голова наглядової ради “Сенс Банку” Микола Гладишенко подав заяву про тимчасове відсторонення від виконання повноважень за власною ініціативою.
Він пояснив це необхідністю з’ясувати всі обставини після появи скандальних повідомлень у медіа.
Напередодні, 5 травня, Гладишенко брав участь у засіданні ТСК Верховної Ради, де відповідав на запитання народних депутатів.
Після позачергового засідання наглядової ради виконання повноважень голови поклали на Петра Новака.
Хто такий Петр Новак
Петр Новак приєднався до наглядової ради “Сенс Банку” у жовтні 2025 року як незалежний член.
Він має понад 20 років досвіду у банківській сфері та сфері управління інвестиціями.
Зокрема, Новак:
- є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького;
- обіймав посади міністра розвитку економіки та технологій Польщі;
- був заступником міністра фінансів Республіки Польща;
- працював у Міжнародному валютному фонді у Вашингтоні.
У банку заявили, що всі сервіси працюють без змін, а клієнти мають доступ до послуг у звичайному режимі.
Що відомо про скандал навколо “Сенс Банку”
Склад наглядової ради державного Sense Bank, призначений Кабміном 18 червня 2025 року, більш ніж за місяць до цього обговорювали фігуранти справи «Мідас», стверджує «Українська правда».
За даними видання, на нових «плівках Міндіча» зафіксовано розмову Олександра Цукермана (Цукермана слідство НАБУ називає співорганізатором корупційних схем у сфері енергетики на чолі з Тимуром Міндічем та співробітником “бек-офісу” з легалізації коштів, – ред.) та Василя Веселого (бізнесмен, шолова і власник ТОВ “Концерн “Київпідземшляхбуд”, – ред.), який після націоналізації Sense Bank став радником керівництва банку.
У розмові від 9 травня 2025 року Веселий, як вказує УП, нібито озвучував бажаний список членів наглядової ради банку: Петр Новак, Єжи Шугаєв, Єва де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладишенко та Олег Містюк. Через 40 днів Кабінет міністрів призначив саме цих осіб до складу наглядової ради Sense Bank.
В опублікованому фрагменті стенограми так званих “плівок Міндіча” Веселий також обговорює з Цукерманом розподіл впливу в наглядовій раді фінансової установи, вказуючи, що “там має бути 5 або 6 наших членів” з дев’яти, інформує УП.
Приватизація “Сенс Банку”
Президент Володимир Зеленський заявив, що “Сенс Банк” мають приватизувати цього року. Серед пріоритетних об’єктів для приватизації також називають “Укргазбанк”, щодо якого вже готують необхідні процедури для можливого продажу.
На тлі дискусій навколо “Сенс Банку” НБУ наголосив, що всі рішення мають ухвалюватися на основі законодавства, прозорих процедур і підтверджених фактів.
Про банк
Sense Bank (АТ “Сенс Банк”) – раніше Альфа-Банк Україна – один із найбільших банків України, заснований у 1990-х роках і відомий раніше як Альфа-Банк Україна, який до повномасштабної війни входив до міжнародної групи з російським походженням.
У 2022 році фінустанова провела ребрендинг, змінивши назву на «Сенс Банк», а вже в липні 2023 року була націоналізована: держава в особі Міністерства фінансів отримала 100% акцій банку. Це рішення ухвалили з огляду на ризики для фінансової стабільності та зв’язок попередніх власників із російським бізнесом.
Як раніше писав «Комерсант Український» на тлі “плівок Міндіча”державний Sense Bank (АТ “Сенс Банк”) оголосив тендер на проведення комплексного дослідження власної репутації. Вартість закупівлі становить 1,3 млн грн
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
