“Соєва правка” повернулась: як Верховна Рада змінила правила гри на агроринку
17 Липня 20:27
Верховна Рада України підтримала поправку №40 до законопроєкту №13134, яка з 1 вересня 2025 року запроваджує 10% мито на експорт сої та ріпаку. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на офіційний портал Верховної Ради України.
Як випливає з тексту правки, мито стосуватиметься винятково трейдерів, тобто компаній, які закуповують сировину для подальшого експорту. Фермери, що експортують самостійно, від цього збору звільняються.
І хоча автори правки запевняють, що її мета — підтримати вітчизняне перероблення, аграрна спільнота, аналітики та галузеві об’єднання сприймають рішення як крок назад.
“Соєва правка”: хто отримає реальну вигоду
Найбільшу вигоду від нововведення отримає агрохолдинг Kernel Андрія Веревського — лідер на ринку соняшникової олії та один із найпотужніших експортерів зернових в Україні. За останній квартал компанія переробила 93 тис. тонн сої та 14 тис. тонн ріпаку. Очевидно, що зниження цін на сировину на внутрішньому ринку через обмеження експорту підвищить маржинальність перероблення й дозволить Kernel посилити свою ринкову позицію.
Водночас за розрахунками Центру KSE (KSE Institute), малі та середні фермери втратять щороку від 280 до 670 млн грн — саме через зниження закупівельної ціни та зменшення конкуренції серед трейдерів.
Позиція авторів: користь для бюджету і новий Фонд підтримки фермерів
Співавтор правки, народний депутат від фракції “Слуга народу” Дмитро Кисилевський, стверджує, що мито дозволить щороку додатково залучати до бюджету 7,3 млрд грн і близько $238 млн валютного виторгу. Згідно з його заявою, ці кошти мають надходити в спеціальний фонд, керований Кабінетом Міністрів, і використовуватись для фінансової підтримки фермерських господарств.
Проте наразі не відомо, як саме працюватиме цей фонд, за яким принципом розподілятимуться кошти та які фермери зможуть претендувати на допомогу. У середовищі аграріїв уже лунають скептичні голоси: мовляв, формальне “перерозподілення” виглядає більше як ручне адміністрування ринку на користь великих гравців.
“Ріпакова правка”: аграрії втрачатимуть до 670 млн грн щороку
Аграрні асоціації УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу), ВАР (Всеукраїнська аграрна рада) та ЄБА (Європейська Бізнес Асоціація) виступили з критикою правки. У спільних заявах вони назвали її антиінвестиційною і такою, що знижує конкурентоспроможність українських виробників на зовнішньому ринку.
У компанії “ТАС Агро” Сергія Тігіпка вже заявили про намір переглянути посівні площі під ріпаком та соєю наступного сезону. Бізнес просто не хоче сіяти культуру, яка в умовах нових обмежень стає менш прибутковою.
Це не про перероблювання: чому правка №40 викликає скандал у АПК
Ідея “соєво-ріпакової” правки не нова: її вже намагались проштовхнути в парламенті у червні 2025 року, але вона не набрала достатньо голосів: парламентарі віддали лише 204 голоси “за”. Удруге її подали у складі закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, ініційованого чинним на той час прем’єром Денисом Шмигалем. Це схоже на спробу непрямого лобізму з аргументом, що “переробляти в Україні вигідніше, ніж вивозити сировину”.
Журналіст Євгеній Плінський ще в червні попереджав, що за фасадом підтримки внутрішнього перероблення ховається прагнення контролювати експортні потоки через корупційні механізми.
Це не про підтримку перероблювання. Вигідніше експортувати сою та ріпак по фіктивних документах (як шрот та висівки) та переробляти його на європейських заводах, отримуючи валюту на офшорні фірми, — казав він.
Плінський пояснив, що спроба ввести ставки на експорт — це заявка на підняття корупційно-контрабандного тарифу.
Фіктивний експорт мав би обходитися шахраям дорожче. От і вся математика, — резюмував журналіст.
Експерти у галузі сільського господарства також стурбовані. Кажуть, що нововведення створює асиметрію між великими агрохолдингами та малими фермерами, породжує ризики тінізації ринку та ставить під сумнів реальну мету правки. Під гаслом “підтримки перероблювання” Україна фактично змінює правила гри для тисяч виробників не на користь вільної конкуренції. Як це вплине на посівні площі, валютний виторг та ціни на внутрішньому ринку, стане зрозуміло вже у найближчі місяці.
Читайте також: Глибоке перероблення: як агробізнес створює додаткову вартість для української економіки
Про що йдеться у проєкті закону № 13134
Проєкт закону, який Верховна Рада України ухвалила в першому читанні 4 червня 2025 року, за своїм змістом мало стосується сільського господарства в Україні. Свого часу представники Всеукраїнської Агарної Ради стверджували, що парламентарі навмисне “вшили” правку №40 у законопроєкт про ліки, адже хотіли “ухвалити рішення кулуарно, без фахових дискусій і без врахування думки фермерської спільноти”.
Сам документ, про який згадуємо вище, має на меті забезпечити ширший доступ українських пацієнтів до життєво необхідних та інноваційних лікарських засобів. Його ключова ідея — створити правовий механізм для використання в Україні препаратів, які ще не мають повної реєстрації, але вже демонструють ефективність і безпеку у клінічній практиці. Для цього законопроєкт вводить можливість укладення угод про контрольований доступ (Managed Access Agreements), що дозволять за певних умов застосовувати ліки, які перебувають на етапі очікування повного дозволу або мають тимчасовий дозвіл у країнах ЄС чи США.
Передбачається, що такі препарати можна буде використовувати лише після ухвалення відповідних рішень регуляторними органами. Застосування таких ліків супроводжуватиметься постійним моніторингом безпеки, збором даних про результати лікування та технічним контролем. Також законопроєкт орієнтований на гармонізацію українського медичного законодавства з європейськими нормами, що особливо важливо в умовах поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
Цей крок відкриває можливості для пацієнтів із рідкісними або складними захворюваннями отримувати інноваційне лікування швидше, ніж це дозволяють традиційні механізми. Водночас на державу покладається відповідальність за створення системи обліку, контролю та звітності. Закон також може надати імпорту та фармацевтичному бізнесу гнучкі умови для виходу на український ринок шляхом скорочення бюрократичних бар’єрів.
Однак у процесі доопрацювання законопроєкту до другого читання необхідно врегулювати низку важливих питань: джерела фінансування таких схем, порядок надання препаратів, правовий статус лікарів і закладів, які призначають подібне лікування, а також відповідальність у разі ускладнень.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
