«Циркони» не за призначенням та реактивні «Шахеди»: експерт розкрив нову ракетну тактику ворога
2 Липня 16:41
РОЗБІР ВІД 
Масований комбінований удар по Україні, що відбувся в ніч на 2 липня, став одним із найважчих випробувань для української системи протиповітряної оборони. Ворог випустив рекордну кількість повітряних цілей – 570 засобів, застосувавши складну логістику розподілу ударів. Спеціально для «Комерсант Український» провідний авіаційний експерт проаналізував ефективність відбиття атаки, розкрив нову тактику використання ворогом реактивних дронів та пояснив, чому протикорабельні ракети «Циркон» летять на Київ. І головне, скільки часу потрібно росії, щоб підготувати наступний масований удар?
Чи було чим відбивати атаку РФ?
Відбивали масовану атаку авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, а також підрозділи РЕБ та безпілотних систем, звітують Повітряні сили ЗСУ. Станом на 09:00 силам протиповітряної оборони вдалося знищити або придушити 524 цілі (48 ракет та 476 БпЛА). За інформацією Повітряних сил ЗСУ, особливістю цієї атаки стало одночасне використання великої кількості балістичних ракет, реактивних БпЛА та засобів повітряного нападу різних типів, які заходили з кількох напрямків.
Загалом радіотехнічні війська зафіксували 570 засобів повітряного нападу: 74 ракети та 496 безпілотників. Серед них гіперзвукові протикорабельні ракети 3М22 «Циркон», балістичні, крилаті та керовані авіаційні ракети.
Аналізуючи звіти Повітряних Сил ЗСУ, експерт з авіації Костянтин Криволап наголошує, що ефективність української ППО безпосередньо залежить від наявності боєкомплекту. Там, де захисники неба мають достатній ресурс, ворог не має шансів.
«Знаєте, коли нам є чим [ред. – збивати], то у нас все гаразд. Ну, як гаразд — стовідсоткового знищення не буває, але ступінь ураження досить високий. А коли засобів не вистачає — по нам влучають. Це очевидна реальність», — констатує Криволап.
Найкращі результати традиційно продемонстрували підрозділи, що відповідали за перехоплення крилатих ракет типу Х-101. Росіяни розраховували на них як на основний засіб ураження, проте українська система ППО виявилася повністю готовою до такого сценарію.
«Майже всі крилаті ракети були збиті. Вони прогнозовані й зрозумілі: ми чітко відстежуємо, звідки вони йдуть, коли запускаються і коли виходять у зону пуску. Для їхнього знищення ми маємо NASAMS, IRIS-T, старі радянські комплекси та навіть “франкенштейнівські” збірки на базі “Буків”, які дозволяють ефективно застосовувати авіаційні ракети наземного базування”, – Костянтин Криволап.
Взагалі, ліквідація крилатої ракети — це перше бойове завдання, якому навчають пілотів після іспитів. Це, можна сказати, найпростіша операція, і ми виконуємо її чудово, додає експерт.
Прогалини в обороні: реактивні «Шахеди» та «Бандеролі»
Якщо зі звичайними дронами-камікадзе та крилатими ракетами навчилися боротися ефективно (зокрема завдяки інтегрованій системі штучного інтелекту від компанії Palantir, яка прогнозує появу БпЛА та координує мобільні вогневі групи), то поява нового типу безпілотників створила певні труднощі.
Йдеться про обмежену кількість реактивних дронів, створених за принципом іранського Shahed-238 (росіяни маркують їх як «Іран-4» чи «Іран-5»), а також баражуючі боєприпаси «Бандероль».
До слова, Мінцифри на чолі з Михайлом Федоровим уже збирало вітчизняних виробників для вирішення цієї проблеми. Україні потрібні власні реактивні дрони-перехоплювачі. Проте завдання ускладнюється логістикою, каже аналітик.
«У росіян в атаці бере участь умовно 5–10 реактивних “Шахедів”, які запускаються на одному напрямку (наприклад, Київ чи Чернігів). Але нам, щоб захистити всю лінію бойового зіткнення та кордон, потрібно поставити у війська близько 1000 таких реактивних перехоплювачів. Це серйозна організаційно-технічна задача», – додає Криволап.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Сліпе полювання: чому Росія б’є по Києву протикорабельними «Цирконами»
Одним із найбільш специфічних елементів атаки стало застосування гіперзвукових ракет 3М22 «Циркон». Експерт наголошує, що Росія використовує цю дороговартісну зброю абсолютно не за призначенням через відсутність альтернативних цілей.
«У нас немає цілей на морі, по яких натовських кораблях вони могли б стріляти “Цирконами”, тому вони б’ють ними по суходолу. “Циркон” — це протикорабельна ракета. Вона шукає ціль, яка є контрастною в інфрачервоному чи оптико-електронному спектрі. Наприклад, залізний корабель або портовий кран на фоні холодної води Дунаю чи Одещини — це чітка ціль для неї», – пояснює Криволап.
Проте в умовах мегаполіса, такого як Київ, ракета втрачає свою селективну перевагу і перетворюється на інструмент терору, який реагує на теплові аномалії від попередніх влучань.
«Коли “Циркон” летить на Київ, для нього найактивнішою контрастною ціллю стає місце, де вже щось палає. Туди, де був перший вибух, де працює техніка ДСНС та медиків, і наводиться ракета. Вони запускають “Циркони” у напрямку міста, знаючи, що ракета зорієнтується на гарячу точку. Це підла тактика полювання на рятувальників», – додає Криволап.
Експерт також додає, що «Циркон», на відміну від балістичного «Іскандера-М» (який вилітає в космос на висоту до 60 км і збивається комплексами Patriot PAC-3 на зустрічних курсах), іде на значно меншій висоті та з колосальною швидкістю. Це перевантажує українські системи виявлення.
Якою буде наступна атака?
На думку експерта, Росія остаточно обрала тактику тривалих пауз між атаками задля накопичення максимальної кількості засобів ураження для одного удару.
«Якщо вони зменшать інтервали, вони не зможуть випускати таку кількість ракет одночасно. Їх буде вдвічі менше, і нам буде вдвічі легше їх збивати. Тому вони збирають сили. Цього разу вони випустили понад 30 “Іскандерів” (два з яких, до речі, вибухнули прямо на старті), та накопичені за півтора місяця “Циркони”. Вони намагаються створити надвисоку концентрацію цілей, щоб “проламати” ППО», – констатує Криволап.
Попри намагання ворога посіяти паніку та змусити киян тікати на захід країни, експерт переконаний — Росія свого не досягне. Проте Україні потрібно діяти симетрично: не просто будувати захист, а нарощувати кількість далекобійних ударів по російських заводах, які виготовляють «Іскандери» та інші ракети.
Водгночас спеціаліст піддав жорсткій критиці пріоритети фінансування всередині країни, наголосивши, що Україні катастрофічно не вистачає локаційних радарів та засобів виявлення низьколітаючих цілей.
«Нам критично не вистачає суцільного радіолокаційного поля. Чудові алгоритми компанії Palantir допомагають, але вони не можуть замінити фізичні датчики виявлення. Ворожі розвідники типу “Гербера” чи “Орлан” взагалі не повинні мати змоги літати над містами», – резюмує Криволап.
Та ставить риторичне запитання, можливо, варто 20–30% коштів витратити на системи детекції повітряних цілей та інтегрувати їх у загальну систему ППО.
А, отже, поки ворог бере паузу на накопичення ракет, ключовим завданням для України залишається розгортання власних реактивних дронів-перехоплювачів, закриття потреб у суцільному радіолокаційному полі та симетричні удари по російських заводах-виробниках балістичного озброєння.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
