У МОН розповіли як війна змінює географію вищої освіти в Україні
26 Вересня 14:21
ЕКСКЛЮЗИВ
Вступна кампанія 2025 року чітко показала: абітурієнти орієнтуються на безпеку, реальні умови навчання та можливість соціалізації, а не лише на ім’я вишу.
Про це під час дискусійного форуму освітян і роботодавців «Молодь втримати не можна відпустити», організованого виданням «Комерсант український», заявив заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, озвучивши головні виклики для системи вищої освіти під час війни.
За словами Вітренка, найбільш показовий зсув стався у географії вступної кампанії. Якщо раніше беззаперечним лідером за кількістю заяв був Київ, то зараз — Львів.
«Перші три місяці вступної кампанії — лідер Львів: Львівська політехніка, університет Франка. І лише на третьому місці — університет Шевченка. Це чіткий сигнал, що абітурієнти шукають умовно безпечніші міста», — сказав Вітренко.
Він визнав: у країні немає повністю безпечних територій, але молодь і батьки намагаються обирати регіони з меншим рівнем загроз та меншою кількістю повітряних тривог.
Заступник міністра підкреслив, що не всі українські виші «погані», як це іноді подається в публічному дискурсі.
«Мені соромно, коли кажуть, що всі університети погані. Є чудові приклади. Наприклад, Житомирська політехніка — прекрасний університет. І от ми були у Луцьку: п’ять років тому там був буквально сарай. А зараз — сучасний кампус, нові аудиторії, інший рівень дизайну», — зазначив Вітренко.
Водночас він визнав, що інфраструктурні виклики залишаються. Це і застарілі гуртожитки, і нестача місць у містах, які суттєво виросли демографічно через внутрішню міграцію.
Гуртожитки — критичний фактор у містах-мільйонниках
Особливу увагу Вітренко звернув на проблему студентського житла.
«Візьмемо Вінницю — раніше це було місто на 300 тисяч мешканців, а зараз там фактично мільйон. І в умовах зростання вартості оренди житла гуртожиток стає ключовим фактором при виборі вишу. Студенти просто не можуть дозволити собі житло на вільному ринку», — наголосив заступник міністра.
Ще одна болюча тема — якість та актуальність освітніх програм. За словами Вітренка, частина з них вже не відповідає сучасному ринку праці, але в міністерстві активно працюють над оновленням змісту вищої освіти.
«Є неефективні програми — ми це визнаємо. Але ми працюємо над цим. І тут важливо: університети не можуть більше існувати як “штампувальні конвеєри” дипломів», — заявив він.
Андрій Вітренко порівняв ситуацію в українській освіті з економічним принципом, коли люди в США переїжджають між штатами через податки.
«Університет — це як у мікроекономіці: абітурієнт голосує ногами. Він іде туди, де краще: де сучасна програма, нормальні умови життя, де є нетворкінг, можливості, контакти. Це вже не просто “освіта заради диплома”», — підкреслив він.
Вітренко підсумував: система вищої освіти має реагувати на нові запити студентів, покращувати якість навчання, створювати умови для реального розвитку — інакше абітурієнт обере інше місто, інший виш або іншу країну.
