У раді готовий законопрокєт про повернення незалежності НАБУ та САП
24 Липня 2025 12:38
Проєкт закону, що повертає інституційну незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, уже перебуває на реєстрації. Про це повідомив народний депутат України Ярослав Юрчишин, передає «Комерсант Український».
За його словами, під законопроєктом підписалися уже 48 депутатів, хоча для реєстрації достатньо й одного ініціатора.
“Закон про повернення незалежності НАБУ та САП підписали 48 депутатів з різних фракцій. Реєструємо. Завтра можна голосувати. Турборежим та турборежим. Ваш хід, пане Президенте”,
– написав Юрчишин.
Що відомо про новий законопроєкт
Відомо, що ініціаторкою документу є народна депутатка Інна Совсун. Законопроєкт має назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про прокуратуру” щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення».
“Єдиний швидкий спосіб відкотити ситуацію — це ухвалити новий законопроєкт — який скасує всі ганебні зміни №12414. За ніч моя команда його підготувала. Сьогодні вранці ми вже відправили його на підпис іншим депутатам і депутаткам”,
– написала Інна Совсун.
Наразі цього документу ще немає на сайті парламенту.
Раніше, як писав , Президент України Володимир Зеленський обіцяв подати до парламенту новий законопроєкт, який усуне недоліки резонансного закону про фактичне підпорядкування НАБУ і САП Генпрокурору. Очільник держави називав терміни у кілька тижнів для такого кроку, оскільки документ потрібно детально обговорити і вивірити. Найімовірніше, законопроєкт Інни Совсун не відповідає баченню Офісу президента.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Новий антикорупційний закон і його критика
Повна назва закону: Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану.
Його ініціаторами виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли в цілому (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці), і того ж дня його підписав Президент України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Інші новели
Нові перехідні положення закону про прокуратуру встановлюють, що під час воєнного стану на посади прокурорів Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур можуть призначатися прокурори з нижчого рівня без обов’язкового конкурсу. Раніше стаття 38 закону вимагала проходження конкурсу для переведення до органу прокуратури вищого рівня.
Крім того, на ці посади тепер можуть призначати осіб, які взагалі не працювали прокурорами станом на момент набрання чинності новим законом. Головна умова – вони повинні відповідати стандартним вимогам до кандидатів: мати вищу освіту, необхідний стаж роботи, володіти державною мовою тощо, як це визначено статтею 27 закону про прокуратуру.
Процедура призначення максимально спрощена – достатньо подати заяву. Особи без прокурорського досвіду мають надати документи згідно зі статтею 30 закону та пройти спеціальну перевірку відповідно до антикорупційного законодавства.
Генпрокурор Руслан Кравченко високо оцінив нові можливості.
“Дякую народним депутатам, що хоча б зараз, під час війни, можна буде набирати людей на роботу – після інституту, інших правоохоронців, колишніх правоохоронців. Це посилить роботу прокуратури. Можна буде вичищати тих корупціонерів, які знаходяться в лавах систем прокуратури і при цьому набирати людей з новою силою, щоб виконувати наші поставлені завдання”,
– заявив він.
Паралельно законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, розширено перелік посадовців, щодо яких застосовуватиметься особливий порядок кримінального провадження. До цього списку додано таких чиновників:
- керівники президентських допоміжних органів та їхні заступники;
- прем’єр-міністр;
- члени уряду;
- заступники міністрів;
- держслужбовці категорії “А”;
- керівництво ДБР та БЕБ.
Письмове повідомлення про підозру зазначеним категоріям осіб здійснюється Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Обшуки в НАБУ та САП
Напередодні ухвалення закону відбулися масові обшуки в НАБУ і САП. СБУ заявила, що викрила «крота», який шпигував для ФСБ. У бюро це назвали маніпуляцією, зазначивши, що самі повідомляли СБУ про підозру ще у 2023 році.
Також були затримані двоє працівників НАБУ, зокрема Руслан Магамедрасулов — керівник міжрегіонального управління детективів. Його пов’язують з депутатом-втікачем від ОПЗЖ Федором Христенком, якого підозрюють у держзраді.
СБУ стверджує, що під час обшуків у Христенка знайшли конфіденційні документи НАБУ.
Звинувачення у російському впливі на адресу НАБУ стало головним аргументом ініціаторів законопроєкту.
Реакція
У НАБУ та САП заявили, що ці зміни загрожують незалежності органів і перетворюють їх на підрозділи Офісу генпрокурора.
У багатьох містах України відбулися вуличні протести. Критики документу стверджують, що він згортає боротьбу з корупцією в Україні, повертає країну до диктатури і ставить під загрозу євроінтеграцію. У Європейському Союзі уже висловили своє занепокоєння.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
