Україна як перший рубіж: військовий ЦАХАЛ розкрив нову стратегію Кремля проти Заходу
10 Лютого 16:48
РОЗБІР ВІД 
Європа входить у період небезпечної ілюзії спокою. Новий звіт Мюнхенської безпекової конференції попереджає: припинення вогню в Україні не означатиме завершення війни, а може стати для Кремля стартом нової фази агресії. Україна в цій логіці є не кінцевою метою, а першим рубежем ширшого протистояння між авторитарною Росією та Заходом. Чи справді припинення вогню в Україні може стати початком нової війни в Європі? Скільки часу знадобиться Росії, щоб відновити сили та вдарити по країнах НАТО? Чому Балтійський регіон уже сьогодні вважається зоною підвищеного ризику? І головне – чи готова Європа зробити висновки з уроків історії, щоб не повторити помилок минулого – «Комерсант Український» розбирався.
Москва готується до нової фази конфронтації із Заходом, а Україна є лише першим етапом ширшої стратегії Кремля. Про це йдеться у новому звіті Мюнхенської безпекової конференції (Munich Security Conference, MSC), який попереджає: у разі припинення активних бойових дій в Україні Росія зможе відновити сили для «локальної війни» проти однієї з країн НАТО вже протягом шести місяців, а для «регіонального конфлікту» — упродовж двох років.
Україна — лише перший етап
У ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» офіцер ЦАХАЛ в запасі Григорій Тамар підкреслив, що сценарії, описані в звіті MSC, є цілком реалістичними.
За його словами, Російська Федерація вже задіяла практично весь спектр конвенційних озброєнь, окрім ядерної зброї, а масові жертви серед цивільного населення свідчать про свідоме руйнування системи міжнародної безпеки.
«Україна — це, на жаль, лише епізод в агресивних намірах Кремля. Якби Україна не вистояла, Росія вже рушила б далі, використовуючи український економічний, військовий і людський потенціал», — наголошує Тамар.
Він також застерігає, що нині в Європі реалізуються лише початкові етапи доктрини гібридної війни, а подальше зволікання Заходу може призвести до прямого військового зіткнення.
Григорій Тамар проводить паралелі з подіями Другої світової війни, нагадуючи про Чехословаччину та Польщу, які мали міжнародні гарантії безпеки, але були фактично «обміняні» або залишені сам на сам з агресором.
«Гарантії безпеки без реальної готовності воювати не працюють. Це історичний урок, який Україна і Європа не мають права ігнорувати», — підкреслює Тамар
Балтія — зона підвищеного ризику
У звіті Мюнхенської безпекової конференції наголошується, що Росія суттєво активізувала гібридну війну проти країн Європи. Зокрема, восени 2025 року близько 20 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі, а три винищувачі МіГ-31 перебували в повітряному просторі Естонії протягом 12 хвилин. Обидві країни були змушені розпочати консультації з НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
Ці інциденти, за словами експертів, є не випадковістю, а елементами системної перевірки реакції Альянсу.
Т.в.о. голови Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер в інтерв’ю DW прямо заявив, що Росія веде гібридну війну «у всіх вимірах» — проти Європи загалом і проти окремих країн, зокрема Німеччини.
«У нас були вбивства, кібератаки, масштабна пропагандистська діяльність. Тож не дивно, що Росія шукає будь-які способи впливу на політичні рішення та громадську думку на Заході», — наголосив Ішингер.
Коментуючи можливий російський слід у справі Джеффрі Епштейна, дипломат зазначив, що не має доказів, однак «якщо такий слід виявиться — це не стане несподіванкою».
Отже, звіт Мюнхенської безпекової конференції та оцінки військових експертів сходяться в одному: пауза у війні проти України не означатиме миру в Європі. Навпаки — вона може стати для Кремля вікном можливостей для підготовки нового удару.
Європейським країнам доведеться обирати між швидким посиленням обороноздатності, реальними кроками зі стримування Росії та ризиком опинитися перед фактом нової війни — вже на території НАТО. Україна ж у цій конфігурації залишається ключовим форпостом безпеки всього європейського континенту.
