Україна в цифрах аптек: як фармринок показав реальні масштаби демографічного скорочення
28 Лютого 13:14
Повномасштабна війна змінила не лише географію фронту, а й демографічну карту країни. В умовах, коли офіційний перепис населення не проводиться, а значна частина статистики закрита з міркувань безпеки, пошук реальних цифр перетворюється на складне завдання. Український економіст Олег Белінський пропонує нетривіальний підхід — оцінювати кількість населення через споживання лікарських засобів. У своєму дописі у соцмережах він ретельно підрахував цифри і висунув свою гіпотезу, якою реально є кількість населення в Україні, передає «Комерсант Український».
«Відсутність офіційного перепису та закрита статистика під час війни створюють вакуум даних. Проте медицина не бреше», — зазначає він.
За основу аналізу взято «велику трійку» українського фармринку — “Фармак”, “Дарниця” та “Артеріум”. Йдеться не про грошові показники, які спотворюються інфляцією та зростанням цін, а про фізичні обсяги — кількість проданих упаковок ліків.
«Ми не беремо до уваги прибутки у гривнях, оскільки вони роздуті інфляцією та зростанням цін. Ми дивимось виключно на натуральний показник — кількість проданих пачок ліків. Це пряма кореляція з кількістю людей, що фізично перебувають у країні», — пояснює економіст.
Динаміка вражає. Найбільший виробник, «Фармак», який у 2020 році реалізував близько 110 мільйонів упаковок, за п’ять років втратив приблизно 32% фізичних продажів. Найглибше падіння припало на 2022 рік — мінус 22%, що стало наслідком шоку війни, втрати складів та масової міграції. Проте показовими є й 2024–2025 роки, коли зниження продовжилося на 4–5% щороку. Це означає, що стабілізація відбувається вже на суттєво нижчій базі.
«Дарниця», яка традиційно сильна у сегменті доступних препаратів, трималася довше за інших. У 2022 році падіння становило 13%, що було менше, ніж у конкурентів, зокрема завдяки насиченню ринку недорогими ліками для волонтерського сектору. Однак у 2024 році компанія зафіксувала мінус 8%, а загальне скорочення за п’ять років сягнуло 31%. Коли просідає навіть бюджетний сегмент, це свідчить про виїзд масового споживача — середнього класу та молоді.
Найбільше втратила корпорація «Артеріум» — близько 34% за п’ятирічний період. Компанія традиційно має сильні позиції у госпітальному секторі та в сегменті антибіотиків. Таке стрімке скорочення може свідчити не лише про зменшення населення, а й про деградацію планової медицини та скорочення кількості пацієнтів у стаціонарах.
Середньозважене падіння трьох виробників становить близько 32%. Якщо застосувати цей показник до довоєнної бази у приблизно 35 мільйонів осіб (за розрахунками через споживання ліків), отримаємо близько 24 мільйонів людей у 2025–2026 роках.
«Ця цифра у 24 мільйони скоріше за все і є нашою реальною базою. Це ті люди, які щодня ходять до аптек на підконтрольній території», — підкреслює Белінський.
Різниця між офіційними оцінками на рівні понад 30 мільйонів та розрахунковими 24 мільйонами він називає «демографічним боргом» — це люди в окупації, біженці за кордоном і ті, хто фактично випав з економічного циклу країни.
У підсумку мова йде не лише про кризу фармацевтичного ринку.
«Ми бачимо не просто кризу фармринку. Ми бачимо фізичне стискання країни до розмірів, які держава та бізнес ще не встигли усвідомити», — резюмує економіст.
І цей висновок ставить перед Україною питання не тільки економічного відновлення, а й довгострокової демографічної стратегії.
Джерело: Фейсбук.
