“Укрпошта” втратила понад мільярд: НБУ радить забути про власний банк
8 Серпня 2025 18:19
Ситуація навколо планів “Укрпошти” створити банк фінансової інклюзії набирає нових обертів. Національний банк України офіційно звернувся до премʼєр-міністерки Юлії Свириденко із застереженням: у нинішньому фінансовому стані держпідприємство не має ані ресурсу, ані перспектив для успішного запуску повноцінної банківської установи, передає «Комерсант Український» із посиланням на Forbes.
На 1 липня 2025 року національний поштовий оператор уже зазнав 1,4 млрд грн збитків — на 530 млн грн більше, ніж на початку року. Власний капітал “Укрпошти” також став від’ємним і складає мінус 661,5 млн грн. У документі, наданому НБУ на запит журналістів, вказується, що компанія не має можливості формувати необхідний капітал із власної операційної діяльності, що створює фіскальні ризики для держави.
Проблема значно глибша, ніж просто фінансові втрати. Національний банк вважає: якщо “Укрпошта” не відмовиться від планів запуску банку, держава буде змушена провести докапіталізацію підприємства на суму близько 820 млн грн. І це лише для підтримки стабільної діяльності, а не для розвитку чи розширення функціоналу. В умовах війни та дефіциту бюджету такі витрати можуть стати невиправданими.
Окрему увагу національний фінансовий регулятор приділив юридичному аспекту діяльності “Укрпошти”. У лютому 2024 року компанія вже отримала штраф у розмірі 17,4 млн грн за порушення вимог фінансового моніторингу. Тепер НБУ не виключає можливості не лише відмови від банківської ліцензії, а й анулювання чинної платіжної ліцензії, отриманої у 2023 році.
Варто зазначити, що ідея створити банк на базі “Укрпошти” активно просувалась в уряді останні кілька років. Законопроєкт про банки фінансової інклюзії підтримували окремі депутати парламентської більшості, зокрема Данило Гетманцев та Олександр Герега. Проте ініціатива одразу зіткнулась з критикою з боку опозиції, експертного середовища та Нацбанку. Головними закидами були ризики зловживань, слабкий нагляд та відсутність ринкових підстав для появи нового гравця.
У сучасних умовах, коли комерційні банки вже пропонують широкий спектр цифрових фінансових послуг, а населення активно користується мобільними додатками, питання доцільності ще одного банку — навіть із соціальним фокусом — суперечливе.
“Укрпошта” залишається одним із найбільших державних роботодавців, а її інфраструктура справді охоплює майже всю територію країни. Але це ще не означає, що вона готова до виконання функцій фінансового посередника. Саме на цьому наполягає НБУ, вимагаючи перегляду бізнес-стратегії компанії з урахуванням наявних викликів і обмежень.
На цьому тлі подальша доля банківського проєкту “Укрпошти” залишається невизначеною. Уряд не поспішає з остаточним рішенням, але позиція Нацбанку є чіткою: за нинішніх умов запуск нового держбанку виглядає фінансово невиправданим і ризикованим для державного кошторису.
Як Національний банк України раніше підтримував ідею створення банку фінансової інклюзії
Зауважимо, що ще на початку червня 2025 року в офіційному Telegram-каналі НБУ з’явився допис про те, що національний фінансовий регулятор підтримує ідею “Укрпошти” створити банк новітньої формації.
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні відповідний законопроєкт №13018-д, і ми щиро вітаємо це рішення, — йшлося у повідомленні НБУ.
А голова Національно банку Андрій Пишний сказав наступне:
Дякуємо Верховній Раді України та Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, які підтримали такі необхідні фінансовому сектору зміни. Ми разом з учасниками готові рухатися далі та створювати найінклюзивнішу фінансову систему. Тож чекаємо на набрання чинності документом.
У цьому ж дописі пресслужба фінансового регулятора пояснювала українцям, що таке “банк фінансової інклюзії” та чому його створення необхідно підтримати.
Зокрема, у НБУ наголошували на тому, що обмежена банківська ліцензія відкриє можливості синергії для великих роздрібних компаній, поштових операторів, інших бізнесів з компетенцією “останньої милі”, що спеціалізуються на обслуговуванні великої кількості клієнтів.
Нацбанк окремо підкреслював, що банк фінансової інклюзії дасть змогу забезпечити кращий доступ усім категоріям населення та малому бізнесу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до бойових дій, та на деокупованих територіях.
Крім того, створення такого фінансового органу стане системним рішенням для економічного розвитку регіонів, у яких він працюватиме, адже створює можливості для синергії ринку фінансових послуг із небанківським бізнесом, який уже розвинений у таких регіонах. Це стимулюватиме конкуренцію на фінансовому ринку. Тож завдяки БФІ ми зможемо досягати цілей поступової реінтеграції постраждалих регіонів у економічне життя країни.
Банк фінансової інклюзії: що про нього потрібно знати
Це новий тип фінансової установи, який передбачає отримання обмеженої банківської ліцензії та буде надавати банківські, платіжні та інші фінансові послуги, серед яких такі, як: зняття готівки, валютно-обмінні операції, платежі, заощадження та кредити. Фокус роботи такого банку буде на обслуговуванні фізичних осіб, малого та мікробізнесу (фізичні особи-підприємці, підприємства і громади). Великих юридичних осіб БФІ обслуговувати не будуть.
Стати банком фінансової інклюзії може як робочий банк (для цього необхідно переоформити наявну банківську ліцензію на обмежену банківську ліцензію), так і новостворена юридична особа.
До банку фінансової інклюзії зберігатимуться всі пруденційні вимоги: жодних послаблень щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю.
Читайте також: В Україні буде створено поштовий банк. Але чи сподобається це МВФ
Про що йдеться у Законі щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні
Перша спроба запустити такий формат банків відбулася у грудні 2023 року, але законопроєкт №12044 не отримав підтримки парламентарів.
А от документ №13018-д ВРУ ухвалила більшістю голосів 3 червня 2025 року.
Його мета — закласти законодавчі підвалини для запуску нового формату фінансових установ: банків фінансової інклюзії, які працюватимуть за спрощеною банківською ліцензією.
Ці банки мають обслуговувати ті верстви населення, які наразі фактично виключені з фінансової системи: мешканців прифронтових територій, деокупованих регіонів, соціально вразливі групи, а також мікропідприємства. Обмеження для таких банків стосуються як обсягу доходів клієнтів (не більше 5 млн євро на рік), так і їхньої діяльності: операції на ринках капіталу будуть заборонені, а кредитування — обмежене.
Новий закон також закріплює в українському правовому полі терміни “фінансова інклюзія”, “обмежена банківська ліцензія” та “банк фінансової інклюзії”, і надає НБУ право регулювати цей напрямок.
Запровадження цього закону також розчищає шлях до створення поштового банку, ідею якого просуває керівник “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Як раніше заявляв чинний на той час прем’єр-міністр Денис Шмигаль, нова фінансова установа дозволить значно спростити доступ до соціальних та фінансових послуг: від отримання пенсій і субсидій до купівлі ліків чи товарів. У перспективі — ширша присутність фінансових сервісів у віддалених населених пунктах.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
