В Україні очікується гарний врожай зернових: що буде з експортом під ракетами
14 Липня 14:20
РОЗБІР ВІД 
Одеські порти впродовж кількох останніх днів зазнають особливо активних російських атак. Удари спрямовуються на цивільну портову інфраструктуру та торговельні судна. Від цих ворожих ударів зазнає втрат і український експорт. Наскільки вони можуть бути відчутними для експорту аграрної продукції – з’ясовував «Комерсант Український».
У ніч з 10-го на 11-те та з 11-го на 12-те липня 2026 року під масованими ударами ворога опинився порт Чорноморська. Зокрема, постраждали і портові термінали компанії «Кернел». І це не вперше. Інфраструктура компанії для зберігання та перевалки зерна та рослинної олії опинялась під ударами і в травні, і в червні. Через значні руйнування в порту доводилось призупиняти прийом та відвантаження продукції, а також рахувати та оцінювати збитки. Останнього разу йдеться про приблизно 45 тисяч тонн пшениці та 9 тисяч тонн соняшникової олії. Але загальні реальні та потенційні втрати для українського експорту є набагато більшими і вимірюються не лише в тисячах тонн.
Удари по українському експорту
Кожен ворожий обстріл, на жаль, звужує українські експортні можливості. Це констатує Богдан Костецький, співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest. За його словами, постійно йдуть атаки, починаючи з вузлових станцій – на рухомий склад, портові елеватори, теплоходи – і все це звужує горловину експортного ланцюжка.
«Останні новини – це те, що кілька портових терміналів зупинилися. Тому що, по-перше, є потреба в оцінці завданої шкоди. По-друге, питання елементарної безпеки. Тому я думаю, що зараз жоден з експертів не зможе сказати, скільки насправді буде експортовано. Можу тільки сказати, що якщо ми в цьому маркетинговому році вивезли пшениці в районі 14 мільйонів тонн, то в наступному можемо вивезти 18. Якщо в цьому році вивезли кукурудзи 22 мільйони тонн, то в наступному можемо вивезти 28. Це, власне, та кількість, яка просто буде в наявності з огляду на великі перехідні залишки і дуже непогані очікування по врожаю. Але, на жаль, навряд чи ми зможемо повторити минулорічний результат, оскільки у нас немає нині таких експортних потужностей», – зазначає експерт.
Він наголошує, що ані експорт Дунаєм, ані експорт суходолом не вирішують проблеми експортних поставок.
«Це обсяги, які в рази відрізняються від наших потреб та можливостей. Глибока вода нам дуже необхідна. Бо з кожним місяцем все менші обсяги перевантажуються через порти. Якщо говорити кількісно, то в червні експорт був нормальний. 4,5 млн тонн, навіть трохи більше, ми відвантажували загалом всіх насипних вантажів. Це пшениця, кукурудза, шроти, олійні культури. В липні насправді, зазвичай, експортна динаміка зростала, тому що надходив врожай нового сезону. Але, я думаю, що ми будемо тепер буксувати у липні. Тут ще проблема не лише в тому, що атаки на порти інтенсифікувалися, але і в тому скільки годин тривають тривоги. А це ж не тумблер там: порт зупинився, порт увімкнувся. І це також впливає на нашу експортну активність», – констатує Богдан Костецький.
Проблем у російських виробників зерна додається
За останніми ворожими атаками на одеські порти вгадується відповідь росіян на українські удари по російських суднах в Азовському морі. Принаймні, збіг в часі вказує на це. Доробок бійців Сил безпілотних систем за 9 діб, починаючи з 6 липня, сягнув 116 суден – танкерів, буксирів, поромів та суховантажів. Їх було вражено в Азовському морі. Отож, в росії ці удари вже відчули і зробили висновки: судноплавство через Дон-Азовський канал, який з’єднує річку Дон з Азовським морем, після українських атак припинено. І це при тому, що через Азовське море проходить до чверті експорту російської пшениці.
Не дуже складається в росії і зі збиранням врожаю цього року. Українські атаки на нафтопереробні заводи призвели до дефіциту пального, яке відчувають не лише пересічні росіяни, але й аграрії. Приміром, як стверджують в Службі зовнішньої розвідки України з посиланням на слова тамтешніх фермерів, дефіцит та затримки з постачанням пального неминуче призведуть до втрати до 30% врожаю. А ще неминучими є додаткові витрати. На це звертає увагу Богдан Костецький, співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest.
«У нас в компанії є інсайдери, колишні колеги з мультинаціональних компаній, і вони розповідають: якщо раніше фермер або холдинг замовляв і отримував бочку дизеля через 1-3 дні, то зараз це 8-9 днів. І це дорожче. Тобто питання прибутків і вартості логістики, щоб довезти до ринків збуту, для них там залишаються відкритими», – наголошує фахівець.
За його словами, собівартість російського збіжжя однозначно зросте. А ще будуть проблеми з експортом через Азовське море. На постачання цим водним шляхом розраховує чимало провідних російських виробників зерна. Продовжує Богдан Костецький.
«Нинішня ескалація в Чорноморсько-Азовському басейнах матиме вплив, бо з цих ареалів виходить до 40% глобального експорту пшениці. І, наприклад, з Азовського басейну росія експортує понад 10 млн тонн з 45-46 щорічно. І оголошена наприкінці минулого тижня повна зупинка трафіку через Дон і вихід в Азовське море – це, звісно, безпосередньо впливає на можливість забезпечувати міжнародні ринки і ціни», – констатує експерт.
Ринки на такий стан справ вже реагують. Фахівець нагадує, що минулої п’ятниці на європейських і американських біржах ціна на пшеницю вже підвищилась на 10 євро на тонну.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Де чекають і не чекають українське зерно
Проблемами з російським зерновим експортом, на жаль, навряд чи зможуть сповна скористатись українські експортери. Як пояснює співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький, маємо таку ситуацію: відбувається здорожчання на біржі, здорожчання на ринках призначення, але вплив на гривневі ціни, з доставкою до портів, мінімізований, оскільки оператори ринку тепер змушені враховувати підвищення військових ризиків та звуження логістичних можливостей. Хоча український експорт не зупиняється і, як нагадує Богдан Костецький, експортна географія для тієї ж української пшениці, є достатньо широкою:
«Частина пшениці низької якості їде на Італію, на Іспанію. Частина більш продовольчої пшениці – на Північну Африку та Близький Схід. І частина пшениці буде відвантажена в Індонезію, частково, можливо, у В’єтнам, можливо, Філіппіни. Тобто географія по пшениці доволі розгалужена, але ємність попиту залишається під питанням, бо на Близькому Сході свої врожаї непогані. Зокрема, в Туреччині, та навіть і в Північній Африці. Тобто імпортні потреби зменшуються. В Чорноморському басейні врожаї теж дуже непогані – і в Румунії, і в наших ворогів, і у нас».
До речі, минулого року у трійці найбільших імпортерів українського зерна були Єгипет – там закупили 2,36 млн тонн, Алжир – 1,6 млн тонн, Індонезія – 1,4 млн тонн. Пояснив Богдан Костецький і те, де саме українській пшениці доведеться конкурувати з російською. Та й не лише з нею.
«Українська пшениця конкурує з російською, а також румунською і французькою в Алжирі, Єгипті, Лівії, Лівані, навіть в Туреччині історично. Але Туреччина в цьому сезоні може бути набагато пасивнішою, ніж раніше, через власний високий врожай», – зазначає фахівець.
У Європу постачається нині не дуже багато української пшениці. У першій десятці минулого року були лише Іспанія та Італія. Однією з причин зниження експорту української пшениці у профільному міністерстві називають рекордне виробництво пшениці в Європейському Союзі у 2025 році, яке досягло 134,4 млн тонн – одного з найвищих показників за всю історію спостережень. При цьому, саме країни Євросоюзу, як констатують у міністерстві, залишаються ключовим торговельним партнером для української аграрної продукції. Мова, насамперед, про кукурудзу, соняшникову олію та соєві боби. А ще Європа залишається для України основним логістичним вікном у світ. Хоча деякі європейські сусіди намагаються його прикрити. В Польщі діє заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику з України. Все ще під забороною близько 20 категорій українських сільгосппродуктів, включно з насінням соняшнику, кукурудзою, пшеницею та ячменем, і в Угорщині. Хоча угорській владі можливо незабаром доведеться зробити деякі винятки. Пояснює Богдан Костецький:
«З огляду на проблеми з урожаєм кукурудзи в Угорщині – вона там вигоріла, думаю, угорцям потрібно буде імпортувати з України 800 тисяч тонн кукурудзи. Для власних потреб. Тому це може бути дуже вдалий момент для того, щоб зламати цю кригу заборон східноєвропейських країн на українську аграрну продукцію. Через Угорщину, думаю, буде транзит на північну Італію і безпосередньо в Угорщину. А що стосується Польщі, то поляки хочуть залишатися самодостатніми, але українці навчилися везти транзитом через Польщу. Зокрема, це контейнерні постачання на Гданськ і далі на Китай».
Але, як в черговий раз наголошує Богдан Костецький, експорт лише суходолом не дозволить Україні реалізувати всі її експортні можливості.
«Навіть якщо уявити, що всім східноєвропейським країнам потрібне буде українське збіжжя, це не задовольнить українські експортні можливості. В кращому випадку Дунаєм та суходолом вивеземо половину того, що потенційно можемо. Нам потрібні глибокі порти і море», – зазначає фахівець.
Тим більше, що в Україні очікується гарний врожай зернових. За прогнозом співвласника та операційного директора аналітичної компанії Barva Invest Богдана Костецького, тієї ж пшениці в Україні цього року може бути зібрано 24 млн тонн, тобто на 2 мільйони тонн більше, ніж минулого року.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
