В Україні вже 114 тисяч зниклих безвісти: чому спецгрупи не можуть одразу розпочати їхній пошук
9 Серпня 16:10
Станом на липень 2026 року в Україні 114 тисяч цивільних і військових вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Це означає, що їхнє місце перебування та подальша доля залишаються невідомими. Водночас фактична кількість зниклих може бути більшою. Доступ до інформації з тимчасово окупованих територій залишається обмеженим, а щодо частини зниклих могли не подати заяву про розшук, пише «Комерсант Український» з посиланням на Медійну ініціативу за права людини.
Причин багато, наприклад, проживання родичів на окупованій території, відсутність родичів або небажання подавати заяву.
Для багатьох родин невідомість триває місяцями або й роками. Один із механізмів, який допомагає встановити долю зниклих, — робота пошукових груп. Вони виїжджають на місця, де можуть лежати тіла або останки загиблих, проводять пошукові роботи та евакуюють знайдене. Однак навіть коли місце зникнення людини відоме, пошукова група не завжди може туди потрапити.
У цьому матеріалі пояснюємо, хто формує пошукові групи, звідки вони отримують інформацію про місця, де треба шукати, і чому іноді такі групи чекають на виїзд багато років.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що таке пошукова група і хто до неї входить
Пошукові групи формує Центральне управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу (ЦУ ЦВС ГШ) ЗСУ за погодженням із Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Вони займаються пошуком осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, як військових, так і цивільних. Пошукові групи обстежують місця, де можуть перебувати зниклі, розшукують і фіксують місця поховань, знаходять та евакуюють тіла й останки загиблих. До пошукових груп входять військовослужбовці управління, а також представники Національної поліції, ДСНС та міжнародних організацій.
До окремих пошукових та ексгумаційних робіт долучалися фахівці Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ). Наприклад, після деокупації Ізюма, що на Харківщині, фахівці МКЗБ, зокрема антропологи, брали участь у роботі з останками, знайденими на місці масового поховання поблизу лісу.
Звідки пошукові групи знають, де шукати
Координати місць зникнення вносять на інтерактивну карту платформи Delta, яку використовують для планування подальших пошукових заходів. У випадку зі зниклими безвісти військовослужбовцями інформацію про місце та обставини зникнення передає військова частина. Delta не має вільного доступу, системою можуть користуватися лише представники сил безпеки та оборони України.
Щодо цивільних, які зникли на тимчасово окупованих територіях, у зоні бойових дій або поблизу лінії бойового зіткнення, то інформацію про їхнє зникнення правоохоронцям можуть повідомити родичі або свідки, вказавши відомі їм дані, наприклад, місце проживання людини або місце, де її востаннє бачили. У межах кримінального провадження слідчі збирають і перевіряють інформацію, яка може допомогти визначити конкретну локацію для подальших пошукових заходів.
Чому пошукова група не може одразу виїхати на місце
Наявність координат не означає, що пошук можна розпочати негайно. Одна з головних перешкод — безпекова ситуація. Пошукові групи не можуть працювати на окупованій території або безпосередньо в зоні активних бойових дій. Навіть після звільнення населеного пункту чи позицій вони мають перебувати на безпечній відстані від лінії бойового зіткнення, щоб розпочати роботу.
Тому повідомлення про звільнення певної території не означає, що туди одразу можуть виїхати пошуковці. Необхідно враховувати відстань до лінії бойового зіткнення та інші безпекові ризики. Через це між зникненням людини та фактичним обстеженням місця можуть минути місяці або навіть роки.
Чому навіть на відомому місці можуть не знайти тіло
Навіть якщо пошукова група зрештою отримує доступ до місця зникнення людини, це не гарантує, що її тіло залишатиметься там.
Після захоплення українських позицій російські військові можуть забирати тіла загиблих. Згодом частину з них повертають Україні в межах репатріаційних заходів.
В інших випадках тіла або останки можуть залишатися на місцевості тривалий час. Що довше територія залишається окупованою або недоступною для пошуковців, то складнішою стає подальша робота. Під впливом часу, погодних умов та бойових дій тіла можуть бути сильно пошкоджені або фрагментовані. Тоді до роботи залучають спеціалістів, які допомагають виявляти людські останки та передавати їх для подальшої судово-медичної експертизи й ДНК-ідентифікації.
На давно окупованих територіях українські пошукові групи самостійно працювати не можуть. Проведення там пошукових та ексгумаційних робіт потребує домовленостей із супротивником і може відбуватися за участі міжнародних гуманітарних організацій.
Чи можуть допомогти свідчення
Інформація від свідків може стати одним із джерел для встановлення можливого місця перебування або загибелі людини.
Це особливо важливо у випадках зникнення цивільних. Свідчення про те, де людину востаннє бачили, за яких обставин вона зникла, де могло відбутися поховання або де свідки бачили тіло, можуть бути передані правоохоронцям у межах кримінального провадження.
Саме тому документування має значення навіть тоді, коли територія все ще залишається недоступною. Пошукові роботи можуть розпочатися значно пізніше, однак інформацію про потенційне місце перебування людини або поховання важливо зафіксувати одразу.
Що важливо знати родинам зниклих безвісти
Координаторка груп родин військовополонених та зниклих безвісти МІПЛ Олена Бєлячкова пояснює, що родини військовослужбовців часто намагаються отримати координати місця зникнення або відео з дронів, сподіваючись, що це допоможе встановити долю близької людини.
Однак навіть відео з поля бою не завжди дає однозначну відповідь. За зображенням із дрона нерідко неможливо встановити, чи людина загинула, чи перебуває без свідомості. Тому саме по собі таке відео не завжди підтверджує загибель.
Так само наявність точних координат не означає, що пошукова група може туди виїхати. Для родини важливо, щоб військова частина належним чином передала інформацію про місце зникнення, а координати були внесені у систему, яку використовують для планування пошукових заходів.
Поки територія залишається окупованою, поблизу тривають бойові дії або робота там становить небезпеку для пошуковців, фізичний пошук дуже ускладнений. При цьому інформація про місце зникнення зберігається і її використають, щойно безпекова ситуація дозволить пошукові роботи.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
