Вашингтон та Тегеран говорять напряму: що відомо про перемовини
19 Червня 2025 20:59
Іран провів прямі переговори зі США на тлі загострення конфлікту з Ізраїлем. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на матеріал Reuters.
Як повідомили агентству три незалежні дипломати, спеціальний посланник США з іранських питань Стів Віткофф і міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі вже кілька разів спілкувалися телефоном після того, як Ізраїль почав завдавати авіаударів по території Ірану.
Джерела стверджують, що мета Вашингтона — стримати подальшу ескалацію і переконати іранську сторону повернутися до дипломатичних переговорів. Однак іранська сторона висунула жорстку умову: за словами Арагчі, Тегеран не повернеться до будь-якого діалогу доти, доки Ізраїль не припинить удари, що почалися 13 червня 2025 року. Ці удари стали відповіддю на ймовірні поставки Іраном зброї угрупованням у Сирії та Лівані, а також на відновлення активного збагачення урану на спірних об’єктах.
Крім питань безпеки, обговорення між сторонами також торкнулися одного з ключових пунктів, який США ще в травні неофіційно передали через посередників: йдеться про можливе створення регіонального консорціуму зі збагачення урану. Згідно з пропозицією, Іран міг би передати частину своїх ядерних потужностей до третіх країн — наприклад, в Оман або Казахстан — під міжнародний контроль. Таким чином, країна зберегла б доступ до мирного атому, не порушуючи обмежень і не створюючи умов для можливого виробництва зброї масового ураження.
Однак, як зазначають джерела, іранська сторона вже кілька разів відкидала цю пропозицію, вважаючи її зазіханням на національний суверенітет. Ба більше, на тлі ударів Ізраїлю будь-які компромісні сценарії зараз сприймаються в Тегерані як спроба тиску, а не діалогу.
Проте сам факт, що високопоставлені дипломати обох країн підтримують прямий контакт, свідчить про серйозність намірів уникнути повномасштабної війни. США, зі свого боку, публічно висловили стурбованість діями Ізраїлю, але офіційно продовжують наполягати на праві Тель-Авіва на самооборону.
Очікується, що Вашингтон продовжить використовувати посередників — насамперед Оман, Катар і Швейцарію — для організації наступних раундів консультацій, якщо ситуація стабілізується. Однак дипломатичний прогрес можливий тільки в разі припинення ізраїльських атак, чого поки що не спостерігається.
Що передувало діалогу США та Ірану
Ізраїль завдав кількох авіаударів по об’єктах, які, за його твердженнями, використовуються Іраном для збагачення урану в межах ядерної програми. У відповідь Іран здійснив масований удар дронами та ракетами по ізраїльських цілях. Ці події не лише спричинили жертви серед мирного населення, а й викликали гостру реакцію міжнародної спільноти. США, союзник Ізраїлю, наростили свою військову присутність у регіоні та попередили про можливість прямого втручання.
У цих умовах дипломатичні контакти між Вашингтоном і Тегераном стали необхідністю.
У врегулюванні конфлікту активно беруть участь Оман, Катар, Саудівська Аравія та Європейський Союз. Оман відіграє ключову роль у забезпеченні нейтральної платформи для комунікації. Країни G7 підтримують дипломатичну деескалацію, вважаючи її єдиною альтернативою розгортанню масштабного збройного конфлікту.
Хоча прямий контакт між Іраном і США — це позитивний сигнал, сторони залишаються на принципово різних позиціях. США вимагають жорстких поступок від Ірану, натомість Тегеран хоче визнання своїх регіональних інтересів та гарантій недоторканності.
Очікується, що нові раунди діалогу можуть відбутися в липні — за умови, що Ізраїль не відновить удари, а США не активізують свою військову присутність у зоні конфлікту.
Конфлікт між Іраном та Ізраїлем: у чому він полягає
У червні 2025 року конфлікт між Ізраїлем і Іраном загострився до рівня відкритої війни. 13 червня Ізраїль розпочав повітряні удари по ядерних об’єктах Ірану — зокрема в Тегерані, Ісфахані та на об’єктах обробки урану в Натанзі — у межах операції під кодовою назвою “Rising Lion”. За даними Reuters, внаслідок ударів було знищено до 100 різних цілей, включно з командними центрами Корпусу вартових Ісламської революції та об’єктами дослідження ядерних технологій.
У відповідь Іран застосував сотні балістичних ракет і десятки безпілотників проти Ізраїлю, уражаючи військові бази та цивільну інфраструктуру — включно з будівлями в центральному Ізраїлі й телекомунікаційними об’єктами. Кількість жертв у Тегерані сягнула понад 224, а поранення отримали близько 320 людей, серед яких чимало цивільних.
Конфлікт спричинив значну дестабілізацію регіонального ринку нафти: ціни на сиру нафту стрибнули після новин про удари й можливу участь США. Також Туреччина посилила охорону кордонів, побоюючись порушення безпеки.
Відзначають, що Мосад і армія Ізраїлю координувалися: використання безпілотників з Ірану дозволило знищити системи ППО перед основними ударами. Це стало прикладом гібридної стратегії — поєднання кібер-операцій, розвідки та авіації.
Основні цілі Ізраїлю — нейтралізація ядерних потужностей Тегерану та ослаблення режиму верховного лідера Хаменей — можна вважати першою фазою масштабної стратегії. Іран, своєю чергою, повідомив, що не планує ескалації за межами території Ізраїлю, якщо лише не буде спровокований.
Таким чином у режимі реального часу конфлікт “Ізраїль – Іран” переходить у фазу високотехнологічної гібридної війни. Переговори між США та Іраном свідчать про спроби дипломатично врегулювати кризу, але обидві сторони продовжують наносити удари. Майбутній розвиток подій залежатиме від готовності Ізраїлю та Ірану піти на перемир’я та поступки.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
