Війна за кіловат-годину: як системні обстріли змінюють економіку України
28 Жовтня 22:06
ІНФОГРАФІКА
Виробництво електроенергії в Україні скоротилося до нового мінімуму: з 156,6 млрд кВт∙год у 2021 році до 101,1 млрд кВт∙год у 2024-му. Це падіння майже на третину, свідчить інфографіка агентства Top Lead, передає «Комерсант Український».
Після обвального зниження у 2022 році (-27,5% порівняно з 2021-м) темпи спаду уповільнилися: у 2023-му виробництво зменшилося ще на 6,8%, у 2024-му — на 4,4%. Офіційної публічної статистики про структуру генерації за 2024 рік поки немає, але тренд очевидний: система працює з меншими обсягами і в умовах постійних ризиків для генерувальних об’єктів та мереж.
Структурно у 2021–2023 роках баланс зсувався. Частка атомної генерації знизилася з 55% у 2021–2022 роках до 49% у 2023-му, що відображає втрату потужностей і обмеження роботи АЕС. Частка ТЕС/ТЕЦ та блок-станцій коливалася поблизу 27–30%, але саме теплова генерація брала на себе пікові навантаження і балансування системи.
Гідроенергетика та ВДЕ поступово нарощували внесок: гідро — з 7% до 12% у 2023 році, відновлювані джерела — з 8% до 10%. Водночас навіть сукупне зростання цих сегментів не компенсувало загального падіння виробітку.
Причини спаду виробництва електроенергії в Україні
Експерти у галузі енергетики називають одразу кілька факторів.
Це і масштабні пошкодження генерувальних об’єктів та мереж через обстріли, і обмеження у паливній логістиці теплової генерації, і слабка гідрологія у частині сезонів, і вимушені обмеження ВДЕ через дефіцит гнучких потужностей та накопичувачів. До цього додаються зниження промислового попиту, міграція населення, енергоощадна поведінка домогосподарств та бізнесу.
Економічні наслідки відчутні: менший внутрішній виробіток означає обмежені резерви потужності в піки споживання, підвищену залежність від імпортної електроенергії з енергосистем ЄС та волатильність гуртової ціни. Для промислових споживачів це ризик зростання собівартості та необхідність активного управління попитом, для домогосподарств — імовірність жорсткіших графіків споживання в періоди дефіциту.
Зміни в енергобалансі: як далі реагувати ринку
Ключові пріоритети очевидні:
- швидке відновлення і модернізація пошкоджених генерацій та мереж;
- розбудова гнучких потужностей (газопоршневі, маневрові блоки); масштабування накопичувачів енергії та систем керування попитом; прискорення розвитку розподілених ВДЕ із зберіганням;
- підготовка атомного парку до тривалої експлуатації за програмами продовження ресурсу.
Паралельно потрібні регуляторні стимули: прозорий механізм оплати резервів, довгострокові інвестиційні сигнали для маневровості, тарифи, що відображають добову структуру дефіциту, і гарантії для приватних інвестицій у розподілену генерацію.
Наразі енергетична система ще тримається, але працює на межі. Без пришвидшення інвестицій у гнучкість та відновлення інфраструктури падіння виробництва може затягнутися, а економіка платитиме за це вищою ціною енергії та втраченою продукцією.
Читайте також: Плавучі електростанції та «радянський спадок»: Україна шукає нестандартні шляхи відновлення енергетики
Енергоінфраструктура під вогнем: Росія випустила по Україні 43 тис. ракет і дронів
Від 2022 року до першого півріччя 2025-го Росія здійснила 602 прицільні удари по енергетичних об’єктах України й запустила по нашій території щонайменше 43,1 тис. повітряних цілей, повідомляє агенція візуальних комунікацій Top Lead.
За їх даними, масовані хвилі ударів припали на так званий “енергетичний сезон”. Пік першої кампанії — кінець 2022 року. Саме четвертий квартал дав рекордну кількість влучань по генерації та мережевій інфраструктурі. Надалі удари стали серійними: протягом 2023 року щомісячні значення коливалися від десятків до тридцяти атак, формуючи «пилу» постійного виснаження.
У 2024-му структура загроз змінилася: частка дронів у загальному потоці цілей зросла, а періоди масованих запусків стали частішими, хоч і коротшими. Перше півріччя 2025-го знову показало високі обсяги запусків, що підтверджує довгу війну на виснаження енергосистеми.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що саме потрапило під ударом ЗС РФ
Ціллю стали як об’єкти генерації (ТЕС/ТЕЦ, ГЕС, підстанції), так і вузли передачі електроенергії. Логіка ударів проста: менше доступних маневрових і резервних потужностей, більше дефіцит у піки, дорожча балансуюча електроенергія, більша залежність від імпорту з ENTSO-E. Кожна вдала атака множиться на витрати на ремонт, мобільні трансформатори, маневрові блоки, логістику палива та страхові премії.
Для промисловості це ризик вимушених простоїв і подорожчання продукції через волатильність гуртових цін і графіки обмежень. Для домогосподарств — підвищені рахунки в піки та ймовірність локальних відключень під час нових хвиль. Для держави — системні CAPEX на відновлення генерації та мереж, розгортання ППО енергетики і закупівлю імпорту в дефіцитні години.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
