Війна, травми і діти: чому працевлаштування українок у ФРН залишається низьким
18 Лютого 15:29
Через три з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну близько 50% українців, які прибули до Німеччини у перші шість місяців війни, мають роботу.
Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на спільний аналіз Інституту досліджень ринку праці Федерального агентства з працевлаштування та Федерального відомства у справах міграції й біженців ФРН, передає «Комерсант Український».
Швидше, ніж раніше
Темпи працевлаштування українців виявилися вищими, ніж у мігрантів попередніх хвиль. Для порівняння: біженцям, які прибули до Німеччини у 2015 році, знадобилося близько шести років, щоб досягти такого ж рівня зайнятості. Українці зробили це майже на два з половиною роки швидше.
Дослідники пояснюють різницю кількома чинниками:
- високий рівень освіти українських біженців;
- відсутність обов’язкової тривалої процедури надання притулку;
- можливість працевлаштовуватися одразу після прибуття.
Чому 50% — це все ще мало
Попри відносно швидку інтеграцію, рівень зайнятості українців залишається нижчим за середній по Німеччині. У червні 2025 року він становив близько 68%.
Експерти пов’язують цей розрив із наслідками війни та вимушеної міграції:
- психологічні травми;
- тривала невизначеність щодо майбутнього;
- складнощі з мовною та професійною адаптацією.
Гендерний фактор і догляд за дітьми
Особливу роль відіграє структура української міграції. Значну частину біженців становлять жінки з дітьми, які виїхали без партнерів через обмеження на виїзд з України чоловіків призовного віку.
Це безпосередньо впливає на зайнятість. У вересні 2025 року лише 21% українок, які самостійно виховують дітей віком до трьох років, мали роботу. Обмежений доступ до дитячих садків і необхідність поєднувати догляд із роботою часто змушують обирати часткову зайнятість або взагалі відкладати вихід на ринок праці.
Робота є, але доходів бракує
Навіть серед тих, хто працює, значна частина домогосподарств продовжує отримувати державну підтримку (Bürgergeld).
У першому півріччі 2025 року:
- 41% працевлаштованих українців жили в сім’ях, які отримували додаткові виплати;
- найвищі показники — у домогосподарствах із дітьми.
Це пояснюється низькою кількістю відпрацьованих годин, початковими позиціями на ринку праці та неповним визнанням кваліфікацій.
Як рахували
Аналіз базується на:
- опитуванні та даних соціального страхування 1 943 жінок і 803 чоловіків;
- вікова група — 18–64 роки;
- період прибуття — з 24 лютого по 31 серпня 2022 року;
- зайнятість врахована станом на 30 вересня 2025 року.
Що це означає для України
Питання зайнятості українців за кордоном тісно пов’язане з демографічними та економічними прогнозами.
Національний банк України очікує, що:
- у 2026 році чистий відплив мігрантів з України становитиме близько 200 тис. осіб;
- чисте повернення може розпочатися не раніше 2027 року — орієнтовно 100 тис. людей.
Ці оцінки означають, що інтеграція українців у країнах ЄС, зокрема в Німеччина, залишатиметься ключовим фактором як для європейських ринків праці, так і для майбутнього відновлення України.
