Війна, травми і діти: чому працевлаштування українок у ФРН залишається низьким
18 Лютого 15:29
Через три з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну близько 50% українців, які прибули до Німеччини у перші шість місяців війни, мають роботу.
Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на спільний аналіз Інституту досліджень ринку праці Федерального агентства з працевлаштування та Федерального відомства у справах міграції й біженців ФРН, передає «Комерсант Український».
Темпи працевлаштування українців виявилися вищими, ніж у мігрантів попередніх хвиль. Для порівняння: біженцям, які прибули до Німеччини у 2015 році, знадобилося близько шести років, щоб досягти такого ж рівня зайнятості. Українці зробили це майже на два з половиною роки швидше.
Дослідники пояснюють різницю кількома чинниками:
- високий рівень освіти українських біженців;
- відсутність обов’язкової тривалої процедури надання притулку;
- можливість працевлаштовуватися одразу після прибуття.
Чому 50% — це все ще мало
Попри відносно швидку інтеграцію, рівень зайнятості українців залишається нижчим за середній по Німеччині. У червні 2025 року він становив близько 68%.
Експерти пов’язують цей розрив із наслідками війни та вимушеної міграції:
- психологічні травми;
- тривала невизначеність щодо майбутнього;
- складнощі з мовною та професійною адаптацією.
Особливу роль відіграє структура української міграції. Значну частину біженців становлять жінки з дітьми, які виїхали без партнерів через обмеження на виїзд з України чоловіків призовного віку.
Це безпосередньо впливає на зайнятість. У вересні 2025 року лише 21% українок, які самостійно виховують дітей віком до трьох років, мали роботу. Обмежений доступ до дитячих садків і необхідність поєднувати догляд із роботою часто змушують обирати часткову зайнятість або взагалі відкладати вихід на ринок праці.
Навіть серед тих, хто працює, значна частина домогосподарств продовжує отримувати державну підтримку (Bürgergeld).
У першому півріччі 2025 року:
- 41% працевлаштованих українців жили в сім’ях, які отримували додаткові виплати;
- найвищі показники — у домогосподарствах із дітьми.
Це пояснюється низькою кількістю відпрацьованих годин, початковими позиціями на ринку праці та неповним визнанням кваліфікацій.
Аналіз базується на:
- опитуванні та даних соціального страхування 1 943 жінок і 803 чоловіків;
- вікова група — 18–64 роки;
- період прибуття — з 24 лютого по 31 серпня 2022 року;
- зайнятість врахована станом на 30 вересня 2025 року.
Що це означає для України
Питання зайнятості українців за кордоном тісно пов’язане з демографічними та економічними прогнозами.
Національний банк України очікує, що:
- у 2026 році чистий відплив мігрантів з України становитиме близько 200 тис. осіб;
- чисте повернення може розпочатися не раніше 2027 року — орієнтовно 100 тис. людей.
