Виправдання скасовують: як нові норми змінять військову юстицію

1 Вересня 2025 14:54

РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу законопроєкт, згідно з яким військовослужбовців планується карати позбавленням волі строком від 5 до 10 років за неподання – без можливості для суду призначити м’якше покарання або випробувальний термін. Чим це може обернутися, з’ясовував «Комерсант Український»

Як вважають депутати, чинне законодавство дозволяє уникати відповідальності за військові правопорушення в умовах воєнного стану, що підриває дисципліну. Мета законопроекту – вдосконалити механізми притягнення військовослужбовців до адміністративної та кримінальної відповідальності з урахуванням тяжкості правопорушення, мотивів та обставин, а також чітко визначити повноваження Військової служби правопорядку. Завдання – підвищення рівня правопорядку і законності у Збройних Силах України та інших воєнізованих формуваннях.

Сам законопроєкт пропонує:

Ліквідувати можливість звільнення від відповідальності за незначні порушення в армії;
Подовжити строки накладення адміністративних стягнень;
Запровадити відповідальність за зловживання владою в умовах воєнного часу;
Уточнити термінологію та кваліфікуючі ознаки порушень;
Посилити повноваження військової інспекції та Служби правопорядку, включно з перевірками документів, освідчуванням на стан сп’яніння, роботою з резервістами і водіями військової техніки;
Удосконалити порядок розгляду справ – за місцем служби або проживання;
Внести зміни до КК: включити непокору (ст. 402) до переліку тяжких злочинів, за які не допускається м’якше покарання або звільнення умовно;
Збільшити штрафи за недбалість та псування майна.

Генеральний штаб ЗСУ направив листа до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням підтримати законопроєкт № 13452. У листі наголошується на актуальності посилення відповідальності за військові правопорушення. Генштаб раніше вже підтримував ініціативу у листі на адресу профільного комітету, а також посилається на підтримку від командирів бойових частин.

У 2022 році військовим уже посилили статті

Це чергове посилення відповідальності для військових, здебільшого рядового складу.

У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект 8271, який забороняє судам призначати покарання суворіше, ніж передбачено законом, для ряду військових злочинів. І зроблено це було за ініціативою самих військових.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та міністр оборони Олексій Резніков звернулися до спікера парламенту Руслана Стефанчука з проханням терміново зареєструвати законопроєкт і внести його на розгляд Ради. І протягом п’яти днів його ухвалили, зобов’язавши суди не пом’якшувати покарання засудженим, а тим більше не звільняти військовослужбовців від покарання з випробувальним терміном за такі статті КК:

Ст. 403 – невиконання наказу начальника;
Ст. 405 – погроза або насильство щодо начальника;
Ст. 407 – самовільне залишення військової частини чи місця служби;
Ст. 408 – дезертирство;
Ст. 429 – самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (якщо злочини скоєні в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці).

А за статтею 403 ще й підвищили покарання – мінімальне до 5 років позбавлення волі.

Статистика не на користь законопроєкту

Військовий омбудсмен просить депутатів не поспішати з ухваленням законопроєкту, яким пропонується карати військовослужбовців за непокору старшому командиру позбавленням волі на строк 5–10 років. Адже відповідальність військових уже посилили у 2022 році за низкою статей, і, за даними Головного управління захисту прав військовослужбовців МОУ, кількість випадків вчинення кримінальних правопорушень за названими статтями КК зросла на 66 % порівняно з аналогічним періодом, коли посилення відповідальності ще не було.

Наприклад, до відповідних змін у 2022 році було зафіксовано 9037 таких правопорушень, а в 2023 роцi (після набуття чинності закону) – 15 013. Тож аргумент про можливе підвищення рівня дисципліни шляхом посилення кримінальної відповідальності видається сумнівним.

Омбудсманка пропонує звернути увагу на статистику судових процесів і практику застосування Ст. 402 КК.

«З початку 2025 року я зафіксувала 257 вироків, що набрали законну силу, винесених українськими судами у судових провадженнях за обвинуваченням у непокорі (більш точні цифри може надати Державна судова адміністрація). При цьому я побачила лише один (!) виправдувальний вирок. Абсолютна більшість вироків — обвинувальні. Частина судових рішень — про затвердження угоди про визнання вини, що дозволяє військовослужбовцю повернутися до проходження служби. У разі прийняття запропонованого законопроекту така процедура стане неможливою. Військовослужбовець відбуватиме покарання від п’яти до десяти років», — повідомила Уповноважена Президента з прав військовослужбовців Ольга Рєшетилова.

Як зауважила омбудсменка, моніторинг судових процесів показує, що суди часто не зважають на обставини правопорушення, не досліджують медичні та інші документи. А особисті звернення військовослужбовців до неї свідчать: непокора або самовільний уход часто зумовлені ігноруванням стану здоров’я, відмовою у відпустці, конфліктами в колективі, тиском з боку командирів.

І ще нюанс: матеріали до суду надходять на основі службових розслідувань, призначених командирами. Правоохоронні органи рідко перевіряють встановлені факти, що ставить під сумнів об’єктивність розслідувань.

У той самий час проєкт включає й важливі ініціативи, такі як посилення відповідальності за адміністративні правопорушення (наприклад, за розпиття алкоголю), уточнення порядку освідчування на сп’яніння. Надання ВСП повноважень для перевірки документів і введення відповідальності за зловживання владою в армії під час війни. Ці пропозиції є розумними і заслуговують на підтримку.

СЗЧ стане більше

У діючих військових із цього законопроєкту склалася власна думка. Майже всі вважають, що знову буде винний лише простий солдат, а командири за свої інколи неадекватні рішення не відповідатимуть.

«Наше політичне та військове керівництво неадекватне… Вони не розуміють однієї простої речі: коли в одній сутичці половина підрозділу гине, бо класика жанру: “Ідіть, там нічого нема”, а я вам командуватиму по стріму з “кінозалу” на КПП, попиваючи чай і жуючи бутерброди, заявляючи, “що все під контролем” — без розвідки, без планування, без забезпечення, без артилерійської підтримки, котру обіцяли, але так і не надали. А ті, хто вижив, більше ніколи не повірять командиру», — поділився думкою Ігор Іщук.

Адвокат Валентин Серков вважає, що навряд чи посилення відповідальності зменшить кількість самовільних залишень частини (СЗЧ), а ось корупція може зрости.

«Чим більше командири тиснутимуть на підлеглих, тим більш ймовірно, що військові підуть у СЗЧ, якщо не зможуть вирішити конфлікт мирно. Моєму клієнту не дали відпустити на лікування, він непокорився, і пішов у СЗЧ. Якщо повернеться, його засудять, хоча за 2000 доларів пропонували вирішити ситуацію. Він каже, що краще сяде, ніж знов служитиме під цим командиром», — підкреслив адвокат.

У підсумку, військові та адвокати вважають: вже давно пора відповідати за ці кримінальні статті тим командирам, які під час воєнного стану отримали фактичний імунітет.

Авторка: Алла Дуніна

Дзвенислава Карплюк

Редактор