Як блекаути вплинуть на ціни в Україні: чи очікувати здорожчання продуктів
26 Листопада 16:08
РОЗБІР ВІД 
В Україні продовжуються регулярні блекаути через обстріли рф енергетичної інфраструктури, що призводить до нестабільного постачання електроенергії по всій країні. Відключення світла торкаються не лише побутових споживачів, а й промислових підприємств, змушуючи виробників шукати альтернативні джерела живлення або зупиняти частину виробництва.
Це безпосередньо впливає на продукти харчування та інші товари, оскільки електроенергія є ключовим ресурсом для сучасних технологічних процесів – від вирощування та інкубації птиці до зберігання овочів і виробництва комбікормів. «Комерсант Український» з’ясовував, як це може вплинути на собівартість продукції та чи варто очікувати підвищення цін для споживачів.
Найбільший удар — по енергомістких виробництвах
Економіст Андрій Новак у коментарі «Комерсант Український» заявив, що саме ті компанії, які найбільше залежать від великої кількості електроенергії, відчувають на собі наслідки енергетичного терору найбільше.
«Наслідки цих спрямованих обстрілів росією української енергетики, звичайно, найболючіше відчувають на собі виробництва, які є енергозатратними», — пояснює Новак.
Йдеться про цілі ключові галузі:
- важка промисловість;
- великі металургійні комбінати;
- хімічні підприємства;
- заводи військово-промислового комплексу;
- аграрні підприємства із широкими виробничими лініями.
«Це, перш за все, крупні підприємства, крупні заводи, чи фабрики, чи комбінати металургійної галузі, хімічної, підприємства військово-промислового комплексу, сільськогосподарські підприємства з великими виробничими потужностями, великими конвеєрними лініями», – пояснив Новак.
Чому великі заводи не можуть швидко адаптуватися
Блекаути для таких підприємств — не просто незручність, а критичний ризик. На відміну від малого бізнесу, великі виробництва не можуть перейти на генератори або інші резервні джерела живлення без втрат у продуктивності.
Запустити металургійну піч або хімічний реактор від генератора неможливо — для цього потрібні десятки мегават потужності. А будь-яке переривання виробничого циклу може призвести до:
- зупинки устаткування,
- псування продукції,
- дорогих ремонтів,
- мільйонних збитків.
Навіть там, де бізнес має резервні системи живлення, вони можуть підтримувати роботу лише частково та протягом обмеженого часу.
«Компенсувати блекаути альтернативним живленням, перш за все, генераторами, можна, але лише, по-перше, тільки певний період часу, а по-друге, тільки порівняно невеликі виробничі потужності», — зазначає Новак.
Тому у зоні найбільшого ризику — саме крупні підприємства, які працюють на безперервних лініях та споживають великі обсяги енергії:
«Найбільше страждають саме крупні підприємства, крупні заводи, фабрики, які потребують великих об’ємів електроенергії», — підсумовує економіст.
Курятина та яйця можуть подорожчати на 15–20%
Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації птахівників України, у ексклюзивному коментарі заявив, що виробництво м’яса птиці та яєць дуже чутливе до стабільного електропостачання.
«Використання альтернативних джерел забезпечення електроенергією негативно відображається на собівартості яєць і м’яса птиці. Постійне відключення електроенергії стає загрозою не лише для виробництва продукції, а й взагалі для подальшого існування галузі птахівництва та продовольчої безпеки держави», – заявив Карпенко.
За його словами, відключення електроенергії загрожує втратами поголів’я та зростанням собівартості продукції.
«Інкубація, а потім і вирощування молодняку курей-несучок, потребує чіткого дотримання технологічних показників утримання птиці впродовж чотирьох місяців, чого неможливо досягти без забезпечення стабільного та безперебійного постачання електроенергії. Використання резервних джерел живлення не лише суттєво збільшують собівартість виробництва продукції, а й збільшують ризики втрати поголів’я птиці внаслідок можливих збоїв у їх роботі», – пояснив експерт.
Особливо критичні блекаути для виробників м’яса курки, де електрика потрібна на всіх етапах:
- інкубація;
- вирощування;
- забій та первинна переробка;
- охолодження та зберігання;
- транспортування.
«Ще більш суворіші вимоги до забезпечення електроенергією у виробників м’яса птиці, яка необхідна для інкубації, на протязі всього технологічного циклу вирощування, забою птиці, переробки, зберігання та доставки готової продукції споживачам», – зазначив Карпенко.
Виробництво комбікормів для годівлі птиці не зовсім ще адаптовано до функціонування при відключені електроенергії. Обладнання комбікормових заводів не може працювати стабільно на дизель-генераторах, що ставить під загрозу збереження поголів’я.
«Потужне обладнання комбікормових заводів вимагає певної напруги для його запуску та роботи, забезпечення всіх пов’язаних процесів виготовлення комбікорму згідно раціонів, чого дизель-генератори забезпечити просто не здатні. Неможливість виготовити комбікорм ставить під загрозу неминучої втрати поголів’я птиці», – пояснив експерт.
За оцінками експерта, використання альтернативних джерел електроенергії може призвести до здорожчання продукції птахівництва на 15-20%
«В структурі собівартості продукції птахівництва електроенергія займає від 7 до 12%, а деяких видів продукції – до 30%. Однак варто розуміти, що виробництво продукції птахівництва складається з різних етапів, а тому на кожному з них ми матимемо збільшення вартості складових і відповідно собівартість кінцевої продукції галузі буде зростати в «геометричній прогресії», – підкреслив Карпенко.
Він додав, що для галузі основним негативним наслідком стане здорожчання комбікорму, який займає найбільшу частку в собівартості продукції птахівництва і у його виробництві використовується електроенергія. Також, буде ланцюгова реакція по збільшенню вартості і інших складових, які формують собівартість виробництва м’яса птиці і яєць.
Птахівники вже скорочують плани посадок, що означає менший обсяг виробництва та потенційне подорожчання курятини й яєць уже в найближчі місяці.
«В зв’язку з критичною ситуацією по забезпеченню електроенергією, виробники продукції птахівництва, в першу чергу виробники м’яса птиці, переглядають та коригують в сторону зменшення свої плани посадки, що в подальшому призведе до скорочення обсягів виробництва, експорту продукції та податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів. Скорочення виробництва в довгостроковій перспективі може призвести до ще більшого зростання цін на продукцію птахівництва», – резюмував виконавчий директор Асоціації птахівників України.
Плодоовочева галузь: зберігання та транспортування під загрозою
Олександр Хорев, координатор проєкту EastFruit Weekly Ukraine, у коментарі «Комерсант Український» заявив, що відключення світла впливає на всі сфери економіки, включно з плодоовочевою галуззю.
За словами експерта, вплив енергетичних атак на економіку є всеохопним:
«Мені здається що негативний вплив від цього є на всі сфери економіки і життєдіяльності, у будь-якому випадку не може щось оминути, а щось ні. Руйнування є, інфраструктура рушиться, з енергозабезпеченням проблеми посилюються. Це все дійсно впливає на всі процеси, але не зупиняє їх»
Він наголошує: навіть попри складнощі, виробництво у більшості регіонів не зупиняється — робота триває скрізь, де це дозволяють безпекова ситуація та стан інфраструктури.
«На всіх територіях України, де зараз продовжується життя, виробництво, в принципі, продовжується. Тільки в критичних випадках, коли території окуповуються, ми там вже не можемо ні працювати, ні жити», — пояснює експерт.
За словами Хорева, серйозні перебої виникають тоді, коли руйнування сягають критичних масштабів.
«Тільки коли руйнування інфраструктури доходить до 80–100%, там, звісно, можливо, і призупиняється робота. Але все поступово відновлюється і далі продовжується», — додає він.
Вплив на технологічні цикли вирощування та обсяги продукції
Попри складнощі з електропостачанням, строки вирощування овочів та фруктів залишаються приблизно такими самим, як і в попередні сезони. Проте інші фактори можуть суттєво вплинути на ринок:
«Строки вирощування, в принципі, як і в період вегітації — вони залишаються. Але можливі зменшення обсягів продукції, чи неможливість класти на зберігання ті обсяги, які були заплановані», — каже Хорев.
Ці ризики найбільше стосуються підприємств, що:
- зазнали прямого руйнування,
- не мають альтернативних джерел електроенергії,
- втратили можливість підтримувати умови для зберігання.
У таких випадках агровиробники змушені кардинально змінювати бізнес-плани:
«Тоді продукцію будуть намагатися чи зберігати в іншому місті, чи коригувати свої виробничі і торгові плани», — підкреслює експерт.
