Як держава насправді “оцінює” наглядові ради “Енергоатома”, УЗ та інших держгігантів
24 Лютого 17:06
РОЗБІР ВІД 
Офіційні відповіді уряду на запити «Комерсант Український»
Після корупційних скандалів у державних компаніях і розпуску наглядової ради «Енергоатома», уряд публічно заявив про перезавантаження системи контролю за держпідприємствами. Водночас депутати й частина експертного середовища продовжують стверджувати, що наглядові ради (НР) стратегічних компаній – від «Укрзалізниці» до «Нафтогазу» – залишаються поза контролем держави в особі Кабінету міністрів України, і не несуть відповідальності за фінансові результати роботи державних підприємств. Яка позиція Уряду і чи дійсно ніхто не контролює ефективність НР, з’ясував «Комерсант Український».
Редакція отримала ексклюзивні відповіді трьох міністерств – економіки, енергетики та розвитку громад – на запит щодо того, як саме Кабмін контролює та оцінює ефективність наглядових рад ключових державних компаній.
Ключовий висновок із відповідей: певна нормативна система оцінювання наглядових рад з’явилася лише у 2025 році. Проте й вона переважно ґрунтується на самооцінці наглядових рад – без чітких КРІ та механізмів персональної відповідальності членів НР за ухвалені або ж навпаки – не прийняті вчасно рішення.
Наглядові ради роками працювали без порядку їх оцінювання
Міністерство розвитку громад зазначає, що саме у 2025 році уряд дещо формалізував правила оцінювання діяльності наглядових рад, ухваливши постанову № 12.
«Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2025 року № 12 «Деякі питання оцінювання діяльності наглядової ради та звітування про роботу наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі», затверджено Порядок оцінювання діяльності наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі та вимоги до звіту про роботу наглядової ради…», – йдеться у відповіді відомства.
Фактично це означає, що більшість наглядових рад держгігантів – включно з «Укрзалізницею», «Енергоатомом» чи «Нафтогазом» – роками працювали без єдиного урядового порядку оцінювання. Ба більше, навіть після його ухвалення Кабмін дозволив не застосовувати нові правила до попереднього періоду.
«Пунктом 2 постанови Кабінетом Міністрів України від 10 січня 2025 року № 12 установлено, що оцінювання діяльності наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, за 2024 рік може не проводитися…», – вказує Мінрозвитку громад.
Таким чином, щонайменше, цілий рік, коли більшість наглядових рад уже працювали в нових умовах корпоративного управління, фактично випав із системи формального державного контролю.
Самооцінка замість аудиту із чіткими критеріями
Сама ж модель оцінювання, яку уряд запровадив, значною мірою базується на самооцінці. Це прямо підтверджує Міністерство енергетики у відповіді щодо «Укренерго».
«Зазначеним Порядком, зокрема, встановлено обов’язковість проведення щорічної самооцінки діяльності наглядової ради, а також зовнішньої оцінки діяльності наглядової ради за рішенням суб’єкта управління або загальних зборів товариства не рідше ніж один раз на три роки і звітній період не може бути меншим за 1 календарний рік. Згідно з пунктом 8 Порядку самооцінка проводиться щорічно за результатами діяльності наглядової ради протягом календарного року до 1 квітня року, наступного за звітним», – зазначає Міненерго у відповіді на запит.
Тобто в стандартному режимі наглядова рада сама оцінює власну ефективність, а зовнішній аудит є епізодичним і залежить від рішення держави-власника.
Та навіть коли зовнішню оцінку проводять, її наслідки не обов’язково мають хоч якісь наслідки, а тим паче – кадрові рішення. Прикладом є оцінка наглядової ради «Укренерго», яку уряд визнав загалом ефективною, попри виявлену низку недоліків:
«Зовнішню оцінку діяльності Наглядової ради Товариства проведено незалежним консультантом – Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторською компанією «Кроу Україна», за результатами якої встановлено загальну бальну оцінку «2» (присвоюється у разі, коли виявлені за результатами оцінки наглядової ради обставини свідчать про загалом ефективну роботу наглядової ради, а виявлені недоліки не створюють суттєвих ризиків для діяльності компанії)».
Юридичні наслідки такої оцінки залишаються на розсуд уповноваженого органу. Адже Міністерство розвитку громад прямо підкреслює, що навіть за негативних результатів держава лише «може» змінити склад ради.
«Відповідно до пункту 135 Політики за результатами оцінювання наглядової ради вищий орган управління підприємства (товариства) може прийняти рішення щодо зобов’язання членів наглядової ради вжити заходів для покращення її діяльності або щодо зміни складу наглядової ради (повністю чи частково)», – пояснює відомство.
Саме ця конструкція – «може», а також відсутність чітких КПІ в роботі НР, очевидно, й пояснює критику парламенту стосовно здійснення КМУ “формально контролю” замість реального за діяльністю наглядових рад та їх членів.
“Розробіть, будь ласка, на рівні уряду нормальний порядок оцінювання роботи наглядових рад державних компаній. Я читав звіт компанії Ernst & Young про оцінку роботи наглядової ради “Нафтогазу”. Звіт суто формальний – відповідає на запитання про те, чи є наглядова рада, скільки в ній членів, чи відповідають вони вимогам наглядової ради – і все. Жодної аналітики, жодного аналізу, жодного розуміння, наскільки робота наглядової ради впливає на ефективність компанії”, – зауважував з цього приводу нардеп Андрій Жупанин під час одного зі своїх виступів у ВР.
Скандальный виняток – «Енергоатом»
Єдиним винятком за останні роки став «Енергоатом», де уряд визнав роботу наглядової ради провальною і достроково припинив її повноваження.
Мінекономіки з цього приводу зазначає:
«Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2025 № 1218-р «Питання діяльності наглядової ради акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» роботу наглядової ради АТ «НАЕК «Енергоатом» визнано незадовільною та достроково припинено її повноваження».
Однак характер цього рішення всім відомий. І воно не про системність, а всього лише про антикризову та вимушену реакцію КМУ, зокрема, на спецоперацію НАБУ – “Мідас”.
І лише тому, Уряд таки призначив повний аудит діяльності компанії.
«В межах компетенції, визначеної статутом і внутрішніми положеннями Товариства, провести комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності Товариства за період здійснення повноважень попереднього складу наглядової ради Товариства та до обрання нового складу наглядової ради АТ «НАЕК «Енергоатом», зокрема щодо укладення договорів, здійснення закупівель, а також проведення аукціонів щодо продажу електроенергії, зокрема з урахуванням інформації правоохоронних органів, засобів масової інформації та народних депутатів України», – зазначили в Міненерго у відповіді на запит редакції.
І додатково в цьому випадку КМУ також встановив безпрецедентний режим підзвітності:
- «Щомісяця інформувати Кабінет Міністрів про результати здійснення зазначених заходів».
Контроль – не для всіх
Показово, що на запит щодо KPI і оцінки наглядової ради «Укрзалізниці» профільне Мінрозвитку взагалі не надало інформації, пояснивши це відсутністю повноважень.
«Відповідно до пункту 26 Статуту АТ «Укрзалізниця» … управління корпоративними правами держави стосовно АТ «Укрзалізниця» здійснює Кабінет Міністрів України. Отже, Міністерство розвитку громад та територій України не є органом управління АТ «Укрзалізниця» та не є розпорядником запитуваної інформації», – йдеться у відповіді за запит.
Із такої відповіді випливає, що відповідальність за наглядові ради держкомпаній розпорошена між Кабміном і різними міністерствами. І Мінекономіки фактично підтверджує цю фрагментацію управління.
«Головним розробником проєктів актів Кабінету Міністрів з питань, пов’язаних із здійсненням Кабінетом Міністрів повноважень суб’єкта управління або загальних зборів АТ «Українська залізниця», є Мінрозвитку, АТ «Українська оборонна промисловість» – Перший віце-прем’єр-міністр, інших суб’єктів господарювання державного сектору економіки – Мінекономіки», – зазначається у відповіді відомства.
У результаті жоден орган не володіє повною картиною ефективності наглядових рад у державному секторі.
“Листи очікувань”
Ще один важливий момент – так звані «листи очікувань власника», які мають визначати KPI для наглядових рад і менеджменту держкомпаній. Мінекономіки підтверджує їх існування.
«Лист очікувань власника акціонерного товариства «Українська залізниця» на 2025 рік затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2025 № 1513-р. Листи очікувань власника акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на 2025 та 2026 роки затверджені розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 08.10.2025 № 1107-р та від 01.10.2025 № 1075-р відповідно», – визначає міністерство.
Однак ці документи не оприлюднюються разом із конкретними показниками ефективності наглядових рад, що фактично робить KPI державних компаній і непрозорими для суспільства.
Сукупність відповідей міністерств дозволяє зробити висновок, що українська модель контролю наглядових рад перебуває лише на етапі свого становлення. Формально уряд створив певні процедури – порядок оцінювання, самооцінку, зовнішній аудит, листи очікувань. Але фактично – на практиці – оцінка роботи наглядових рад не публічна та внутрішня, санкції – необов’язкові, KPI непублічні, або відсутні, а реакція держави – вибіркова, і сталася лише один раз – виключно у кризовий момент.
Гостроти дискусії щодо виправданості такого формату роботу наглядових рад додають публічні дані про “захмарні заробітні плати” їх членів, частина з яких, навіть, не приїздить в Україну.
Як писав «Комерсант Український», за твердженням парламентарів, оцінка ролі та ефекту роботи наглядових рад у держкомпаніях – відсутня, а Уряд не чує народних депутатів.
Окремі політики допускають навіть ліквідацію наглядових рад, називаючи реформу корпоративного управління відверто провальною. Проте на такий варіант розвитку подій потрібна політична воля, якої зараз (збоку Уряду Юлії Свириденко, – ред.), мовляв, не спостерігається.
