Як обиратимуть нового Папу Римського після смерті Франциска: процес і традиції
21 Квітня 11:51
Смерть Папи Франциска знаменує початок періоду sede vacante (вакантного престолу), коли Католицька Церква готується до обрання нового понтифіка. «Комерсант Український» зібрав інформацію про те, як відбуватиметься процес обрання нового Папи, які традиції та правила регулюють конклав, і що чекає на Католицьку Церкву в найближчі тижні.
Що відбувається після смерті Папи
Після смерті Папи Римського Ватикан вступає у період sede vacante, коли управління Церквою переходить до Колегії кардиналів. За традицією, цей період триває 15–20 днів, протягом яких кардинали готуються до конклаву – таємного голосування для обрання нового Папи. Ось основні етапи:
Офіційне підтвердження смерті Папи
Кардинал-камерленго, наразі Кевін Фаррелл, офіційно підтверджує смерть Папи, тричі називаючи його хрестильне ім’я (у випадку Франциска – Хорхе Маріо Бергольйо).
Після цього триває траурна церемонія, відома як novemdiales. Під час неї:
- проходять молебні за душу померлого Папи;
- Папа лежить у відкритій труні для прощання;
- усі церковні справи переходять під управління Камерленго — тимчасового адміністратора Ватикану.
Організація похорону
Похорон Папи Франциска відбудеться через 4–6 днів після його смерті, найімовірніше, на площі Святого Петра. За бажанням Франциска, його поховають у базиліці Санта-Марія-Маджоре в Римі, що є відхиленням від традиції поховання в базиліці Святого Петра.
Підготовка до конклаву
Кардинали з усього світу збираються у Ватикані для так званих генеральних конгрегацій – зустрічей, де обговорюються потреби Церкви та виклики, з якими стикатиметься новий Папа. Ці зустрічі також включають організаційні питання, такі як підготовка Сікстинської капели до голосування.
Як відбувається конклав
Конклав – це один із найтаємничіших і найдавніших ритуалів Католицької Церкви, що бере початок у XIII столітті. Він регулюється апостольською конституцією Universi Dominici gregis (1996), виданою Папою Іваном Павлом II, з поправками Бенедикта XVI. Ось як проходить цей процес:
1. Хто бере участь у конклаві
У конклаві беруть участь кардинали-електори віком до 80 років. Станом на квітень 2025 року таких кардиналів налічується 135 із загальної кількості 252. Більшість із них (близько 80%) були призначені Папою Франциском, що може вплинути на вибір його наступника.
Кардинали, старші за 80 років, можуть бути обраними Папою, але не мають права голосувати. Теоретично, будь-який охрещений католик-чоловік може стати Папою, але з 1378 року обирають виключно кардиналів.
2. Місце проведення
Конклав проходить у Сікстинській капелі Ватикану, де кардинали ізольовані від зовнішнього світу. Перед початком приміщення перевіряють на наявність пристроїв для прослуховування, щоб забезпечити повну таємницю. Кардинали складають присягу зберігати секретність, порушення якої карається відлученням від Церкви.
3. Процес голосування
- Голосування відбувається чотири рази на день: два вранці та два після обіду.
- Для обрання Папи кандидат має отримати дві третини голосів (приблизно 90 голосів за наявності 135 електорів).
- Після кожного голосування бюлетені спалюють. Якщо Папу не обрано, додають хімічні речовини, що створюють чорний дим, який сигналізує про відсутність результату. Коли Папа обраний, дим стає білим – це знак для світу, що новий понтифік обраний.
- Процес триває, доки не буде досягнуто необхідної більшості, зазвичай від кількох днів до тижня. Найдовший період між папами тривав два роки (1268–1271), але сучасні конклави рідко тривають довше кількох днів.
4. Оголошення нового Папи
Коли кандидат отримує дві третини голосів, декан Колегії кардиналів (нині Джованні Баттіста Ре) запитує, чи він приймає обрання. У разі згоди новий Папа обирає собі папське ім’я та вдягає папські шати. Потім кардинал-протодиякон (нині Домінік МамбертІ) оголошує з балкона базиліки Святого Петра: Habemus Papam! («Ми маємо Папу!»). Новий Папа благословляє вірних і весь світ.
Традиції, що зберігаються століттями
Процедура Конклаву зберігає сувору таємність і символізм:
- Усі учасники складають обітницю мовчання;
- Під час голосування зачиняються двері капели;
- Папа сам обирає собі нове ім’я, що символізує його місію.
Чому це важливо для світу?
Обрання нового Папи має значення не лише для католиків, а й для глобальної спільноти.
Папа Римський – не лише духовний лідер для 1,4 мільярда католиків, а й глава держави Ватикан, яка має дипломатичні відносини з понад 180 країнами. Його позиція впливає на питання миру, кліматичних змін, міграції та міжрелігійного діалогу.
У часи геополітичної нестабільності, таких як війни в Україні чи на Близькому Сході, вибір нового Папи може визначити напрямок Католицької Церкви на наступні десятиліття.
