За весь час існування в НАБУ за зливи інформації покарали лише одного співробітника», – адвокат Йосипов
30 Грудня 15:47
ПОЗИЦІЯ
Останнім часом в правоохоронних органах поширились випадки так званих «зливів» інформації. Однак, не зважаючи на суспільний резонанс через прямі порушення таємниці досудового розслідування, ефективність розслідування цієї категорії злочинів залишається вкрай низькою. Крім того, на думку адвоката, партнера АО Barristers Йосипова, стали нормою подвійні стандарти: злив про «ворога» — це суспільний інтерес, злив про «свого» — це злочин. Про це він пише у власному блозі, інформує «Комерсант Український».
Йосипов наголошує, що такі зливи стали технологією створення штучного суспільного резонансу.
«Коли правових підстав для застосування запобіжного заходу, зокрема найсуворішого запобіжного заходу — тримання під вартою бракує, вмикається медіа-атака. Слідчі судді, які також є частиною інформаційного простору, опиняються під шаленим тиском сформованої негативної суспільної думки. У такій атмосфері ухвалення законного, але непопулярного рішення (наприклад, відмовити в арешті) стає для судді актом громадянської мужності, на який здатні одиниці. Таким чином, через «зливи» легалізуються сумнівні процесуальні рішення», – вважає адвокат.
Водночас реакція правоохоронної системи на розголошення відомостей досудового розслідування фактично відсутня. Зокрема в Національному антикорупційному бюро за весь час його існування до дисциплінарної відповідальності була притягнута лише одна особа.
«Ситуація з внутрішнім контролем виглядає наступним чином. Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро упродовж 2019 року проведено одне службове розслідування за фактом розголошення. Упродовж 2020 року — також одне службове розслідування. Упродовж 2021-2022 років такі службові розслідування не проводилися зовсім. У 2023 році проведено одне розслідування, а у 2024 році — два. Станом на сьогодні, упродовж 2025 року, службові розслідування зазначеної категорії не проводилися. Єдиний випадок притягнення до відповідальності (звільнення) зафіксовано ще у 2020 році», – зазначає Андрій Йосипов.
Загалом, відповідно до статистики Офісу Генерального прокурора в Україні за фактами витоку інформації розслідувалося 524 кримінальні провадження (135 у 2019 році, 97 у 2020-му, 95 у 2021 році, 50 у 2022 році, 41 у 2023 році, 50 у 2024 році, 56 за 11 місяців 2025-го). Тоді як до суду з обвинувальним актом направлено усього 4 справи.
«ККД розслідувань витоків інформації становить менше 1%. (в межах статистичної похибки). Система реєструє провадження здебільшого для того, щоб згодом їх закрити», – пише юрист.
Йосипів також звертає увагу, що окремі правоохоронні органи взагалі уникають надання інформації з цього приводу, посилаючись або на відсутність обліку, або на неможливість надання такої інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Однак позиція «немає обліку – немає проблеми» не робить процес контролю прозорим і лише підтверджує відсутність адекватної реакції на порушення.
«Ситуація з розголошенням таємниці досудового розслідування в Україні є катастрофічною, але контрольованою. Правоохоронна система фактично толерує «зливи», використовуючи їх як засіб тиску на суд та суспільство», – резюмує адвокат.
Нагадаємо, в оприлюдненому звіті за результатами зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) Національного антикорупційного агентства України аудитори назвали «зливи» однією з найбільших проблем Бюро. В документі також вказувалося, що НАБУ не здійснило жодного результативного кримінального провадження щодо витоків інформації під час досудового розслідування.
Як писав «Комерсант Український», нардеп Власенко заявив, що тимчасова слідча комісія ВР досліджуватиме роботу НАБУ та САП.
