Захист енергооб’єктів України недобудований: аудитори виявили масштабні порушення
16 Жовтня 12:33
Рахункова палата України оприлюднила результати перевірки державної програми зі зміцнення енергетичної інфраструктури, покликаної захистити енергооб’єкти від російських атак. Аудит показав — більшість фортифікаційних споруд залишилися недобудованими, а система управління проєктом була неефективною. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Рахункову палату.
Війна показала слабкі місця енергосистеми
З початку повномасштабної агресії росія системно атакує енергетичну інфраструктуру України — від електропідстанцій до об’єктів генерації. Це призводить до перебоїв в електропостачанні, дефіциту енергії та тривалих блекаутів.
Щоб мінімізувати ризики, у 2023–2024 роках уряд реалізував експериментальний проєкт із будівництва, реконструкції та зміцнення об’єктів енергетики. Координатором і виконавцем визначили Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Мільярди — але результат частковий
На реалізацію програми передбачалося 35,9 млрд грн, фактично надійшло майже 30 млрд, але використано лише 18,71 млрд грн.
Аудитори зазначають, що попри наявність нормативної бази, управління проєктом було неефективним. Не було визначено чітких показників ефективності, обсягів робіт та необхідних ресурсів. Система моніторингу і звітності виявилася недосконалою.
“Проект реалізовувався за спрощеною процедурою «проектуй–будуй», яка не має належного законодавчого врегулювання. Підхід, коли функції забезпечення проведення проектування, експертизи та здійснення авторського нагляду покладаються безпосередньо на підрядника, суттєво знизив рівень прозорості та конкуренції”, — йдеться у звіті.
Через таку систему закупівлі здійснювались напряму, без відкритих торгів.
Незважаючи на спрощені процедури, на кінець 2024 року роботи з захисту об’єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними, а більшість фортифікаційних споруд – недобудованими.
Фортифікаційні споруди — не готові
На кінець 2024 року рівень готовності захисних споруд від безпілотників становив менше 75%, а фортифікацій протиракетного захисту — менше 25%.
Також аудитом було виявлено такі наслідки недостатнього контролю з боку замовників – Служб відновлення та розвитку в областях, як:
- завищення договірної ціни;
- завищення виду, обсягу та вартості робіт;
- невідображення в обліку сум боргових зобов’язань.
Недосвідчені виконавці й відсутність системи контролю
Агентство відновлення, за словами аудиторів, не є профільним органом у сфері енергетичного захисту й не має відповідного досвіду.
Така ж ситуація — на рівні регіональних служб і підрядників, які фактично працювали без фахової експертизи.
Рекомендації уряду
Рахункова палата надала низку рекомендацій:
- Уряду — розробити чіткі правила реалізації експериментальних проєктів, їхню мету, вимоги до звітності та оцінки ефективності.
- Мінрозвитку — оновити кошторисні норми, уточнити порядок формування договірних цін і контролю за оплатою робіт.
- Агентству відновлення — створити механізм аналізу цін на матеріали, завершити розпочаті об’єкти та передати їх операторам критичної інфраструктури.
Також службам у регіонах доручено скоригувати завищені кошториси.
Частину порушень уже виправили
Під час аудиту вдалося виправити окремі помилки: вартість робіт зменшено на 2,38 млн грн, а договірну ціну — на 27,5 млн грн. Крім того, частину гуманітарної допомоги, яка залишалася невикористаною, повернули на баланс держави.
Наступний етап — з урахуванням помилок
Аудитори наголосили: під час реалізації нового проєкту, затвердженого постановою уряду №142 від 7 лютого 2025 року, необхідно врахувати всі недоліки, щоб уникнути повторення системних помилок.
