Залужний про ризики орбітальної війни України з росією: ми надто залежні
6 Жовтня 2025 13:25
У сучасній війні космос став невід’ємним полем бою, де супутникові дані, зв’язок і розвідка визначають перемогу чи поразку. Україна, яка вже понад три роки протистоїть російській агресії, гостро відчула цю реальність: від точних ударів HIMARS, керованих зображеннями з Maxar і Planet Labs, до критичного зв’язку через Starlink, що рятував фронт у найтемніші моменти. Така залежність від західних партнерів – як державних, так і комерційних – забезпечила тактичні переваги, але водночас виявила вразливості. Саме про це застерігає Валерій Залужний, ексголовнокомандувач ЗСУ та посол у Великій Британії у його колонці на сайті «Мілітарний», повідомляє «Комерсант Український»
Залужний підкреслює, що сьогодні неможливо уявити сучасну збройну боротьбу без космічних сервісів:
“Наша війна стала першим великим воєнним протистоянням, у якому космічні технології відіграли і продовжують відігравати вирішальну роль. Тому створення такого центру було не тільки очевидним з точки зору використання можливостей, а й необхідністю створення асиметрії відносно до росії”.
Підготовка кадрів та організація космічної підтримки
Залужний зазначає, що збільшення потоку інформації та потреба у її швидкому розподілі виявили нову проблему – підготовку кадрів:
“Практичне набуття навичок також потребує часу, проте вже до кінця 2023 року нам вдалося підготувати достатню кількість навченого персоналу як у самому центрі, так і в оперативній ланці”.
Важливим елементом успіху стало обладнання та програмне забезпечення, яке забезпечило доставку космічної інформації безпосередньо до поля бою та сучасних засобів ураження.
Центральне управління космічної підтримки
Завдяки використанню супутникових технологій, як військового, так і цивільного призначення, центр став ключовим органом, що перетворює дані з космосу на бойові рішення.
“Центральне управління космічної підтримки, отримавши інструмент у вигляді використання супутникових технологій як військового так і цивільного призначення та доступ до програмного забезпечення, по суті, стало ключовим органом, який перетворював дані з космосу на конкретні бойові рішення та, відповідно, надавав стратегічну перевагу, особливо у нанесенні точних ударів по противнику”, – пояснює Залужний.
Водночас, ЗС України отримали функцію власного розвідувального забезпечення, але тимчасово через відсутність власного супутникового угруповання.
Використання комерційної інфраструктури
У відсутності власних космічних систем Україна змушена була застосовувати можливості партнерів.
“Не маючи власного військового супутникового угруповання, ми своєчасно використали комерційну космічну інфраструктуру, зокрема Starlink компанії SpaceX для зв’язку, а супутники спостереження Землі, такі як Maxar, Planet Labs і ICEYE, для розвідки в реальному часі”, – зазначає Залужний.
Проте залежність від іноземних ресурсів створює ризики: глобальні збої Starlink у 2025 році та обмеження передачі супутникових даних партнерами продемонстрували критичну вразливість України.
Проблеми та технологічне відставання
Проте майже півторарічна робота з намаганням побудувати ефективну систему розвідувального забезпечення Збройних Сил України та космічної підтримки виявила й цілий ряд проблем, які важким тягарем залишилися у воюючій країні.
“Головна з них – ми своєчасно знайшли та навчилися використовувати знайдені нами можливості, проте зовсім не мали своїх власних. Наша держава, яка колись входила у п’ятірку космічних держав світу, тепер у ракетно-космічній галузі, м’яко кажучи, відстає. Навіть сучасна військово-космічна інфраструктура SpaceX на наших очах постійно отримувала вплив з боку росії і вимушено ефективно адаптовувалася”, – підкреслює Залужний.
Він пояснив, чому немає сенсу вести мову про адаптацію власної космічної інфраструктури.
“Така космічна інфраструктура мала б включати ракетні системи виведення на орбіту, орбітальні об’єкти, наземні комплекси та регуляторні механізми. Саме ця інфраструктура забезпечує телекомунікацію, навігацію, розвідку, і як наслідок – національну безпеку. А отже відсутність будь якого з цих елементів спонукає або до створення і використання власних спроможностей, або до використання чужих. Усе це виявило величезну проблему залежності від країн партнерів та політичної ситуації у них”, – зазначив Залужний.
Безпека та загрози
Залужний також звертає увагу на загрози для національної безпеки, адже заборона або поновлення передачі супутникових даних може впливати на своєчасне оповіщення про запуски ракет.
“Ми вже бачили спочатку заборону, а згодом поновлення передачі розвідувальної, у першу чергу, супутникової інформації від наших партнерів. Це може бути прийнятним під час планування ракетних ударів, де невідомо ні результат, ні вплив на удар з метою планування наступного удару, проте повністю неприйнятно в питанні оповіщення про зліт стратегічної авіації або пуски ракет”, – підкреслює він.
Залужний нагадав, як у березні 2025 року вперше відбувся масовий глобальний збій роботи у системі зв’язку Starlink, а 15 вересня 2025 року – Starlink тимчасово «ліг» вже по всій лінії фронту. Усе це продемонструвало нашу кричущу вразливість.
За його словами, ще одним надважливим індикатором технологічного відставання та залежності у сфері космічних технологій стала російська атака балістичною ракетою «Орешник» на місто Дніпро у листопаді 2024 року. Використання такого типу озброєння призначено для доставки як ядерних зарядів, так і балістичних ракет у звичайному спорядженні. Для нейтралізації такої загрози потрібно мати або аналогічну систему, або систему, що фіксує старт такої ракети, розраховує її траєкторію та визначає район ураження, та врешті – систему дальньої протиракетної оборони.
Усе це через брак розвинених ракетних та космічних технологій сьогодні, звісно, потребує хоча б рішення що робити далі.
“Імовірно, сьогодні космос має якнайшвидше стати ще одним доменом де нам потрібно досягти ключових технологічних змін. На землі, у повітрі і на воді ми вже знайшли ці рішення – не хочу описувати яким чином. Час подивитися у космос, бо єдина можливість сьогодні досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах”, – зазначає Залужний.
Перспективи: створення Космічних військ
Рішення про створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року урядом України є актуальним та необхідним.
“Дуже добре, що сама війна , її високотехнологічний характер, а ще більше – майбутні безпекові загрози нарешті диктують необхідність негайного розвитку національних аерокосмічних технологій та спроможностей як ключового елементу обороноздатності нашої держави”, – підкреслює Залужний.
Формування Космічних військ потребує системного підходу: від створення власних супутникових угруповань до розвитку нормативної бази, кадрів та міжнародного співробітництва.
