Зеленському довіряють 61% опитаних українців, — КМІС
4 Лютого 10:23
61% українців продовжують довіряти президенту України Володимиру Зеленському, не довіряють – 33%, баланс довіри-недовіри становить +28%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 23-29 січня 2026 року, передає «Комерсант Український».
“Наразі більшість українців – 61% – продовжують довіряти президенту, не довіряють – 33%. Баланс довіри-недовіри становить +28%. У середині січня 2026 року показники були майже ідентичні. При цьому серед 61%, які довіряють президенту, “повністю” йому довіряють – 25%. Решта 36% – “скоріше” довіряють йому (а серед 33% тих хто не довіряє, 17% “зовсім” не довіряють, а 16% – “скоріше” не довіряють)”, – йдеться у повідомленні КМІС за результатами дослідження на сайті у середу.
У КМІС зазначили, що під час опитування було проведено експеримент. Одній половині респондентів ставили пряме запитання, наскільки вони особисто довіряють чи не довіряють Зеленському. Другій половині респондентів ставили запитання методом “задуманого знайомого”, тобто абстрактної людини, яка могла б вільно висловлювати свою думку незалежно від обставин, що створювало для респондентів певні умови анонімності і відповідно об’єктивності для оцінки настроїв.
Виявилося, що в обох випадках президент має високу довіру, але все ж таки методом “задуманого знайомого” рівень довіри нижчий – 53% проти 61%, якщо ставити пряме запитання.
“Відповідно, ми можемо припускати, що дійсно реальний рівень довіри В. Зеленському є дещо нижчим, ніж те, що показують опитування. Проте відкритим є питання, чому саме це відбувається – через страх висловити критику в сторону президента чи з якихось інших причин? Нашим обережним припущенням є те, що меншою мірою мова йде про страх критики”, – зазначають соціологи. “Більш суттєвою причиною, на нашу думку, є те, що деякі люди в опитуванні дають “державницьку” відповідь. Тобто люди можуть критикувати президента і бути незадоволеними його діями. Але оскільки є усвідомлення потреби єднатися в нинішній воєнний період, то в опитуванні вони скажуть, що “так, ми довіряємо нашому президенту”. А коли ми цих же людей запитуємо про погляди “задуманого знайомого” цей фактор (“державницька” позиція) грає меншу роль і ми отримуємо трохи іншу оцінку довіри”, – йдеться у повідомленні.
Як показують результати опитування, половина респондентів (48%) вважають, що серед нинішньої влади є справжні фахівці і що вони можуть бути при владі і після війни. Разом з цим лише трохи менше (42%) вважають нинішню владу суцільно заплямованою і стверджують, що ніхто з її представників не має лишатися у владі після війни. Зазначається, що чим більше респонденти довіряють президенту, тим (що очікувано) більше серед них тих, хто вважає, що серед нинішньої влади є гідні представники, які можуть лишатися при владі і після війни.
Стосовно оцінки демократії в країні, респонденти висловилися наступним чином: 36% вважають, що в країні стільки демократії, скільки має бути в стані війни. Ще 16% вважають, що демократії навіть забагато. При цьому третина українців (35%) вважають, що зараз демократії замало. Решта 14% не змогли визначитися із своєю думкою. Окремо зазначається, що мало хто говорив про відсутність виборів (лише 1%). Також оскільки питання мобілізації є чутливим, зазначається, що в перерахунку до всього населення є лише 6% тих, хто вважають, що в країні замало демократії і при цьому пояснюють це діями ТЦК.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи дослідження зазначив, що “Зеленський зберігає високу довіру населення і, відповідно, є легітимним головою держави. Зокрема, мало хто з наших респондентів вважав, що в Україні замало демократії і при цьому говорив про відсутність виборів. Тобто наразі немає суспільного запиту на проведення національних виборів якомога швидше”.
Він також констатував, що “пріоритетом лишається завершення війни на прийнятних для України умовах і Зеленський є в очах більшості громадськості тим лідером, який має довести країну до миру. Звісно, мотивація у різних людей може бути відмінною. Для когось проведення будь-яких виборів є деструктивним процесом для України, який лише підірве обороноздатність. Тому навіть попри критику Зеленського збереження інституційної стабільності є більш важливим і тому ці люди готові “терпіти” його на посаді голові держави до кінця війни”.
“Разом з цим, для президента ситуація точно не є “безхмарною”. Значна частина довіри до нього – це відображення зазначеної раніше “державницької” позиції (це на додачу до доволі високої недовіри – усе ж таки третина українців не довіряють йому). Тому ми і бачимо, що ті самі люди можуть зараз “довіряти” президенту і виступати проти виборів, але при цьому відповідати, що після війни вони нікого з нинішньої влади не хочуть далі бачити на керівних позиціях. Тобто критика накопичується – як і певна “втома”. І це на тлі появи нового покоління лідерів серед військовослужбовців і волонтерів, яких багато хто (навіть більшість скоріше!) вважають гідними очолити країну далі. Тому цілком очікуваним є запит на нових лідерів після війни”, – наголосив Грушецький.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, були запитання про довіру президенту Зеленському, сприйняття перспектив української влади та стан демократії в Україні. Метод – телефонні інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Вибірка – 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.
