Зеленський підписав скандальний закон про НАБУ та САП
22 Липня 2025 23:37
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт 12414, поправки до якого передають генпрокурору повноваження керувати Національним антикорупційним бюро (НАБУ) і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Про це йдеться на сайті парламенту, інформує «Комерсант Український»
“Повернуто з підписом від Президента України”, – йдеться в картці законопроєкту.
Спершу на сайті ВР зʼявилась інформація про те, що президент підписав закон, але через декілька хвилин зникла графа «повернуто з підписом президента» і була лише «направлений на підпис президенту».
Згодом у картці законопроєкту змінили статус і тепер вказується, що законопроєкт «повернуто з підписом президента».
Перед цим на мирні акції протесту проти підписання закону вийшли люди в низці міст. Зокрема, у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Луцьку, Полтаві та Тернополі. Учасники акцій скандували закликали ветувати закон.
Що потрібно знати про проєкт закону № 12414
Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. А 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці) та відправили на підпис президенту України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але, як стверджує депутатка Анастасія Радіна, до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
Напередодні ухвалення законопроєкту СБУ і Офіс Генпрокурора заявили про викриття російського впливу на НАБУ. За інформацією правоохоронців, окремим співробітникам Бюро закидають державну зраду, незаконну торгівлю з РФ і роботу в інтересах олігархів. Загалом відбулося щонайменше 70 обшуків.
Про що йдеться у законопроєкті
В Україні планують запровадити нові юридичні механізми для ефективнішого розслідування випадків зникнення людей в умовах війни. Відповідний законопроєкт розроблено через зростання кількості зникнень безвісти у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Його головна мета — забезпечити оперативне реагування слідчих органів і надати родинам зниклих більше доступу до правових інструментів.
Збройна агресія Росії створила обставини, коли традиційні правила досудового розслідування часто не працюють. Відсутність доступу до територій або свідків, ризики для слідчих та жертв — усе це уповільнює або унеможливлює розслідування. Законодавці прагнуть адаптувати правову систему до нових реалій.
Законопроєкт пропонує надати прокурорам право самостійно визначати місце проведення досудового розслідування у справах, пов’язаних зі зникненням людей за особливих обставин. Йдеться про розслідування за статтями 115 (умисне вбивство із приміткою “зникнення безвісти”), 146-1 (насильницьке зникнення) та 438 (воєнні злочини) Кримінального кодексу України.
Зміни до статті 615 КПК дозволять перенести розслідування в інший регіон — наприклад, до місця проживання заявника або потерпілого. Це забезпечить зручніший доступ родичів до слідства та зменшить адміністративний і психологічний тиск на сім’ї зниклих.
Крім того, законопроєкт передбачає, що прокурори зможуть застосовувати ці повноваження ще протягом трьох років після завершення воєнного стану.
Нині КПК України не містить процедур, які враховують специфіку збройного конфлікту. Закон “Про правовий режим воєнного стану” не регулює процесуальні аспекти досудового розслідування, а Закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” не передбачає особливого режиму слідства для воєнного часу. Запропонований законопроєкт заповнює цю правову прогалину.
Автори законопроєкту наголошують, що він не передбачає додаткових витрат із державного бюджету. Йдеться виключно про процесуальні зміни, які підвищать гнучкість і ефективність у реагуванні на зникнення.
Також ініціатори цього документу запевняють, що він посилить правовий захист родин зниклих осіб та дозволить адаптувати роботу правоохоронних органів до надзвичайних обставин. Передбачається, що це підвищить довіру до державних інституцій, покращить якість досудового розслідування і сприятиме швидшому розшуку зниклих.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
