Американсько-українська угода про надра: економічне партнерство чи геополітична ставка?
8 Травня 2025 20:10
РОЗБІР ВІД 
Верховна Рада ратифікувала угоду між Україною та США про спільний видобуток корисних копалин, це є останнім кроком до її вступу в силу. Цю важливу угоду, яка вже отримала статус історичної, підтримали 338 народних депутатів із 226 необхідних. Її фактично підтримали всі фракції та групи парламенту, включаючи опозицію, яка й мала деякі критичні зауваження.
Для реалізації угоди між Україною та США залишилося підписати ще два технічних документи, проєкти яких залишаються конфіденційними та навіть депутати їх не бачили. Відсутність цих документів, а також відсутність гарантій безпеки з боку США, опозиція вважала основними перешкодами для підтримки ратифікації.
Угоду підписали 30 квітня між першою віцепрем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко та міністром фінансів США Скоттом Бессентом. Офіційна назва угоди — “Угода між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови”.
Скотт Бессент охарактеризував цю домовленість як “історичну”, зазначивши, що вона сприятиме “прискоренню економічного відновлення України”. Він підкреслив, що економічна безпека є частиною національної безпеки, а також додав, що угода надає чіткий сигнал Росії про відданість адміністрації Трампа мирному процесу, орієнтованому на вільну, суверенну та процвітаючу Україну в довгостроковій перспективі.
Народний депутат України Юрій Камельчук ексклюзивно для «Комерсант Український» зазначив, що угода про створення спільного інвестиційного фонду між Україною та США справді є безпрецедентною, адже таких прикладів у відносинах між двома країнами раніше не було:
Ця угода — історична, бо раніше між США та Україною не створювали інвестиційних фондів. Вона може стати сигналом для інших інвесторів, що з Україною можна і варто працювати. А головне — угода діє на всій території України в межах кордонів 1991 року. Чим більше буде інвестицій і зброї, тим легше нам буде повертати тимчасово окуповані території, — каже нардеп.
Нагадаємо, ідея спільного видобутку та розподілу доходів від українських природних ресурсів вперше була озвучена президентом Володимиром Зеленським восени 2024 року.
Підписання угоди мало відбутися кілька разів. Першу версію документа Україні передали ще в лютому, і після доопрацювання та досягнення компромісу вона мала бути підписана під час візиту Зеленського до Вашингтону. Однак через конфлікт між президентами процес зірвався, а США значно посилили свої вимоги до України, запропонувавши Києву варіант угоди, який став неприйнятним.
Попри це, сторонам вдалося відновити переговори та знайти спільну мову для компромісу. Спершу Юлія Свириденко підписала рамковий документ онлайн, після чого розпочалася робота над доопрацюванням основної угоди.
Для України важливим моментом було те, щоб в угоді не враховувалися вже надані США допомоги як борг.
Деталі угоди
Угода передбачає, що Україна зберігає повний контроль та право власності на свої природні ресурси. Як зазначила Юлія Свириденко, “надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою”.
Інвестиційний фонд буде створений на основі рівноправних умов — 50 на 50. Управляти ним будуть спільно представники України та США, при цьому жодна зі сторін не отримає переваги в голосуванні.
Документ не змінює процеси приватизації або управління державними підприємствами — такі компанії, як «Укрнафта» чи «Енергоатом», залишаються у державній власності. Також угода не передбачає жодних боргових зобов’язань України перед США.
Угода не порушує міжнародні зобов’язання України, зокрема ті, що стосуються євроінтеграції. Фонд буде наповнюватися доходами від нових ліцензій на видобуток ресурсів, а саме 50% від ліцензій на проєкти, пов’язані з критичними матеріалами, нафтою та газом. Доходи від уже розпочатих або запланованих проєктів не будуть включені до фонду.
Фонд буде підтримуватися урядом США через агентство DFC (Корпорація з фінансування міжнародного розвитку), що допоможе Україні залучити інвестиції та технології від компаній і фондів як з США, так і з ЄС та інших країн.
Внески та доходи Фонду не будуть оподатковуватись ні в Україні, ні в США. Для його функціонування також потрібно буде внести зміни до бюджетного кодексу України.
Угода є безстроковою, і її можна буде припинити лише за згодою обох сторін.
Юлія Свириденко пояснила, що США можуть робити внески в Фонд у вигляді нової військової допомоги, наприклад, передаючи Україні системи протиповітряної оборони.
Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти за ліцензії на нові ділянки. Окрім цього базового внеску, країна може здійснювати додаткові внески, якщо це буде вважатися необхідним.
Фонд буде інвестувати в проєкти, що стосуються видобутку корисних копалин, нафти та газу, а також у супутню інфраструктуру і перероблювання. Конкретні інвестиційні напрямки визначатимуться спільно Україною та США. За словами Свириденко, фонд буде інвестувати лише в Україну.
Ми очікуємо, що в перші 10 років прибутки та надходження фонду не будуть розподілятися, а використовуватимуться виключно для інвестицій в Україну — на нові проєкти чи відновлення. Ці умови будуть уточнені пізніше, — зазначила вона.
Народний депутат від “Слуги народу” Георгій Мазурашу у спілкуванні з журналістами «Комерсант Український» зазначив, що значення угоди залежатиме від практичної реалізації, однак вже зараз вона є позитивним сигналом для країни:
Ця угода має шанс стати історичною, якщо справді допоможе відновити країну, залучити інвестиції та наблизити кінець війни. Поки це лише шанс — усе залежить від подальших дій з обох сторін. У нинішніх умовах це дуже обнадійливий крок, – каже нардеп.
Переваги та потенційні ризики угоди
Текст угоди, підписаної представниками США та України, було оприлюднено на сайті Верховної Ради. Експерти відзначають, що для України вдалося досягти досить прийнятних умов, особливо в порівнянні з тим, що спочатку пропонував Білий дім під час переговорів.
Однак угода не містить жодних згадок про гарантії безпеки, що протягом тривалого часу було важливим вимогою української сторони. Крім того, частина домовленостей, зокрема щодо управління фондом, розподілу прибутків і відбору інвестиційних проєктів, залишаються конфіденційними.
Саме відсутність доступу до цих додаткових документів стала основною критикою опозиції напередодні ратифікації угоди. Заступник міністра економіки Тарас Качка повідомив “Економічній правді”, що більшість деталей буде визначено в угоді про обмежене партнерство та статуті фонду. Ці документи не оприлюднені, але, за словами Качки, більшість принципових питань вже узгоджені між Україною та США.
Угоду про обмежене партнерство підпишуть між собою DFC та українська агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства. Цей документ визначатиме основні принципи роботи фонду, зокрема, хто керуватиме ним. Згідно з публічними заявами представників уряду, управління фондом буде паритетним — по 50% для України та США.
Водночас “Дзеркало тижня” повідомляє, що хоча рада фонду складатиметься з трьох представників США та трьох — від України, у спеціалізованих комітетах домінуватимуть американці. Наприклад, в інвестиційному та адміністративному комітетах буде по три представники від США та два від України, в аудиторському — по два від кожної сторони, а в комітеті з пошуку проєктів — два від США і три від України.
Також у виданні зазначено, що Угода про обмежене партнерство передбачає можливість втрати права голосу українськими представниками в раді фонду та його комітетах, якщо Україна порушить умови угоди зі США.
Тарас Качка, який активно брав участь у переговорах, зазначив у коментарі ЕП, що питання розподілу представників США та України в комітетах фонду ще обговорюється і не є остаточним.
Нардеп від “Голосу” Ярослав Юрчишин, оцінюючи нову угоду між Україною та США, наголошує, що її справжнє значення стане зрозумілим лише з часом, але вже зараз вона відкриває важливі можливості:
Чи стане угода історичною — покаже час. Але вже зараз вона важлива як сигнал повернення інтересу США до України, можливість для залучення інвесторів і спосіб, як Трамп може постачати нам зброю, подаючи це як інвестицію в майбутнє, – каже Юрчишин.
У найближчі 10 років спільний Фонд зосередиться виключно на інвестиціях в українські проєкти, запевняє український уряд.
Фонд інвестуватиме в Україну, зокрема в проєкти, пов’язані з критичними матеріалами, нафтою, газом, а також в інфраструктуру, — заявила Юлія Свириденко в інтерв’ю для “РБК-Україна”.
До таких проєктів можуть входити розвиток портів, терміналів, газової інфраструктури. За словами міністерки, вже існує перелік проєктів у сфері критичних матеріалів, які можуть принести перший прибуток у короткостроковій перспективі. Куди саме вкладати кошти, вирішуватиме сам Фонд.
Аудит діяльності Фонду з української сторони здійснюватиме Держаудитслужба.
Свириденко також спростувала припущення, що США можуть зацікавитися українськими атомними електростанціями або газотранспортною системою в рамках цієї угоди. Вона також пояснила, як саме працюватиме механізм угоди на практиці.
Якщо українська компанія хоче займатися видобутком, наприклад, літію, але не має достатньо фінансування, вона може звернутися до цього Фонду. Фонд оцінить, чи зацікавлений він у проєкті, або ж знайде іншу компанію, наприклад, американську, яка буде готова інвестувати, — пояснила Свириденко.
При цьому компанія має можливість вести переговори з іншими інвесторами, але протягом шести місяців не може запропонувати їм умови кращі, ніж ті, що були надані Фонду.
Міністерка наголосила, що на діяльність україно-американського Фонду не буде здійснюватися політичний вплив.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
