Конвеєр «з коліс» та дефіцит точності: що не так із російськими ракетами та яка наступна ціль для «Фламінго»

15 Червня 17:56
АНАЛІЗ

Попри жорсткі міжнародні санкції, Російська Федерація продовжує підтримувати високі темпи виробництва ракетного озброєння, перевівши профільні заводи на цілодобовий режим роботи. Обстріл в ніч на 15 червня показав, що Кремль остаточно зробив ставку на максимальну терористичну масованість ціною колосальних витрат свого ресурсу. За даними командування Повітряних Сил, ворог випустив по Україні рекордну кількість засобів повітряного нападу — 70 ракет та 611 ударних безпілотників різних типів. Втім, нарощування кількості відбувається за рахунок катастрофічного падіння якості. Як українські розробники готують симетричну відповідь ворогу і чому західний протиракетний щит опинився у дефіциті – «Комерсант Український» розбирався. 

Скільки ракет насправді виробляє РФ?

За даними Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, щомісяця російський ВПК випускає близько 50 ракет типу Х-101 та 60–70 одиниць «Іскандерів». Проте експерти закликають не панікувати через ці цифри: реальність на російських складах є значно складнішою, зазначає авіаційний експерт та аналітик Костянтин Криволап.

«Якщо б вони таку кількість виготовляли [стабільно], то в них вже були б величезні запаси цих ракет. А їх немає. При таких обсягах виробництва оперативний запас мав би становити 300–350 ракет. Натомість ми бачимо, що Х-101 та “Іскандери” використовуються буквально “з коліс” — у обстрілах фігурують ракети першого та другого кварталів поточного року», – каже Криволап.

На пікові потужності виробництва суттєво вплинули й українські удари. Після успішної атаки на Воткинський завод виробництво «Іскандерів» там упало на 20–40%. Наразі ворог зміг частково перерозподілити виготовлення окремих елементів по інших підприємствах, але повністю відновитися так і не зумів — зараз випуск «Іскандерів» просів до 48–50 одиниць на місяць.

Дефіцит точності та цинічна тактика «Цирконів»

Санкції все ж мають накопичувальний ефект. Росія не здатна забезпечити свій ВПК якісною елементною базою. Закупівлі через треті країни елементів із США, Німеччини чи Швейцарії є обмеженими, а китайські замінники не дозволяють техніці працювати належним чином.

«Якість значно впала, і в першу чергу це стосується точності та надійності. Це помічають не тільки українські, а й європейські та американські аналітики. Задля збереження кількості ворог свідомо жертвує точністю влучання, інтегруючи у бойові частини компоненти масового ураження і все частіше атакуючи цивільну інфраструктуру», – Костянтин Криволап.

Окрему небезпеку становлять протикорабельні ракети «Циркон», які окупанти перекинули на берегових комплексах «Бастіон» у Курську область. Оскільки «Циркон» потребує чіткої радіолокаційної контрастної цілі (наприклад, портові крани), він не може ефективно наводитися на звичайні міські об’єкти в глибині суші. Через це росіяни вигадали підступну терористичну тактику.

Йому треба, щоб була контрастна ціль… До того, поки немає першого влучання, там немає можливості кудись попасти. А от коли туди вже прилетів “Іскандер” або “Шахеди” наробили руйнувань, виникає контрастна пляма. І тоді вони [ред. – росіяни] луплять “Цирконом” — туди, куди вже приїхали медики, ДСНС та інші служби», – Костянтин Криволап.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Світова криза ПРО: Чому перехоплювачів не вистачає усім?

Нещодавно видання Financial Times з посиланням на Lockheed Martin оприлюднило тривожний тренд: США та союзники не встигають виробляти протиракети. Росія наразі випускає більше балістики, ніж Штати мають перехоплювачів типу PAC-3 MSE для комплексів Patriot. Експерт з авіації називає цілу низку факторів.

  • Дисбаланс цифр: До 2022 року Іран та КНДР сумарно виготовили 12–14 тисяч балістичних ракет. Завод в Аризоні (Lockheed Martin та RTX) за весь цей час випустив лише близько 4 тисяч протиракет PAC-3 MSE.
  • Масштаби використання: Торік цей завод спромігся наростити темп до 620 протиракет на рік. Проте за цей же період Росія випустила по Україні понад 650 «Іскандерів».
  • Криза на Близькому Сході: Під час загострення у Перській затоці союзники за перші 2–3 тижні витратили майже 1200–1300 протиракет — це фактично два роки безперервної роботи американського заводу.

За словами Криволапа, єдиний вихід для Європи та України — руйнування монополії США на виробництво протиракетних систем. Поки Пентагон веде переговори про передачу ліцензії Польщі в межах програми протибалістичного щита «Фрея» (Freya), Україна має вимагати аналогічних умов.

Українська відповідь: Проекти FP-7 та FP-9 виходять на полювання

Україна стрімко нарощує власний ударний потенціал, щоб перенести війну на територію агресора. Наші сили вже успішно застосовують дрони-камікадзе далекої дії: нещодавно дві ракети-дрони «Фламінго» (FP-5) відвідали Воткинський завод, і експерти наголошують на необхідності ударів по Дубинському заводу під Москвою.

«Один раз наші ракети, дві ракети “Фламінго” залітали на Воткинський завод, треба, щоб вони ще залетіли на Дубинський завод. Там в Дубні, під Москвою, є завод, який виробляє ракети Х-101», – зазначає Криволап.

Окрім модернізації безпілотників (зокрема, FP-2, які отримали вдвічі потужнішу бойову частину), Україна увійшла в епоху створення власного ракетного озброєння.

«З червня компанія Firepoint розпочала льотні випробування української балістичної ракети FP-7. Вони триватимуть два місяці. Прототипом для неї стала ракета від російського комплексу С-400 (якою ворог бив по Києву в січні 2023 року). Але наша ракета виконана з композитних матеріалів, вона значно легша, а нове високоенергетичне тверде паливо дозволить їй летіти не на заявлені ворогом 200 км, а орієнтовно на 300 км».

Паралельно, вже у серпні 2026 року, заплановані перші випробування наступної вітчизняної ракети — FP-9, і проходитимуть ці випробування безпосередньо по військових об’єктах на території РФ.

Отже, експерти сходяться на думці, що наше головне завдання — системно «лупити» по російських заводах, що виробляють вибухівку та електроніку. За рахунок розвитку власної ракетної програми Україна здатна збільшити свої ударні спроможності в 2–3 рази, що остаточно зламає плани Кремля щодо паритету у повітрі.

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури

 

Читають зараз