«Зернова пастка» – чому хороший урожай цьогоріч не радує українських фермерів
21 Липня 19:37
РОЗБІР ВІД 
Українські аграрії розпочали жнива з надією не лише на врожай, який обіцяє бути непоганим, але й на те, що зібраним вдасться вигідно розпорядитись, але з цим можуть бути проблеми. Як жнивують українські фермери – з’ясовував «Комерсант Український».
Станом на 21 липня аграрії всіх областей України вже зібрали 5,47 млн тонн зернових та зернобобових культур нового врожаю з площі 1,34 млн га – це 11% прогнозованих площ. За обсягами зібраного лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей.
Жнивна реальність
Нинішнього року в деяких регіонах жнива розпочались раніше, аніж зазвичай. Вплинули на це, насамперед, погодні фактори. Пояснює Дмитро Людвенко, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
«Рання весна та прискорена вегетація рослин запустили прискорений цикл розвитку зернових культур. Також свою роль зіграла посуха та тепловий стрес. Слід зазначити, що такі нестандартні кліматичні умови торкнулися не лише традиційних південних регіонів. Аномальна спека спостерігалась і на заході країни. Наприклад, на Львівщині, обмолот ранніх зернових також розпочали на тиждень-два раніше через нетипове збільшення температури повітря в регіоні», – розповідає фахівець.
Погода й надалі може скорегувати і графік жнив, і їх результати, але не лише вона. За словами Руслана Хомича, власника фермерського господарства «Лебедія», що на Волині, найбільшою проблемою лишається пальне.
«Жнива розпочались, як завжди. Шукали, де взяти дизель в кредит. Знайшли по 87 гривень за літр. Найвища ціна дизеля у нас весною доходила до 115 гривень. Лякає те, що вибивають порти в Одесі. Що стосується прогнозів по врожаю, то боюсь щось говорити. Багато залежатиме від погоди. І поки є погода, ми молотимо. Зараз ріпак почали молотити. Пшениця ще була сируватою», – констатував аграрій.
Фермер з Трипілля, що на Київщині, Олексій Новохатько свій ріпак вже зібрав.
«Середня врожайність ріпака 35 центнерів з гектара. Пшениця вже достигла. Врожайність цього року у мене особисто не дуже. Думаю, десь в межах 5-6 тонн з гектара, тобто багато не буде. Весняні заморозки придавили її трохи», – зазначає фермер.
У господарстві «Чайка-2», що в селищі Згурівка, теж вже зібрали озимий ячмінь. Керівник фермерського господарства Олександр Чубук так оцінив перспективи на врожай.
«Зібраний озимий ячмінь – це для внутрішніх потреб, для тваринництва. Весною він був в такому стані, що хотіли його пересіяти. Але залишили і він десь 4,5 тонни з гектара дає. Тобто врожайність нормальна. У пшеницю ми заходили, для перевірки – вона десь до 7 тонн дасть. Бачу, що і соняшника врожай у цьому році буде. Якщо, звичайно, не згорить. Кукурудза на сьогоднішній день теж виглядає непогано. Тобто врожай буде, а ось чи порадує він нас – це вже інша справа», – каже Олександр Чубук.
У нього, як і у фермера з Волині Руслана Хомича, викликає занепокоєння ситуація з атаками ворога на одеські порти – це удар по логістиці і, відповідно, по цінах. Продовжує Олександр Чубук:
«Бачу по ріпаку у своїх партнерів з Яготина: кожен день ціна падає на 300-400 гривень. Поки змолотили на тисячу-півтори закупівельна ціна упала. Тому що у портах проблеми, з обстрілами. І чогось я так думаю, що ріпак це тільки сигнал».
Про зниження цін на продукцію на фоні збільшення витрат на ресурси говорить і фермер Олексій Новохатько.
«Якщо, наприклад, минулої осені пшениця продавалася по 10 700, то зараз по 8 700 грн за тонну. Тобто по пшениці – мінус 20-25%. Різниця істотна. В чому ще відмінність з минулом роком, так це у різкому зростанні цін на ресурси: паливо, добрива. Паливо майже два рази дорожче», – констатує аграрій.
Аномальні погодні явища, інфраструктурні та логістичні проблеми; безпекові виклики й скорочення кадрів – це ті фактори, які вже впливають і ще можуть вплинути на перебіг жнив та їх результати. На цьому наголошує провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Дмитро Людвенко і наводить приклади.
«У прифронтових регіонах, приміром, втрати посівних площ на окремих ділянках можуть сягати 100 %. Через мобілізацію та міграцію зменшується кількість механізаторів, а нестача кваліфікованих операторів комбайнів знижує швидкість збору врожаю на 10–15 %. А ще це змушує вітчизняних аграріїв орендувати техніку за завищеними цінами», – зазначає фахівець.
Але чи не головна проблема для українських аграріїв нині – це фактична зупинка експорту після російських ударів по іноземних суднах поблизу Одеси. Це ставить фермерів перед вибором: що робити з урожаєм.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Експортна реальність
Останні ворожі атаки на одеські порти та іноземні судна поблизу них стали критичними для українського експорту. Він фактично зупинився. Це змушує українських аграріїв вносити корективи у свої плани і думати над тим, що робити зі збіжжям. А ще це штовхає вниз ціни на аграрну продукцію. І це після того, як українські фермери додатково витратились на пальне та добрива, які весною зросли в ціні, і сподівались компенсувати втрати з новим урожаєм. Продовжує Богдан Костецький, співвласник та операційний директор аналітичної компанії Barva Invest.
«Це взагалі якесь подвійне випробування для нашого виробника. На жаль. Коли проводились весняні польові роботи, злетіла нафта в ціні, а потім під час жнив все подешевшало. Було сподівання, що бумеранг інфляції підніме ціну на збіжжя, але не справдилось».
Нинішні ціни на зерно засмучують українських аграріїв. А часом і неприємно дивують. Богдан Костецький поділився своїми спостереженнями і оцінками:
«Зараз, коли я бачу ціну на Дніпропетровщині на елеваторі 5 тисяч гривень за продовольчу пшеницю, і коли я бачу, що у нас ріпак майже на 5 тисяч гривень подешевшав на заводах, це те, що я називаю додатковий шпагат на розрив. На деяких українських заводах по переробці ріпаку ціна була тиждень тому 26 тисяч 500 гривень, зараз – 23 тисячі гривень і стоїть двокілометрова черга. Виглядає так, що заводи, користуючись ситуацією, що експорт закритий, зловживають. Хоча варто визнати, що вони й фізично не можуть більше прийняти сировини, тому змушені регулювати ціною. Але, на мою думку, це дуже несправедливо щодо агровиробника, бо тепер на кожній тонні ріпаку він недоотримує десь 70 доларів. І його реакція буде такою: зараз буде продано рівно те, що потрібно продати, аби, приміром, погасити ті ж кредити. Тобто я впевнений, що виробник буде зупинятися і не продавати сировину переробникам».
Як розповів Богдан Костецький, у понеділок в Мінагрополітики відбулась нарада. І там якраз йшлося про те, як підтримати аграріїв. Зокрема, було вирішено оцінити ефективність чинних страхових інструментів та підготувати пропозиції щодо розширення механізмів державної підтримки й компенсації збитків.
«Попереду може бути дуже важкий період і тут точно потрібно, щоб держава надавала підтримку. Аби дозволити фермеру пересидіти і менше продавати свого збіжжя за безцінь. І на нараді в Мінагро лунали такі пропозиції. Скажімо, йшлося про закупівлю рукавів під завантаження їх кукурудзою. Це теж, щоб не продавати аграрну продукцію за низькою ціною та дочекатися, коли відновиться експорт. Тому що ми зараз стрімко наближаємося до рівнів собівартості продукції. І якщо продавати збіжжя по таких цінах, це будуть великі втрати», – зазначає Богдан Костецький.
Натомість на міжнародних біржах ціни зростають. Як повідомляв днями Bloomberg, світові ціни на пшеницю зросли до найвищого рівня за два роки і основним фактором впливу на них є безпекові ризики для експорту збіжжя з чорноморського регіону. Богдан Костецький свої надії на відновлення експорту пов’язує з турецьким президентом.
«Реджеп Тайїп Ердоган має «кнопку» під пальцем під назвою Босфор. Уявіть сценарій, що він каже: поки сторони не підпишуть мораторій на обстріл цивільних судин, Босфор буде залишатися закритим. Думаю, це могло б допомогти. І думаю, що це єдиний сценарій, за якого ми можемо сподіватися, що через якісь тижні чи місяці море відкриється», – зазначає фахівець.
За оцінками українських трейдерів, якщо проблему блокування портів вдасться вирішити за 1-2 місяці, системної кризи в аграрному секторі виникнути не повинно, оскільки вдасться експортувати все що потрібно. Якщо ж затримка буде довшою – наприклад, півроку – тоді може початись криза, пов’язана з дефіцитом потужностей для зберігання. І вже час подумати, як до неї належно підготуватись.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
