Чому золото залишається найнадійнішим активом під час війни: експертна думка президента Союзу ювелірів України
30 Липня 20:07
ІНТЕРВ'Ю
Попри війну ювелірний ринок України продовжує працювати, хоча й переживає непрості часи. Зростання світових цін на дорогоцінні метали, зміна купівельної спроможності українців, поява нових трендів і дедалі більший інтерес до лабораторно вирощених діамантів формують нову реальність галузі.
Про те, чи справді заможні українці обирають найдорожче каміння, як відрізнити природний діамант від лабораторного, чи є на ринку підробки, що сьогодні купують українці та чи варто вкладати гроші в коштовності, в інтерв’ю «Комерсант Український» розповів президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб.
— Яке коштовне каміння сьогодні користується найбільшим попитом серед заможних українців?
— Насправді дорогоцінне каміння у суспільній свідомості не зовсім про багатство чи демонстрацію статусу. Не можна сказати, що забезпечені люди обов’язково купують природні діаманти. Насправді існує дуже багато містичних уявлень про властивості каміння.
Мільярдер, перепрошую, може носити прикрасу із зовсім недорогої яшми лише тому, що вважає її своїм талісманом. Тому прямої залежності між статками людини та вартістю каміння немає.
Дорогоцінне чи напівдорогоцінне каміння часто сприймають як естетичну річ, символ, подарунок або оберіг. Багато людей вірять, що певні камені позитивно впливають на здоров’я, наприклад нормалізують тиск. Тому навіть дуже заможні люди можуть купувати браслети за кількасот гривень саме через їхнє символічне значення.
— Наскільки поширені підробки дорогоцінного каміння в Україні? Чи існує великий чорний ринок?
— Сказати, що природне каміння масово підробляють, не можна. З появою лабораторно вирощених діамантів ринок навпаки став більш структурованим — як у світі, так і в Україні.
Сьогодні лабораторно вирощені діаманти продаються із сертифікатами міжнародних гемологічних лабораторій — GIA, IGI, HRD, EGL. У документах чітко зазначається походження каменю: природне чи лабораторне.
При цьому фізико-хімічні властивості лабораторного діаманта повністю ідентичні природному. Це все одно діамант.
— Звідки український ринок отримує дорогоцінне каміння?
— Якщо говорити про природні діаманти, то основними центрами постачання залишаються Рамат-Ган в Ізраїлі та Антверпен у Бельгії — найбільші світові діамантові біржі.
Лабораторно вирощені діаманти переважно надходять із Мумбая та Джайпура в Індії, а також зі Сполучених Штатів.
Цікаво, що продавці лабораторних діамантів дуже вдало позиціонують свій товар. Вони називають його «етичними діамантами», адже покупець може бути впевненим, що це каміння не походить із зон конфліктів і точно не було видобуте в російській Якутії.
— Яка історія, пов’язана з дорогоцінним камінням, найбільше вам запам’яталася?
— Я б згадав подію, яка сталася в Україні. На київському заводі «Ізумруд» виростили рекордний лабораторний діамант вагою 109 каратів. Це було приблизно у 2019–2020 роках.
На жаль, зараз завод уже не працює. Уся його продукція тоді за ексклюзивним контрактом експортувалася до Сполучених Штатів. Тобто цей унікальний діамант також поїхав за кордон.
— Як війна змінила смаки українців? Які прикраси стали модними?
— Одним із найпомітніших трендів стала чоловіча ювелірна тематика. Якщо раніше чоловічі прикраси були досить нішевим продуктом, то зараз це цілий напрям.
Масивні персні, браслети, прикраси із глибоким символізмом — це переосмислення ролі чоловіка у сучасному українському суспільстві. Хорошим прикладом є бренд Reylel із Хмельницького, який зробив саме чоловічі прикраси своєю візитівкою.
— Що показує статистика ювелірного ринку?
— Щороку Союз ювелірів України готує детальний звіт про стан галузі. Ми аналізуємо два головні показники.
Перший — кількість виробів, які подаються на державне клеймування. Він демонструє загальний суспільний інтерес до ювелірної продукції.
Другий — загальна маса цих виробів. Саме вона дозволяє оцінити платоспроможний попит, тобто скільки грошей українці реально готові витрачати на прикраси.
Наприклад, за підсумками 2024 року українські виробники срібних прикрас суттєво втратили свої позиції, а понад половину ринку зайняли імпортні вироби. Натомість у сегменті золотих прикрас традиційно домінують українські виробники.
Ювелірні прикраси належать до товарів, які хочуть купити майже всі, але дозволити собі можуть далеко не всі.
— Якою є ситуація зараз?
— Звичайно, війна негативно впливає на ринок. Українці не багатіють під час війни, тому загальні тенденції залишаються негативними.
У 2025 році ми бачимо серйозне просідання і за кількістю виробів, і за їхньою масою. Водночас є цікава тенденція: загальний суспільний інтерес дещо знизився, але серед тих людей, які все ж купують ювелірні вироби, зросла частка покупців, готових витрачати більше коштів.
— Чи справді українці дедалі частіше інвестують у коштовності, а не в нерухомість чи державні облігації?
— Чесно кажучи, коли я прочитав це запитання, то замислився, хто серед моїх знайомих зараз інвестує в ОВДП. І зрозумів, що практично ніхто.
Нерухомість також залишається ризиковою інвестицією: сьогодні будинок стоїть, а завтра може прилетіти ракета.
Натомість коштовності справді виглядають привабливо. По-перше, з кінця ХХ століття стратегічний тренд світових цін на золото практично ніколи не був від’ємним — золото постійно дорожчає. Останніми роками швидкими темпами зростає й ціна на срібло.
По-друге, це мобільний актив. Його легше перевезти, ніж нерухомість, і значно складніше повністю втратити. Саме тому коштовності залишаються одним із найпривабливіших способів збереження капіталу в умовах невизначеності.
