Кадровий гамбіт у Раді: чому тиск вулиці не завадив 312 депутатам підтримати Хмару та що буде з Федоровим
20 Серпня 15:06
РОЗБІР ВІД 
Розмова з Михайлом Федоровим остаточно завершена — нових пропозицій у владній команді він більше не отримає, а спроби висувати ультиматуми виявилися безперспективними. Такий висновок роблять експерти після остаточних кадрових призначень у силовому та дипломатичному блоках. Євгенія Хмару призначено міністром оборони, а Андрія Сибігу затверджено на чолі МЗС. Новопризначеного очільника Міноборони Євгенія Хмару одні називають досвідченим «бойовим генералом, який знає справу», інші ж закидають йому готовність виконувати політичні вказівки та ухиляння від конкретики у питанні закупівель. Як вдалося у Верховній Раді знайти консенсус на тлі суспільного тиску та як оцінюють нових міністрів народні депутати та експерти? Більше — у матеріалі «Комерсант Український».
19 серпня бойового генерала Євгенія Хмару призначено міністром оборони, а Андрія Сибігу затверджено на посаді очільника Міністерства закордонних справ. Голосування відбулося на тлі високого суспільного напруження та мітингів, які тривають уже понад місяць. Попри значний тиск громадськості та висунуті вимоги, парламент більшістю голосів підтримав запропоновані кандидатури. Андрій Сибіга здобув підтримку 266 народних депутатів, а Євгеній Хмара отримав 312 голосів «за». Попри те, що рішення щодо Євгенія Хмари набрало понад конституційну більшість, «червону кнопку» таки натиснули двоє парламентарів з усієї сесійної зали: Валентина Короленко-Усова — народна депутатка від фракції «Слуга народу» та Дмитро Костюк — позафракційний народний депутат. Перша пояснила свій вибір власною принциповою позицією щодо того, що військові мають залишатися на службі у війську. Костюк зауважив, що попри голосування «проти», сподівається на успішне виконання завдань новим очільником оборонного відомства та готовий підтримувати роботу міністерства.
Що кажуть народні депутати?
У сесійній залі насамперед пильно стежили за дотриманням букви закону, який вимагає, аби міністром оборони була цивільна особа. Про це каже народний депутат від фракції «Слуга народу» Георгій Мазурашу у коментарі «Комерсант Український».
«Щодо Євгенія Хмари, наскільки я бачив, колеги звернули увагу, передусім, на те, щоби не було порушення закону, який передбачає, що міністром оборони має бути цивільний. Він сказав, що звільнився по 26 статті закону про військовий обовʼязок і військову службу. І це зняло напругу — з повагою до нього, як до бойового генерала, голосів було понад конституційну більшість», — резюмував Георгій Мазурашу.
Орієнтуючись на запит більшості виборців, головна вимога до нових міністрів та всього Уряду — це робота з повагою до громадян України, як військових, так і цивільних.
«Особисто я, орієнтуючись на позицію очевидної більшості наших з Президентом виборців, сподіваюсь, що новопризначені міністри (і Уряд в цілому) будуть працювати з повагою до українців! І до військових, і до цивільних», — зазначив Мазурашу.
Георгій Мазурашу наголосив на неприпустимості двох важливих проблем, на які суспільство гостро реагує. По-перше, на його думку, представники української держави не повинні звертатися до міжнародних партнерів із проханнями не підтримувати або домагатися примусового повернення в Україну громадян призовного віку (чоловіків 18–60 років), які виїхали через війну.
По-друге, депутат звернув увагу на необхідність припинити випадки знущань чи порушення прав цивільних осіб з боку людей у формі — як військових, так і поліцейських, — що порушує Конституцію, чинні закони та здоровий глузд.
Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк розповів про передумови голосування, юридичний статус нового очільника оборонного відомства та нюанси розгляду кадрових питань у сесійній залі. За словами нардепа, під час вечірньої зустрічі фракції з кандидатами окремо порушувалося питання щодо дотримання вимоги закону про призначення на посаду міністра оборони цивільної особи.
«Я задав питання, як він списався… бо він послався на 26-ту статтю закону, відповідно до якої вищий офіцерський склад, генерал, може списатися. Тому зараз ми можемо говорити про ситуацію, де Хмара був призначений як цивільна особа. Зустріч була коротка, але предметна, він відповідав на всі питання», — зазначив Ярослав Железняк.
Депутат підкреслив, що профільний комітет з питань нацбезпеки та оборони, до якого входять представники різних фракцій, одноголосно підтримав кандидатуру Хмари, а чутки у ЗМІ про відсутність голосів або інтригу не відповідали дійсності.
Водночас народна депутатка Марʼяна Безугла критично оцінила виступ Євгенія Хмари на засіданні фракції.
«Хмарі ставили питання — він не відповів на жодне, усе загальними фразами. Коли запитали про політику закупівель, почули лише, що він працює з Генштабом. А на питання, що робити, якщо потреба Генштабу відстає від сучасної війни, він просто “завис”. У Міноборони має бути бачення і контроль, а не суто функція завгоспа», – каже Безугла.
Що кажуть експерти?
Коментуючи ці рішення, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній в коментрарі «Комерсант Український» наголосив, що Україна має керуватися виключно власними національними інтересами, не намагаючись догодити зовнішнім партнерам на шкоду собі.
Експерт повністю підтримав прихід нового очільника оборонного відомства, наголосивши на важливості того, щоб армією та сектором безпеки керували люди з реальним бойовим досвідом, а не випадкові особи.
«Ну, призначили Хмару — дуже добре, бойовий генерал. Я прихильник того, щоб міністерством оборони займалися військові, бо знають, як це робиться… Я вважаю, що правильний вибір. Не піддалися на тиск незрозумілих людей на вулиці. І була призначена людина, яка розбирається, що таке військова справа», – каже Загородній.
Щодо продовження роботи Андрія Сибіги, Загородній зазначив, що до його компетентності та кваліфікації у експертного середовища серйозних претензій немає.
«Сибіга теж проголосований. В принципі, особливих претензій до нього немає. Вважається, в принципі, людиною, яка є достатньо кваліфікованою… А так — нормальне призначення», – Тарас Загородній.
Ексдепутат Борислав Береза прокоментував призначення Євгенія Хмари на посаду очільника Міністерства оборони, згадавши як його професійні здобутки, так і власний досвід.
“Кажу відверто, я йому симпатизував за його дії на посаді голови ЦСО А СБУ. Але коли він, по команді Зеленського, підписав подання на санкції проти мене, то мої симпатії помітно зменшилися, хоча повага за його досягнення нікуди не ділася. […] Малюк відмовився підписувати подання на санкції проти мене. Отакої…”, – каже Береза.
Яка доля Федорова?
Окремо Тарас Загородній прокоментував ситуацію навколо Михайла Федорова та його заяви, які супроводжувалися вуличним невдоволенням. На думку Загороднього, спроби ультиматумів є безперспективними.
«Я думаю, що розмова з Федоровим закінчена. Йому пропонувалося місце в команді, але не міністра оборони, він там починав робити якісь ультиматуми… Я думаю, він може йти займатися якимись іншими справами», — резюмував Загородній.
Попри політичні дискусії та спроби внутрішнього й зовнішнього тиску, державні інституції демонструють здатність ухвалювати прагматичні рішення для зміцнення безпеки країни. Проте справжнім випробуванням для Євгенія Хмари та Андрія Сибіги стане не високий результат голосування в сесійній залі, а реальна ефективність на фронті й дипломатичному треку. Саме від їхньої спроможності діяти фахово й автономно залежить стійкість усієї системи оборони та зовнішньої політики країни.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
