У пошуках балансу: хто виграє і хто програє від чергового перегляду граничних цін на електроенергію
23 Квітня 19:31
РОЗБІР ВІД 
В Україні знову переглядають граничні ціни на електроенергію для бізнесу. Нинішні ціни почали діяти з 31 березня. Чим пояснюється черговий ціновий перегляд – з’ясовував «Комерсант Український».
Якщо потрібно, то можна. І достатньо швидко. 7 квітня у відповідь на ситуацію на ринку та звернення його учасників регулятор започаткував процедуру перегляду граничних цін на електричну енергію та закликав учасників ринку долучатися до обговорення рішення.Менше тижня пішло на збір зауважень та пропозицій, 17 квітня відбулось їх відкрите обговорення, а вже 23 квітня НКРЕКП на засіданні розглянув відповідну постанову. Як очікується, з 1 травня на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку максимальнагранична ціна становитиме 15 000,00 грн/МВт·год – заразвона діє лише з 17.00 до 23.00, а мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт·год; на балансуючому ринку: максимальна гранична ціна буде 17 000,00 грн/МВт·год, а мінімальна – 0,01 грн/МВт·год.
У пошуках балансу
Перегляд у бік зниження граничних цін на електроенергію (прайс-кепів), який відбувся 31 березня, учасники ринку, насамперед, ті, які імпортують або виробляють електроенергію, сприйняли негативно. І ця реакція, так виходить, не залишилась непоміченою. Аргументів критикам додало точкове відновлення графіків відключення електроенергії як свідчення існування дефіциту в енергосистемі. Чи не основною причиною називалось зменшення граничних цін, яке стримало імпорт електроенергії та знизило економічну мотивацію для її виробництва. І, справді, зниження граничних цін на електроенергію таодночасне скасування пільг на газ для значної частини українськоїкогенерації – стали підставою для обмеження або й зупинки виробництва.
В обгрунтуванні нового рішення НКРЕКПзгадано і про існуючий ризик виникнення проблем щодо належного функціонування енергетичної системи України через обстріли, і про важливість залучення імпорту електричної енергії, і про проблеми української газової генерації. Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro, погоджується, що ці фактори стали ключовими в ухваленні рішення про перегляд граничних цін.
«Газова генерація частково пішла з ринку електроенергії, бо коли було зниження прайс-кепів і на додачу ще й скасування пільгових цін на газ для малої газової генерації, то, відповідно, їм стало просто невигідно працювати у деякі години доби, здебільшого години ранкового піку. Також рішення про перегляд прайс-кепів пов’язано з імпортом електроенергії з огляду на те, що можуть виникати моменти, коли імпорт потрібно будеоперативно залучити, якщо будуть продовжуватися обстріли енергосистеми. Тобто ці два ключові фактори мали вплив: необхідність повернення на ринок газової генерації та інструментарій для швидкого залучення в разі потреби імпортної електроенергії», – каже фахівчиня.
Під час обговорення проєкту рішення НРКЕКП лунали різні, зокрема, і діаметрально протилежні, пропозиції. З одного боку, пропонувалось залишити без змін граничні ціни на ринку. З іншого боку, лунали пропозиціїпереглянути рівень граничних цін із урахуванням ринкової вартості природного газу та встановити, приміром, на рівні 28 000–30 000 грн/МВт·год або ж взагалі скасувати граничні ціни на ринку.
Представникам великих, і насамперед, енергомістких підприємств, тобто тим, де споживається багато електроенергії, перегляд граничних цін у бік збільшення зовсім не подобається. Продовжує Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств «Металургпром».
«НКРЕКП говорить, що це технічна складова і це не свідчить про те, що ціни обов’язково зростуть. Але ми розуміємо, що як це вже було в минулі рази, коли піднімалася гранична стеля цих цін, то і загальний рівень цін також піднімався.І в цьому немає нічого доброго, тому що для багатьох наших підприємств це величезна складова у собівартості. Для підприємств металургії повного циклу в минулому році, приміром, вона зросла до більше 20 відсотків від собівартості. Зараз, думаю, ще більше.І це ненормально, такого немає ні в Європі, ні де. В Європі борються за те, щоб ціна на електроенергію була не вища, ніж 50 євро за мегаватт. В Україні ще недавно, буквально в лютому, ціна була 300 євро за мегаватт», – констатує фахівець.
За його словами, це призводить до того, що та ж металургійна галузь втрачає конкрентоспроможність, а обсяги виробництва продукції зменшуються.
Напрямок: лібералізація ринку
Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус підтримуєнинішній перегляд граничних цін на електроенергію і розглядає його, як один із кроків до формування повноцінного ринкового ціноутворення із мінімальним адміністративним втручанням.З огляду, зокрема, і на те, що Україна висловила готовність в рамках євроінтеграції рухатись до лібералізації ринку.
І з цієї причини також рішення про перегляд прайс-кепів є позитивним для ринку і потрібним. На цьому наголошує Дар’я Орлова, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro,
«Цифра у 15 тисяч, вона є нормальною.Це ж не означає, що ціни на ринку електроенергії будуть по 15 тисяч гривень упродовж всієї доби. Це ж лише верхня межа. І навіть зараз, коли у нас прайс-кепи нижчі, ми бачимо, що вони не досягаються. Вдень ціни падають вниз. Вночі теж саме. Тому як цінова межа, це зараз «Ок». І важливо, щоб ринок далі рухався до поступового приведення до європейського рівня. Нагадаю,прайс-кепи, як є у нас, мають бути скасовані вже з 1 травня 2027 року, навіть до повноцінної інтеграції нашого ринку з ринками сусідніх країн. Тому за цей рік бажано було б поступово рухатися у цьому напрямку», – вважає фахівчиня.
Свого часу, представляючи на засіданні профільного парламентського комітету вже ухвалений законопроєкт № 12087-д щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, заступник голови комітету Андрій Жупанин пояснював:
«На ринках ЄС прайс-кепи мають радше технічний характер і не виконують функцію обмеження цін, як в Україні. Принципова позиція наших партнерів з ЄС полягала в тому, що прайс-кепи мають бути відмінені. І відмінені ще до об’єднання ринків. Отже, прайс-кепи з 1 травня 2027 року будуть скасовані».
Але лібералізація ринку не означає повну відсутність впливу на нього держави. Тим більше, в умовах війни, що триває. Президент Об’єднання підприємств «Металургпром» Олександр Каленков має таке бачення:
«Чим більше механізм ринковий, тим краще, тому що є прогнозованість, можна щось планувати. Але в умовах, коли є такий фактор непрогнозований, як війна, напевно доцільно, аби держава зберігала свій вплив і надавала споживачам електроенергії якісь альтернативи. Насамперед, йдеться про можливість імпорту за довгостроковими договорами і роботу над розширенням перетину, щоб була якась можливість маневрувати. Також мають бути стимули і можливості для інвестування в альтернативні джерела живлення.Тобто у нинішніх умовах важливо, щоб зберігалась якась роль держави».
До речі, проанонсована в рамках євроінтеграції відмова від встановлення граничних цін на електроенергію може мати і винятки. Приміром, НКРЕКП за умови оголошення надзвичайного стану в енергетиці зможе повертатися до обговорення ідеї прайс-кепів. Але відбуватиметься це вже в статусі надзвичайного заходу, а не постійного, як зараз в Україні.
Автор: Сергій Василевич
