Коли чекати наступного масованого удару: експерт оцінив стратегію ворога
28 Травня 18:50
ПРОГНОЗ
Нові панічні обмеження у повітряному просторі РФ доводять: Кремль намагається прорахувати логіку майбутніх операцій ЗСУ, паралізуючи власне небо. Проте поки Москва готується до оборони, українців найбільше турбує протилежне питання: коли чекати на наступні масовані атаки з боку Росії та якими будуть їхні реальні масштаби?
Гучні заяви російського МЗС про «системну відплату» після застосування ракети «Орєшнік» змушують експертів шукати чіткі часові орієнтири: як і коли супротивник технічно здатний завдавати наступних ударів.
Які реальні страхи ховаються за рішенням Кремля закрити власне небо, чому російська ППО безсила захистити стратегічні НПЗ і чого чекати Україні від ракетного терору найближчим часом? «Комерсант Український» розбирався.
Страх «дружнього вогню» та українських дронів
Цифра 5100 метрів у новому розпорядженні російської влади з’явилася зовсім не випадково. Це прямий наслідок масового розгортання в центральних регіонах РФ малих мобільних груп протиповітряної оборони, пояснює в коментарі «Комерсант Український» військовий експерт, полковник запасу ЗСУ та пілот-інструктор Роман Світан.
«Ось до висоти 5100 метрів дістають малі мобільні групи, озброєні кулеметами, зенітками чи ПЗРК. У цих підрозділів на місцях фізично немає системи визначення “свій-чужий”. Вони бачать ціль у небі й стріляють. Російська цивільна легкомоторна та приватна авіація вже неодноразово потрапляла під такий “friendly fire”. Щоб розвести цивільні борти та вогневі групи, літакам просто заборонили підніматися у цьому ешелоні», — пояснює Світан.
Крім того, межа у 5 кілометрів — це технологічний максимум для більшості українських далекобійних дронів-камікадзе, які оснащені двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ).
На висоті понад 4–5 км розріджене повітря та брак кисню змушують такі двигуни «захлинатися». Встановлення додаткових компресорів обтяжує безпілотник на десятки кілограмів, забираючи корисну вагу у палива чи бойової частини, пояснює Світан.
Росіяни провели реверс-інжиніринг сотень збитих українських безпілотників, чітко прорахували їхні ТТХ і зрозуміли: українська зброя здатна нести 100 кг вибухівки на відстань до 2000 кілометрів — аж до Уралу, де зосереджено близько 70% населення та дві третини російського ВПК.
Тепер усе, що летітиме в цій зоні нижче 5100 метрів поза вузькими 10-кілометровими пасажирськими коридорами, російські військові автоматично вважатимуть ворожими цілями і намагатимуться збити.
ППО на залишках: Чому Сизрань та Рязань не прикриті
Попри спроби закрити небо, Росія виявилася неспроможною забезпечити реальну безпеку своїх стратегічних паливних об’єктів. Нещодавні успішні атаки на Сизранський НПЗ (що входить до структури «Роснєфті» і забезпечує пальним аеродром стратегічної авіації в Енгельсі) та Рязанський НПЗ наочно це довели.
Світан наголошує: захистити всю інфраструктуру Росії фізично неможливо, навіть якщо зібрати докупи комплекси ППО з усього світу.
«У Росії 17 мільйонів квадратних кілометрів території, понад 1100 міст, десятки великих НПЗ, тисячі кілометрів трубопроводів і лінійних станцій змішування нафти. Перекрити це щільним щитом — нереально. Тому командування РФ пішло найпростішим шляхом: вони надійно прикрили лише чотири точки: Москву, Валдай, частину Санкт-Петербурга та Керченський міст. Все інше фінансується і захищається за залишковим принципом».
Українська радіорозвідка чітко бачить кожен російський локатор, адже в радіодіапазоні він «світиться, як новорічна ялинка».
ЗСУ успішно користуються цією дірою в обороні ворога, методично знищуючи нафтопереробку супротивника з метою підірвати економічний фундамент РФ.
Ракетні загрози та ІПСО Кремля
Коментуючи заяви російського МЗС щодо «системних нових ударів» по Києву та об’єктах українського ВПК після застосування ракети «Орєшнік», Роман Світан закликав українців не піддаватися паніці.
На його думку, подібна риторика — це класична інформаційно-психологічна операція (ІПСО), до якої залучені перші особи Кремля. З військової точки зору, Росія діє на межі своїх виробничих потужностей. Наразі на складах ворога накопичено понад сотню ракет кожної номенклатури.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Російський ВПК дозволяє їм здійснювати планові атаки з періодичністю раз на тиждень (переважно у п’ятницю чи суботу) з інтенсивністю близько 40 ракет та 400 дронів. На більші масовані удари із залученням недоторканного запасу (НЗ) ворог здатний не частіше, ніж раз на пів року.
«З понеділка по п’ятницю у них триває підготовка льотного складу та зарядка ракет технічними службами. Цей графік уже устоявся. Нічого кардинально нового вони не вигадають. Росіяни продовжать тиснути на цивільну інфраструктуру та життєво важливі вузли, що забезпечують життєдіяльність населення. Ми це все вже проходили», — резюмував експерт.
Аналіз реальних спроможностей російського ВПК знімає інтригу щодо термінів майбутніх обстрілів: Росія уперлася у свою технологічну стелю і не здатна вести вогонь безперервно. Очікувати на наступні планові атаки (інтенсивністю близько 40 ракет та 400 дронів) варто за вже устояним тижневим графіком — переважно у п’ятницю чи суботу.
Наступний масований терор із залученням недоторканного запасу ракет можливий для ворога не частіше, ніж раз на пів року. Наступні удари будуть прогнозованими, циклічними і спрямованими на цивільну інфраструктуру, до чого українські сили ППО та енергетики вже повністю адаптовані.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
