Козир у путіна лише один: що насправді стоїть за погрозами Кремля знищити Київ
28 Травня 10:02
АНАЛІЗ
Росія готується до чергових масованих обстрілів столиці України. Цього разу Кремль вирішив діяти через прямі дипломатичні погрози: очільник російського МЗС Сергій Лавров під час переговорів із Держсекретарем США Марко Рубіо закликав американських дипломатів виїхати з Києва. Представництво ЄС уже відреагувало, назвавши це «неприйнятною ескалацією», та офіційно заявило, що європейська дипломатична делегація залишається в місті. Що насправді стоїть за цими заявами і чи здатна РФ на принципово нову ескалацію? «Комерсант Український» розбирався.
Політолог та майор Збройних сил України Андрій Ткачук впевнений, розмови про «ще більш системні» та «наймасованіші» удари — це насамперед спроба залякати українське суспільство та західних лідерів, щоб змусити Україну піти на поступки.
«Я вважаю, в цьому лише питання інформаційно-психологічного тиску на нас та на наших партнерів. На наше суспільство з метою зхиляння до здачі Донбасу. Тобто це така програма максимум від росіян в цьому плані, і я в цьому більш ніж переконаний», — наголошує Андрій Ткачук.
Реальні спроможності РФ: ракети «з конвеєра»
Експерт закликає спиратися на холодну аналітику та порівнювати поточні залякування з тим, що Україна вже проходила. Російський військово-промисловий комплекс працює на межі, і накопичити безкінечний запас ракет вони просто не в змозі.
«Якщо подивитися на травень минулого року, то росіяни били не менш активно — більше було масованих обстрілів з застосуванням ракет і балістики впродовж цієї дати, умовно з 1 травня по 25. Якщо ми візьмемо до уваги ракети, які виробляє Росія, то в них є доволі обмежені можливості виготовляти ракети впродовж одного місяця. Це і кілька десятків ракет крилатих, і так само кілька десятків ракет балістичних, які вони можуть виготовляти щомісяця», — пояснює майор ЗСУ.
Публічні погрози — це не розвідка, а гра інтересів
Про те, чому українцям не варто піддаватися паніці, які козирі залишилися у Москви та яку гру веде Олександр Лукашенко, в коментарі «Комерсант Український» розповів військовий аналітик, офіцер у запасі Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Григорій Тамар.
На думку військового експерта, якби існувала реальна та критична загроза, партнери України використовували б абсолютно інші канали комунікації. Поточні ж «вкиди» мають на меті зовсім інше.
«Коли існує якась розвідувальна інформація, яку хоче держава донести до свого союзника, то це не робиться в публічному просторі. Для цього існують абсолютно чіткі й зрозумілі механізми: або контакти напряму керівників країн, або через спецслужби”, – каже Тамар.
Коли ми спостерігаємо ось такі вкиди в публічну площину, то завжди за цим стоять якісь інтереси держав, які хочуть відвести увагу громадськості від чогось більш важливого.
Григорій Тамар зазначає, що в інформаційному просторі постійно курсують два протилежні та однаково хибні наративи: з одного боку — що в Росії ось-ось закінчаться ракети, з іншого — що вона має «секретну зброю», яка одним ударом знищить Україну. Проте реальність є іншою.
«Немає такої дурості й підлості, яку б Росія та російська армія не зробили б. От усе, що вони в змозі зробити, вони зроблять, жодної не пропустять. Але разом із тим — усе, що вони могли, крім застосування ядерної зброї, вони вже застосували. Немає там якихось козирів у рукавах. Розмови про те, що “ми ще нічого не починали” — це вже навіть не анекдот, – Григорій Тамар.
За оцінкою офіцера ЦАХАЛу, у Кремля залишилося лише два теоретичні механізми, щоб спробувати переломити хід війни:
- Ядерна зброя. Проте останні невдалі випробування російських міжконтинентальних ракет викликають великі сумніви щодо реального стану цього потенціалу.
- Тотальна мобілізація. Росія може спробувати її провести та кинути людей або через Білорусь, або на країни Балтії. Проте український Генштаб чудово про це знає і вживає заходів, тому ефекту раптовості не буде.

«Усі інші ракети, всякі “Орєшніки”, груші, яблуні — все вже у бік України летіло. Уже вас морозили і спрагою морили. Україна стоїть і б’ється. Президенти в Офісі на своєму місці, бензин на заправках є, хліб у булочних є. А чотири з половиною роки тому говорили, що “через три дні будемо в Києві”. Так, дуже важко, моторошно важко. Але країна воює», – каже Тамар.
Отже, нинішня хвиля дипломатичного шантажу з боку Кремля та погрози «наймасованішими ударами» є черговою інформаційно-психологічною операцією, спрямованою на залякування українців та примус до здачі Донбасу. Як впевнено заявляють військові експерти, у путіна фактично залишився лише один реальний, але вкрай сумнівний козир — ядерний шантаж, тоді як усі конвенційні військові ресурси РФ уже задіяні на межі можливостей, а ракетний ВПК працює буквально «з конвеєра». Росія сьогодні нагадує виснаженого важковаговика, який імітує силу в надії на психологічний надлом України, проте залізна стійкість Сил оборони, паритет у небі та спокій суспільства вкотре множать ці наміри ворога на нуль.