Кримський «острів»: що відомо про удар по Чонгарському мосту та скільки часу знадобиться для звільнення Криму
10 Червня 20:11
ПРОГНОЗ
Удар по Чонгарському мосту може стати початком великої операції з ізоляції окупованого Криму. Українські військові дедалі системніше знищують транспортні артерії, якими Росія перекидає на півострів війська, техніку та боєприпаси. Якщо ця стратегія буде реалізована повністю, тимчасово окупований Крим ризикує перетворитися на пастку для російського угруповання. Чи означає це, що деокупація півострова стала ближчою? Коли може настати момент, коли російські війська втратять можливість утримувати Крим? І наскільки реалістичним є сценарій його звільнення без масштабного сухопутного штурму? «Комерсант Український» розбирався.
Удар по Чонгарському мосту — це початок масштабної та тривалої стратегічної операції із повної ізоляції Кримського півострова. Про це в коментарі виданню «Комерсант Український» заявив військовий експерт, льотчик-інструктор Роман Світан.
За словами аналітика, поточні дії Сирійської оборони (Сил оборони України) навколо Криму демонструють чіткий намір зруйнувати щільність російської військової логістики. Чонгарський міст у цьому контексті є лише першим кроком у системній роботі.
Природна пастка для окупанта
Експерт наголошує, що Кримський півострів має унікальне географічне положення, яке за правильного підходу перетворює його на ідеальну пастку для окупаційних військ.
«Крим — це фактично оперативний котел, затиснутий між двома морями: Чорним та Азовським. Його географічне положення повністю грає на руку Україні. Ми цілком спроможні зробити з нього острів», — пояснює Роман Світан.
Стратегія ізоляції півострова, за словами льотчика-інструктора, складатиметься з двох ключових етапів: наземне перерізання логістики та зачищення з повітря
“Спочатку послідовне знищення мостів, залізничних вузлів та шляхів сполучення, що з’єднують Крим із материковою частиною та Росією. Методичне знищення військових баз, складів та живої сили ворога після того, як вони опиняться в ізоляції без належного постачання”, – Роман Світан.
Реакція військових
Представники Сил оборони, командири підрозділів та фронтові блогери активно коментують успішну операцію, зазначаючи, що цей крок кардинально змінює правила гри на південному напрямку. У телеграм-каналі «СКАДОВСЬКИЙ ЗАХИСНИК» наголошують, що системні удари по мостах Чонгара та Генічеська вже змусили російських окупантів переорієнтувати свої потоки постачання. Тепер загарбники змушені використовувати автомобільний маршрут через Чаплинку.
«Ця траса позбавлена великих мостових переходів, проте пролягає всього за +-50 кілометрів від лінії фронту. Така близькість дозволяє Силам оборони встановити повний вогневий контроль над єдиним логістичним коридором», — зазначають у джерелі.
Проблеми ворога з постачанням пального та ізоляцію окремих ділянок підтверджують іронічні коментарі з передової. Військовослужбовець Станіслав Бунятов (позивний «Осман») з гумором змалював критичну ситуацію, що склалася на півдні:
«Міняю тонну бензину на Генічеськ. Кращої позиції не буде».
Командир підрозділу ГУР «Химера» Олександр Капшин детально проаналізував стратегічні наслідки цієї атаки. За його словами, остаточне виведення Чонгара з ладу перекриває один із ключових шляхів, яким Росія перекидала на фронт техніку, пальне та боєприпаси.
Альтернативні шляхи через Армянськ і Перекоп, як зазначає Капшин, знаходяться значно ближче до лінії зіткнення, що робить ворожі колони легкою здобиччю.
« Тож залишається Керченський міст», — підсумував командир «Химери».
Популярний військовий телеграм-канал «Бахмутський Демон» описує поточний стан споруди максимально прямо та без прикрас. За його даними, міст фактично перестав існувати як цілісний об’єкт, а окупанти в паніці намагаються знайти альтернативу.
«Чонгарський міст як міст більше не існує, є два підʼїзди і набір дірок, який робить його непридатним до використання, пацики чудово відпрацювали і роздовбали в нуль той міст. Підарняві возвели понтонку», — повідомляє блогер.
Що цікаво, російська влада традиційно намагається замовчувати реальну ситуацію в інформаційному просторі півострова. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України (РНБО) Андрій Коваленко. Ба більше, навіть так звані зет-воєнкори набрали у рота води.
В якому стані зараз Чонгарський міст?
Приховати руйнування такого масштабу неможливо. Як зазначив командир 1-го окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов на позивний «Перун», внаслідок повторної атаки Росія втратила стратегічно важливий логістичний маршрут між окупованим Кримом та Херсонщиною.
«Після першого удару міст працював частково. Після другого — рух фактично зупинено на тривалий час», — наголосив командир.
Хто виконавчував операцію? Згодом стали відомі підрозділи, які провели цю філігранну атаку. Ними виявилися бійці 475-го окремого штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ (CODE 9.2) та пілоти 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла. Стратегічний об’єкт було атаковано за допомогою спеціальних засобів компанії Fire Point та далекобійних безпілотних літальних апаратів «Бегемот».
Журналісти розслідувального проєкту «Схеми» оприлюднили свіжі супутникові знімки сервісу Planet Labs, які наочно демонструють результати роботи українських дронів. На кадрах чітко зафіксовано темні плями від потужних вибухів безпосередньо у центральній частині мостового полотна.
Через неможливість використовувати міст, російські окупанти поспіхом розгорнули поруч понтонну переправу. Розслідувачі «Схем» зазначають, що загарбники заздалегідь готувалися до такого сценарію. Аналіз супутникових даних за минулі роки показав, що цей понтон уперше з’явився біля Чонгара ще в червні 2023 року, а згодом ворог ховав його прямо під конструкціями капітального мосту, сподіваючись убезпечити переправу.
У DeepState зазначають, що виведення мосту з ладу запускає ланцюгову реакцію логістичних проблем для російського угруповання.
Аналітики нагадують, що окупанти використовують чотири основні маршрути постачання через Крим: Чонгар, Арабатську стрілку, Перекопський перешийок та Керченський міст. Водночас більшість із них уже перебувають під вогневим контролем українських військових або мають обмежену пропускну спроможність через попередні ураження.
Особливу увагу експерти звертають на Перекопський перешийок. Перенаправлення потоків через цей маршрут збільшує логістичне плече приблизно на 100 кілометрів, що підвищує витрати пального, прискорює зношення техніки та робить постачання більш вразливим для українських ударів.
Коли Україна зможе звільнити Крим?
Попри оптимістичні географічні передумови, процес звільнення Криму не буде швидким. Світан підкреслює, що для реалізації цього сценарію Україні критично необхідне підсилення військово-технічного потенціалу. Ключові фактори прискорення операції:
- Збільшення кількості ракетного озброєння: Для ураження логістичних об’єктів у глибокому тилу ворога.
- Посилення ППО/ЗРК: Для захисту українських позицій та логістичних центрів від ударів у відповідь.
- Отримання винищувачів JAS 39 Gripen
“Шведські літаки Gripen здатні ефективно відігнати російську авіацію та завоювати перевагу в повітрі над півостровом і акваторією морів”, – каже Світан
Водночас експерт закликає суспільство до реалізму та терпіння. Попри знаковість удару по Чонгару, розраховувати на миттєве звільнення півострова не варто. Зменшення щільності ворожої логістики та виснаження угруповання РФ вимагає значного часу.
«Те, що відбувається зараз — це лише початок перед дуже довгою та виснажливою роботою. Потрібно щонайменше 1,5–2 роки системного тиску, щоби повністю звільнити Кримський півострів», — резюмував Роман Світан.
Таким чином, Чонгарський міст став тригером довгострокової стратегії «абсолютної ізоляції», яка крок за кроком позбавлятиме російську армію можливості утримувати Крим.
Отже, втрата Чонгарського мосту — це потужний удар по забезпеченню російського угруповання на півдні України. Понтонні переправи мають значно меншу пропускну здатність і є вкрай уразливими для нових атак. Логістика ворога знову змушена переорієнтовуватися на довші, небезпечніші та ближчі до лінії фронту маршрути, які перебувають під пильним наглядом українських розвідників та артилерії.
