Здоров’я як розкіш: чому ліки в Росії дорожчають швидше за темпи інфляції
15 Жовтня 19:17
Сьогодні для багатьох росіян закупити необхідний препарат стає випробуванням: середня ціна упаковки медикаментів перевищує 400 рублів (близько 800 грн, — ред.), і це відображує системну кризу доступності ліків. За даними аналітиків, лише за рік ціни зросли приблизно на 14%, що удвічі випереджає темпи інфляції, передає «Комерсант Український» із посиланням на DSM Group та RNC Pharma.
Серед лідерів зростання — препарати, які не входять до списків життєво необхідних. Вони дорожчають майже в п’ять разів швидше, ніж інші медикаменти в аптеках.
Йдеться про:
- Кеторол — +30% до ціни;
- Нафазолін — +25% до ціни;
- Но-шпа (Дротаверин) — +15% до ціни;
- Корвалол і Анальгін — +13–14% до попередньої вартості.
У кількісному вимірі кількість продажів упаковок знизилась на 1–2%, але в грошовому вираженні ринок виріс на 11–13%, до 1,1 трильйона рублів.
Причини цінового колапсу на російському фармринку
Подорожчання медикаментів продиктовано різким зростанням витрат: бензин подорожчав на 9,2% — це напряму впливає на логістику доставляння препаратів. Адже витрати аптек і фармвиробників включають дорожчий транспорт, енергоресурси, IT-підтримку та збільшений фонд оплати праці.
Іншими словами, ціна ліків зростає не лише через “маржі”, а через фундаментальний тиск на весь ланцюжок виробництва та дистрибуції.
У відповідь на ціновий тиск росіяни змінюють споживчу поведінку: переходять на більші упаковки, де вартість одиниці ліків нижча, купують через онлайн-сервіси, аби порівнювати ціни, віддають перевагу дешевшим аналогам і дженерикам, хоча часто ці препарати гіршої якості.
Експерти не прогнозують здешевлення ліків у Росії найближчим часом. Аптечний ринок росте, але набагато повільніше, ніж зростають витрати бізнесу. Водночас державні закупівлі лікарських засобів у Росії зросли на 15% у 2025 році порівняно з попереднім роком, що вказує на спроби влади компенсувати зростання цін.
Але ці заходи не зможуть повністю згладити удар по гаманцях споживачів. Особливо тих із хронічними хворобами, які залежать від довготривалої терапії.
Мало того: фінансовий аналітик Freedom Finance Global Володимир Чернов прогнозує, що у 2026 році темпи зростання цін на ліки в РФ не “обнуляться”. Всі ліки в 2026 році в ціні додадуть 6 – 9%. Життєво необхідні важливі лікарські препарати здорожчають на близько 3 – 5%, а препарати поза переліком зростуть у ціні на 8 –12%.
На думку експерта, головними вигодонабувачами у цій ситуації стануть великі дистриб’ютори, аптечні мережі та онлайн-агрегатори, а також виробники масових генериків. Серед публічних компаній він виділяє:
- Озон Фармацевтика;
- АФК Система (через фарм-активи);
- мережа продовольчих магазинів “Магніт”;
- “Магніт Аптека”;
- “Сбербанк” (через Apteka.ru.).
Крім того, аналітики звертають увагу на те, що аптечний ринок РФ дедалі більше контролюють три найбільші мережі — “Ригла”, “Апрель” та “Планета здоровья”, які вже охоплюють понад 30 % ринку. Усі три мережі інтегровані у систему російської влади: через держзамовлення, політичні контакти або родинні зв’язки з високопосадовцями.
Читайте також: “Центробанк” Росії прогнозує фінансовий крах економіці
Інфляції в Росії в 2025 році: що потрібно знати
За даними Trading Economics, річна інфляція в Росії в серпні 2025 року становила 8,10 %. У вересні вона утримувалася на рівні близько 8,0 %
Аналітики та Центральний банк очікують подальшого зниження інфляції до рівня 6 – 7 % до кінця року.
Чому інфляція у РФ досі висока: причини та основні фактори
1. Високі ставки. Для стримування інфляції Центральний банк дотримується жорсткої грошово-кредитної політики.
2. Зростання цін на бензин і логістику. Подорожчання паливного складника посилює тиск на ланцюжки постачання.
3. Військові та санкційні фактори. Війна і санкції посилюють удар на імпортні компоненти, валютні ризики і витрати.
4. Фіскальний тиск і витрати бюджету. Розширення державних витрат створює додатковий попит на ресурси і стимулює зростання цін.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що це означає для росіян та бізнесу РФ
Зниження купівельної спроможності. Навіть при зниженні темпів інфляції, ціни ростуть швидше, ніж доходи, особливо для соціально вразливих груп.
Висока вартість запозичень. Жорстка грошова політика робить кредити дорогими, що стримує приватні інвестиції та довгострокові проєкти.
Невизначеність для бюджетного планування. Якщо ціни зростають швидше за прогнози, бюджетні витрати на соцпрограми, охорону здоров’я та субсидії можуть виявитися недофінансованими.
Зниження маржі в бізнес-ланцюжках. Компанії стикаються зі зростанням витрат — на сировину, логістику, енергію, що змушує або підвищувати ціни, або знижувати прибуток.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
