Люди взагалі не відчують змін: Гетманцев пояснив як “Закон про податок на ОЛХ” торкнеться українців
12 Червня 18:23
Більшість українців не відчують нових правил закону про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Про таке в інтерв’ю Пресслужбі Апарату Верховної Ради розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, інформує «Комерсант Український».
“Люди взагалі не відчують змін. Поставте собі питання: скільки продали товарів через якусь платформу минулого року? Ми маємо статистику: більше 95% громадян впродовж року продають товарів на суму менше 2 000 євро. Тобто звичайні громадяни, які не займаються торгівлею постійно, взагалі не відчують змін.” – заявив Гетманцев.
За його словами цей закон є навіть корисним для українців, бо держава впроваджує доступний механізм адміністрування: цифрова платформа сама утримує з людини податок і перераховує до державного бюджету. Також йдеться про впровадження пільги на реалізацію товарів: бо дозволяє продавати речі через платформи на суму до 2 тисяч євро без оподаткування.
А ще в законі встановлено знижену ставку на доходи, отримані через цифрові платформи.
“Сьогодні ставка дорівнює 23% (ПДФО та військовий збір). А зі вступом закону в силу буде діяти 10% ПДФО зі звільненням від оподаткування військовим збором.” – пояснює нардеп.
А в подальшому, розповідає Гетманцев, ставка може коригуватися пропорційно до зниження ставки військового збору, бо вона до нього прив’язана.
“У нас військовий збір діє за ставкою 5% впродовж воєнного стану і наступних трьох років. На четвертий рік після скасування воєнного стану збір стане 1,5%. Відповідним чином також відкоригується розмір податкової ставки, який утримується з продавців цифровими платформами. Це означає, що замість 10% — буде 6,5%, а в подальшому після скасування військового збору – 5%.” – каже він.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Коли закон вступить у силу
Окремі положення закону вступають у силу з 1 листопада, зокрема щодо обов’язку операторів платформ зареєструватися в ДПС. Однак більшість положень законопроекту набуває чинності з 1 січня 2027 року. Нардеп переконує, цей закон вигідний усім: і державі, і бізнесу, і користувачам.
“Держава отримує податки до бюджету. Водночас за реформи, які потрібні насамперед нам самим, Україна отримує 90 млрд євро від Євросоюзу та понад 8 млрд від МВФ. Тому, на мою думку, тут немає про що сперечатися: ми ухвалюємо корисний для себе закон і водночас отримуємо підтримку від партнерів. За це можна лише подякувати.” – каже Гетманцев.
А ще каже, порівняно з редакцією Мінфіну — повністю переписали законопроєкт. Усі ризики були усунуті ще до його розгляду в першому читанні. Відмовилися від норми про обов’язкове розкриття банківської таємниці. Мінфін пропонував запровадити спеціальні банківські рахунки, доступ до яких могла б отримувати податкова. У законі цієї норми немає.
“Також ми запровадили пільгу: продажі на суму до 2000 євро не оподатковуються. У редакції першого урядового законопроекту № 14025, який у березні було відхилено Верховною Радою, йшлося про 12 прожиткових мінімумів (близько 36 000 гривень) за умови подання декларації. Крім того, ми дозволили ФОПам працювати через цифрові платформи. У редакції Мінфіну це було заборонено.” – пояснив нардеп.
Єдина вимога – працювати через зареєстровану платформу
Гетманцев запевняє, якщо людина працює через зареєстровану платформу, то після ухвалення цього закону не доведеться самостійно подавати декларації. Норма про обов’язковість декларування виключена з законопроєкту ще до внесення до Верховної Ради.
“Єдина вимога – працювати через зареєстровану платформу. Реєстр операторів платформ буде доступним на сайті ДПС. Якщо ж людина працює через незареєстровану платформу, то діятимуть загальні правила оподаткування. При цьому самі платформи зацікавлені у реєстрації, адже зареєстровані оператори отримують конкурентну перевагу як легальний бізнес.” – пояснює Гетманцев.
За словами Гетманцева тепер на платформи покладаються чотири обов’язки. В першу чергу, оператори платформ мають зареєструватися в ДПС, якщо продавці з України отримують доходи через такі платформи. Також платформи мають реально ідентифікувати особу. Це означає, що з цими сервісами не зможуть працювати громадяни, які приховують особу чи є анонімами.
Нардеп пояснює, платформи товарів оподатковують дохід користувача від 2000 євро на рік за ставкою 10% і перераховують ці гроші до державного бюджету. Своєю чергою платформи послуг оподатковують доходи від нуля і так само перераховують гроші до бюджету. Крім того, платформи мають надати податковим органам інформацію про доходи, які отримав продавець.
“Раніше всі мали заповнювати декларацію, заходити до електронного кабінету, звіряти, скільки коштів отримали впродовж року. Це складно, розумієте? А тепер людина навіть не відчуватиме, що щось відбувається. Тепер ця робота перекладена на платформи, які зроблять усе одним кліком.” – каже він.
Розповідає, з представниками платформ обговорили, що вони здійснять одноразові інвестиції в розробку програмного забезпечення. Далі робота буде така сама проста, як і до цього. Крім того, міжнародні платформи, які вже звітують про доходи продавців іншим країнам, які приєдналися до DPI, уже налаштувати усі необхідні процеси і тепер можуть просто поширити їх і на продавців з України.
“Звітування операторів платформ здійснюватиметься раз на рік в електронній формі. Українські оператори та оператори з країн, які не приєдналися до DPI, звітують напряму Україні. Оператори-нерезиденти зможуть використовувати спеціальне портальне рішення Державної податкової служби, що вже успішно працює для платників податку на додану вартість, які надають електронні послуги.”- розповів Гетманцев
Оператори платформ з країн, які приєдналися до DPI (кваліфіковані оператори), звітують до податкових органів у своїй юрисдикції, а в подальшому Україна обмінюватиметься цією інформацією з відповідною країною в рамках міжнародного автоматичного обміну.
“Саме таким чином від кожної платформи отримуємо інформацію про обсяг нарахованих доходів людині. Державна податкова служба це зіставляє. Якщо бачить переліміт, то на різницю нараховує 10% і повідомляє людину про те, що вона має сплатити ці 10%. Тобто якщо людина продає на 10 платформах, а на кожній отримує з продажу 1000 євро доходу на рік, Податкова порахує і скаже, що з доходу у 8 000 євро потрібно заплатити 10%.” – ” – пояснює Гетманцев.
Каже, це загальний принцип і правило, яке діє в усіх країнах ЄС: платформи передають державі інформацію про доходи, які отримують продавці з різних країн з використанням відповідної платформи, а держави обмінюються цією інформацією між собою в рамках міжнародного автоматичного обміну.
“Окрім країн ЄС, такий же механізм працює і в інших країнах, які приєдналися до DPI (багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи). Станом на сьогодні це 35 країн включно з країнами ЄС. Можуть бути певні відмінності в тих чи інших країнах. Наприклад, є юрисдикції, де не цифрові платформи утримують податок, а люди мають самостійно подавати декларацію і сплачувати цей податок. Проте ми, як Комітет, відмовилися від такої конструкції, хоча вона обговорювалася під час розробки законопроєкту.” – пояснив Гетманцев.
Гетманцев повідомив, що безпосередньо перед ухваленням закону відбувся масштабний захід за участю всіх цифрових платформ. Представники сервісів одностайно підтримали прийняття законопроєкту.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
