Міф про «аналоговнєт»: що відомо про дефіцит та виробництво російських ракет
4 Червня 18:34
РОЗБІР ВІД 
В ніч на 2 червня Росія здійснила безпрецедентну атаку, випустивши по Україні вісім гіперзвукових ракет 3М22 «Циркон». Це найбільша одночасна кількість цих ракет за весь час повномасштабного вторгнення. Російська пропаганда роками створювала навколо «Циркона» міф «аналоговнєтної» зброї, здатної пробивати будь-яку ППО.
Проте за гучними звітами Кремля криється серйозний дефіцит, технічна брехня та стратегічне безсилля. Що насправді являє собою ця ракета, чому ворог атакує нею сухопутні міста та скільки таких снарядів здатна виробляти РФ, в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів експерт з авіації Костянтин Криволап.
Радянська спадщина: звідки взявся «Циркон»?
Історія російських протикорабельних ракет бере початок ще з радянських часів. Тоді головним завданням такого озброєння було знищення великих морських цілей, зокрема авіаносців США.
«У минулого покоління були ракети, які називалися “вбивці авіаносців” — це Х-22. Зараз їхню певну частину росіяни змогли модифікувати до рівня Х-32, покращивши точність. Перші Х-22 взагалі розраховувалися під ядерний боєзапас, де промах у 300 метрів туди чи сюди не мав жодного значення», — пояснює Костянтин Криволап.
Згодом з’явилися надзвукові протикорабельні ракети середнього радіусу дії П-800 «Онікс» (експортна назва — «Яхонт»), а пізніше їхня модернізація «Онікс-М». Вони й стали технологічними попередниками «Циркона». «Онікси» активно використовувалися ворогом для ударів по портовій інфраструктурі Одещини, Миколаївщини та Дунаю через те, що вони летять надзвичайно низько над водою і є важкими для перехоплення.
Презентація самого «Циркона» відбулася під час федеральних зборів РФ у 2018–2019 роках, де Путін показував анімаційні ролики про нову гіперзвукову зброю. Проте реальність виявилася далекою від комп’ютерної графіки.
«Те, що показував Путін, не зовсім відповідає дійсності. Достеменно відомо, що перші “Циркони” взагалі були з пороховими двигунами, тобто це не була повноцінна гіперзвукова ракета. Росіяни заявляють про максимальну швидкість в 11 000 км/год (близько 9 Махів). Але на тих висотах, де літає “Циркон”, при такій швидкості він повинен просто згоріти. Навколо цієї ракети дуже багато накрученого міфу», — наголошує Криволап.
У 2023 році, попри відсутність завершеного циклу реальних випробувань, «Циркон» поспіхом прийняли на озброєння.
Технічні аномалії
Головна суперечність «Циркона» полягає в його призначенні. Специфіка будь-якої протикорабельної ракети — політ на наднизьких висотах над ідеально рівною поверхнею моря. Наприклад, українська протикорабельна ракета «Нептун» здатна летіти на висоті всього 7–10 метрів над водою, підлаштовуючись під хвилі.
«Коли ж “Циркон” змушений літати над українськими полями й городами, де є рельєф, дерева, будівлі, він змушений підійматися на значно більші висоти. Для цього в нього закладають спеціальні програми або використовують внутрішні радіовисотоміри. На останній, термінальній фазі польоту, такі ракети наводяться за допомогою інфрачервоного випромінювання — головка самонаведення “хапає” об’єкти, де є багато металу», — каже Криволап.
Крім того, Росія суттєво завищує бойові характеристики ракети. Російські джерела стверджують, що вага бойової частини «Циркона» становить 400 кг. Проте експерт зазначає, що за законами фізики та аеродинаміки на заявлених відстанях вага вибухівки не може перевищувати 150, максимум 180 кілограмів.
Чому «Циркони» важко перехопити і як вони виснажують ППО
Попри технологічний блеф, «Циркон» залишається небезпечною зброєю, яка створює колосальне навантаження на українську систему протиповітряної оборони. Особливо коли ворог комбінує удари з різних напрямків.
Під час масованих атак «Циркони» зазвичай запускають із півдня, тоді як із півночі одночасно летять аеробалістичні ракети (наприклад, ті самі Х-22/Х-32 з тонною вибухівки в кожній). Це створює ситуацію, коли українським силам ППО потрібно миттєво перекривати сектор захисту у 240 градусів.
«Можливості одного стандартного комплексу ППО обмежені сектором у 120 градусів. Тому, щоб захистити один великий об’єкт — наприклад, Київ — потрібно мати щонайменше два комплекси, а насправді набагато більше. Адже деякі російські ракети не летять по прямій, вони кружляють, маневрують і заходять на ціль з неочікуваних сторін», — пояснює Криволап.
Попри це, українська ППО вже навчилася протидіяти цим ракетам за допомогою комплексів Patriot. Перше успішне збиття «Циркона» відбулося на початку 2024 року. Тоді збита ракета впала у зоні відчуження неподалік однієї з ліній київського метрополітену, що дозволило українським фахівцям детально вивчити її залишки.
Провал морської стратегії та реальні темпи виробництва
Аналіз останніх атак вказує на те, що амбітний план Кремля щодо масштабного переозброєння свого флоту повністю провалився.
Росіяни розробили універсальний корабельний стрільбовий комплекс УКСК 3С14. Це вертикальна пускова установка у вигляді тубуса, з якої можна запускати різні типи ракет: «Циркони», «Калібри» та «Онікси».
«Окупанти планували оснастити цими комплексами цілу купу своїх фрегатів — близько 12 кораблів, кожен з яких мав нести по 32 такі ракети. Але за фактом вони змогли оснастити лише два фрегати. Саме ці два кораблі зараз ховаються в Новоросійську, Геленджику чи інших портах Чорного моря, зрідка виходячи для запусків “Калібрів” або “Цирконів”», — зазначає Криволап.
Головний маркер дефіциту — це швидкість виготовлення. За даними Костянтина Криволама, Росія здатна виробляти не більше двох ракет «Циркон» на місяць.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
«Болівар здох»: чому Росія б’є по ракетами за $15 мільйонів?
Вартість одного «Циркона» за різними оцінками коливається в межах 10–15 мільйонів доларів. Використання одразу восьми таких наддорогих і дефіцитних ракет за одну ніч свідчить про явне призначення цілей — ворог намагався поцілити у надважливі об’єкти (ймовірно, ключові енергетичні підстанції та трансформатори), прагнучи гарантовано пробити український щит ППО.
Проте той факт, що Росія пішла на такий крок, не додавши до удару балістичні ракети «Іскандер», вказує на прогресуюче виснаження ворожого арсеналу.
«Це підтверджує мою думку: російський “Болівар здох”. У них зараз всього цього просто не вистачає. Якби вони могли повністю знищити нашу енергетику, вони б це давно зробили, вони дуже цього хочуть. Але сил не вистачає», — підсумовує Костянтин Криволап.
Отже, масований удар вісьмома ракетами «Циркон» продемонстрував зміну тактики Кремля, який через дефіцит балістичного озброєння змушений витрачати наддорогі протикорабельні ракети вартістю до $15 млн на удари по наземній інфраструктурі. Зважаючи на штучне виробництво (всього 2–3 одиниці на місяць) та провал програми переозброєння флоту, використання цієї зброї є не проявом сили, а актом розпачу та виснаження російського ВПК.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
