“Ми — частина оборонної системи НАТО”: політологи назвали головну політичну подію тижня
27 Червня 2025 18:53
ЕКСКЛЮЗИВ
Зустріч лідерів країн Північноатлантичного альянсу та переговори Володимира Зеленського з Дональдом Трампом стали, на думку українських політологів, ключовою політичною подією тижня. Саміт НАТО не лише визначив курс на наступний рік, а й показав: попри політичні ризики, Альянс зберігає стратегічну підтримку України.
Саміт НАТО у Гаазі: історичні рішення для Альянсу та складні сигнали для України
24–25 червня 2025 року у Гаазі відбулася ключова подія для євроатлантичної безпеки — саміт лідерів країн-членів НАТО. Зустріч відбулася на тлі нової політичної конфігурації всередині Альянсу, посилення тиску з боку США та посилення бойових дій ЗС РФ на території Україні. Результати саміту виявилися водночас масштабними та суперечливими.
5% на оборону: новий стандарт НАТО
Головним рішенням саміту стало затвердження нового цільового показника оборонних витрат: 5% ВВП до 2035 року, з яких щонайменше 3,5% мають спрямовуватися безпосередньо на збройні сили, а до 1,5% — на інші безпекові потреби. Це найбільш амбітне зобов’язання за всю історію Альянсу. Рішення було схвалено під значним впливом США та президента Дональда Трампа, який наполягав на “реальному вкладі” союзників у власну безпеку.
Очікується, що вже у 2029 році відбудеться перший перегляд прогресу щодо цієї мети. Для багатьох країн — зокрема Іспанії та Канади — дотримання нових стандартів може виявитися складним і політично ризикованим. Водночас критики називають це рішення кроком у бік мілітаризації, який не супроводжується достатнім стратегічним осмисленням.
Підтвердження п’ятої статті Вашингтонського договору
Альянс чітко підтвердив свою прихильність до статті №5, яка гарантує взаємну оборону у випадку нападу на одного з членів. Це стало особливо актуальним на тлі визнання Росії як довгострокової та системної загрози безпеці в Європі.
Лідери НАТО також ухвалили рішення посилити готовність швидкого реагування, розширити логістику на східному фланзі та активізувати участь у спільних навчаннях.
Україна: важлива, але поза комюніке
“Українське питання” залишилося в центрі кулуарних обговорень, але не потрапило до ключових документів саміту. Офіційно Україну названо “стратегічним партнером”, однак чіткого плану щодо членства або прискореного формату інтеграції Альянс не запропонував.
Президент Володимир Зеленський провів окрему зустріч із Дональдом Трампом, у межах якої обговорювалися постачання систем ППО, зокрема можливий продаж Patriot. США також оголосили про передачу нового пакета контрзасобів. Проте жодне з рішень не було закріплено у фінальному комюніке.
Українські посадовці висловили стримане розчарування: за їхніми словами, увага до України на саміті виявилася меншою, ніж очікувалося. Фокус змістився на бюджети НАТО, а не на розширення.
Інші теми: AUKUS, Близький Схід, Китай
Окрім України, обговорювалися загрози в Індо-Тихоокеанському регіоні, майбутнє співпраці з AUKUS (Австралія, Великобританія, США), стабільність на Близькому Сході та координація з Японією, Південною Кореєю та Новою Зеландією.
НАТО також розглядає варіанти ширшої участі у глобальній оборонній промисловості та реформування логістичних ланцюгів для забезпечення безперервності озброєнь.
Саміт у Гаазі показав амбіційність Альянсу щодо посилення колективної оборони, але також оголив низку внутрішніх розбіжностей. США залишаються домінуючим гравцем, що просуває власні цілі, тоді як окремі члени стримано реагують на вимогу різко збільшити оборонні бюджети. Українське питання як лакмусовий папірець продемонструвало: політична підтримка є, але стратегічного рішення досі немає.
Читайте також: Зеленський зустрівся з лідерами E5 і Генсеком НАТО: що обговорили в Гаазі
Чому цей саміт має особливу вагу саме зараз
Про те, які наслідки мав саміт безпосередньо для України та чому він став таким важливим для офіційного Києва, «Комерсант Український» поговорив з політологом Євгеном Магдою.
Експерт зауважив, що події саміту закладають фундамент політики Альянсу на наступний рік.
Очевидно, що найважливішою подією цього тижня став саміт НАТО. Він визначає події на наступний рік і відбувається раз на рік, — сказав Магда.
Політолог Володимир Фесенко також назвав саміт НАТО ключовою подією тижня. На його думку, попри непрості геополітичні обставини та стриману позицію Дональда Трампа, зустріч продемонструвала стратегічну підтримку України з боку Альянсу.
Саміт фактично підтвердив збереження, подальше політичне і воєнне партнерство між НАТО та Україною, — пояснив Фесенко.
Політолог наголосив на важливому сигналі саміту — визнанні безпекової значущості України для НАТО.
Зокрема, дуже важлива норма підсумкового документа про те, що має бути продовження підтримки України, і це — безпековий інтерес НАТО. Це підтвердження наших партнерських стосунків, — прокоментував найгучнішу політичну подію тижня, що минає, експерт.
Фесенко також звернув увагу на важливий фінансовий сигнал для союзників.
Воєнна допомога України з боку країн НАТО буде зараховуватись як складова їх оборонних витрат. А це — стимул для надання Україні воєнної допомоги з боку окремих країн НАТО, особливо для тих, кому буде важко збільшувати свої оборонні витрати в інший спосіб, — сказав експерт.
Фесенко вважає, що “на тлі невизначеності із майбутнім членством України в НАТО, Альянс де-факто визнає Київ частиною своєї оборонної системи”.
Так, ми не члени НАТО, і при Трампі це питання, на жаль, відкладається на невизначений час, але де-факто НАТО визнає нас частиною своєї оборонної системи, — підсумував він.
Експерти наголошують: саміт НАТО підтвердив непохитну позицію Альянсу щодо підтримки України в умовах війни. Хоча питання повноправного членства залишається відкритим, Україна вже сьогодні фактично інтегрована у систему колективної безпеки Альянсу, що додає їй політичної ваги на міжнародній арені.
Автор — Ярослава Луб’яна
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
