Не до розкоші: як працює ринок секонд-хенду в Україні під час війни

26 Лютого 11:02

РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Минулого року ринок уживаного одягу зріс на 25% порівняно з 2024 роком, якщо вірити даним спеціалізованих сайтів з продажу речей. Кількість магазинів секонд-хенд зросла майже на 50%. І, як вважає президент асоціації «Дилери одягу секонд-хенд» Владислав М’ясоєдов, ринок уживаних речей не збирається здавати позиції і тільки набирає обертів, незважаючи на проблеми, що виникли. Що сьогодні відбувається з секонд-хендом в Україні, з’ясовував «Комерсант Український».

Динаміка ринку під час війни

У 2022 році ринок стокового та вживаного одягу в Україні зазнав значних змін під впливом воєнних дій, свідчать дані ТОВ «Компанія “Про-Консалтинг”». Традиційно найбільш затребуваним був жіночий одяг, однак з початком повномасштабного вторгнення спостерігалося суттєве зростання попиту на чоловічий одяг. Це пов’язано з необхідністю забезпечення сил оборони відповідним екіпіруванням, а попит на жіночий та дитячий одяг знизився через міграцію цих груп населення за кордон.

У 2023 році ситуація на ринку стокового та вживаного одягу в Україні почала стабілізуватися, і структура попиту наблизилася до показників 2021 року. Особливо високим залишається інтерес до спортивного одягу. Це зумовлено його багатофункціональністю: він використовується як повсякденний, домашній і підходить для умов нестабільного теплопостачання, резюмували аналітики.

Повернення до довоєнних тенденцій

По суті, частка жіночого одягу, що знизилася у 2022 році, на початку 2024 року повернулася до довоєнних показників. Це зумовлено стабілізацією ситуації в країні, поверненням частини населення та відновленням економічної активності. Найбільшим попитом користувалися сукні, спідниці, верхній та спортивний одяг, а також трикотажні вироби.

У 2022 році на чоловічий одяг припадало близько 27% ринку трикотажного одягу та 41% ринку текстильного одягу, що значно вище показників попередніх років. У 2023 році частка чоловічого одягу дещо знизилася, наблизившись до рівня 2021 року. Найбільш затребувані верхній одяг, брюки (включаючи джинси) та трикотаж.

Ринок взуття скоротився у 2022 році на 17,5% у грошовому вираженні. У 2023 році цей сегмент ринку стокового та вживаного одягу виріс на 40%, перевищивши показники 2021 року. Відзначається повільне зростання частки текстильного взуття.

Імпорт вживаного одягу в Україну у 2024 році становив 181,8 мільйона доларів, повернувшись до рівня 2019 року після спаду, викликаного пандемією, і минулого року не поступався. Аналітики визначають цей сегмент як один із найстійкіших у роздрібній торгівлі та прогнозують, що він набиратиме обертів.

Логістичні проблеми та їх вплив на ціну

Як зазначив для «Комерсант Український» президент асоціації «Дилери одягу секонд-хенд» Владислав М’ясоєдов, після повномасштабного вторгнення, окупації територій та серйозної зміни логістики, ситуація більш-менш вирівнюється.

«Раніше був маршрут надходження речей, який називався “Вікінг”. Вантаж прибував у порт Одеси, завантажувалися по два вагони в поїздах, які ходили двічі на день. Було вигідно, швидко, доступно. Сьогодні такого маршруту немає, і логістика лягла на автотранспортні перевезення. І вийшло так, що іноземці, в основному поляки, через обстріли не хочуть їздити вглиб території України. Тому з доставкою виникають складнощі. Виходить довго, повільно і дорого», – розповідає Владислав М’ясоєдов.

А транспортні витрати, а також супутні – на закупівлю генераторів для роботи магазинів, на паливо, позначаються на кінцевій вартості привезених уживаних речей. Вона зростає у нас, навіть при тому, що вона може не змінюватись на світових ринках. Але при цьому багато факторів формують ціну, зазначає експерт.

Формування ціни: від методу збору до країни походження

«Ціна на секонд-хенд на майданчиках продажу за кордоном завжди різна, і вона прямо залежить навіть від методу збору речей. Один варіант – “від дверей до дверей”, коли роздали кульки для людей і потім проїхали та зібрали вже готові тюки. Це дорого. Але є й контейнерний збір речей, куди їх привозять, він дешевший. Ну і все залежить від країни, де робляться закупівлі. До нас везуть речі з великих країн Європи та Північної Америки, скажімо, тих країн, які нам близькі за кліматом. Польща поряд, дешевша логістика і ціна. Якщо в Німеччині, то вже дорожче вийде. У ціну входить і де зібрано, і якість одягу, і чи багато відходів буде», – розкриває тонкощі президент асоціації.

Ціноутворення різне. Контракти різні – довгі або короткі. Сьогодні можна купити 40 контейнерів, а потім два-три місяці може бути пауза. Наприклад, Британія експортує одяг, але там є певні міграційні норми – є періоди, коли вони припиняють експорт, коли приїхало багато мігрантів і їх потрібно забезпечити речами. Україна може не отримати в цей час від них товар, а це може бути якийсь із сезонів. Адже речі за кордоном збирають після закінчення сезону.

Зворотній бік бізнесу: переробка непроданого

Але найцікавіше те, що українці ще й відбивають частину витраченого на купівлю уживаних речей. Тобто, навіть завезені і не продані речі не пропадають, їх знову продають.

«Ми вивозимо і продаємо ганчір’я від непроданого секонд-хенду. У нас багато компаній займається переробкою, і ганчір’я вже продається навіть у нас на території країни, якщо ви бачили в Епіцентрі. Вони сортують за видом тканини, зрізають фурнітуру, манжети тощо. Ганчір’я ніхто спеціально не виробляє. Ганчір’я – це відходи, які вивозяться в Німеччину та Голландію, і їх купують заводи, в основному автомобілебудування, для шумоізоляції в машинах. Це називається подрібнений секонд-хенд, повністю екологічно чистий продукт», – зазначає Владислав М’ясоєдов.

До речі, з українським секонд-хендом, який люди кидають у спеціальні контейнери, відбувається те саме, практично весь він йде на переробку.

«У нас немає такої великої необхідності передавати ці речі нужденним безкоштовно. Таких залишилося десь 1%. А от ганчір’я на продаж у нас не вистачає, і його відправляють на переробку. Але якщо трапляються речі, які можна повторно використати, вони можуть потрапити на благодійність, а от решта – на ганчір’я», – зазначає експерт.