Нова купюра 2000 гривень: що буде з грошима українців
11 Липня 22:12
Нацбанк презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. Регулятор пояснює появу найвищого номіналу адаптацією до економічних змін, експерти вказують на суттєву економію для держави та бізнесу на логістиці готівки, а серед українців виникають запитання щодо можливого впливу на інфляцію. Навіщо НБУ нова банкнота та що про таке рішення кажуть економісти пише РБК-Україна, передає «Комерсант Український».
Чому НБУ вирішив випустити купюру саме зараз
У Національному банку наголошують, що рішення не пов’язане з бажанням “надрукувати більше грошей” чи профінансувати державні видатки. Йдеться про адаптацію банкнотного ряду до змін, які відбулися в економіці після появи банкноти номіналом 1000 гривень у 2019 році.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Як пояснив під час презентації голова НБУ Андрій Пишний, за цей час середньомісячна зарплата українців зросла приблизно утричі, рівень цін – удвічі, а обсяг готівки в обігу перевищив 970 млрд гривень, тоді як сім років тому становив близько 390 млрд гривень. У результаті для проведення тих самих готівкових розрахунків сьогодні потрібно значно більше банкнот.
Ще одним аргументом стали зміни у структурі готівкового обігу. Станом на липень цього року понад 55% усієї вартості банкнот в обігу припадає саме на купюри номіналом 1000 гривень. За словами Пишного, у світовій практиці центральних банків це вважається одним із ключових сигналів того, що найвищий номінал уже не відповідає потребам економіки і потребує доповнення.
Водночас регулятор наголошує: попри стрімкий розвиток безготівкових платежів, війна зробила готівку критично важливою частиною фінансової стійкості країни.
За словами голови НБУ, сьогодні 96 зі 100 операцій із платіжними картками є безготівковими, однак у прифронтових регіонах або під час перебоїв зі зв’язком саме готівка нерідко залишається єдиним доступним способом розрахунків. Саме тому Нацбанк бачить своє завдання у забезпеченні не лише розвитку cashless-економіки, а й зручності використання готівки.
Економія для держави і менше витрат для бізнесу
Окрім змін в економіці, у Нацбанку називають і цілком практичні причини появи нового номіналу.
Менша кількість банкнот для обслуговування однакового обсягу готівкових операцій означає нижчі витрати на їх виготовлення, транспортування, інкасацію, зберігання та перерахунок. Виграють від цього не лише держава, а й банки, торговельні мережі та бізнес, для яких обробка великих обсягів готівки стане простішою.
Доктор економічних наук, член Ради НБУ Василь Фурман називає саме логістичний ефект одним із головних аргументів на користь нового номіналу. За його словами, використання купюр по 2000 гривень дозволить істотно скоротити витрати на перевезення та обробку готівки, що означає суттєву економію.
“Якщо порівнювати з логістикою банкнот у 500 грн, витрати зменшуються вчетверо, а порівняно з 200 грн – удесятеро. Це мільйонні заощадження для державного бюджету та банківського сектору щорічно”, – сказав Василь Фурман.
Схожу оцінку дає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. На його думку, поява нового номіналу є логічною відповіддю на збільшення обсягів готівки під час війни.
“Обсяг готівки з 2019 року зріс майже у 2,5 рази, а відповідно зросли і витрати на її обслуговування”, – зазначає експерт.
З цими твердженнями погоджується і співзасновник monobank Олег Гороховський. На його думку, такі рішення ухвалюють “не заради нового дизайну, а як відповідь на зміни в економіці”.
“Новий, найвищий номінал робить готівковий обіг ефективнішим, зменшує витрати держави, банків і бізнесу на обробку та перевезення готівки, а також посилює захист гривні завдяки найсучаснішим елементам безпеки”, – написав він у своєму Telegram-каналі.
Крім того, якщо сім років тому для еквівалента найбільшої американської банкноти достатньо було трьох українських купюр найвищого номіналу, то зараз потрібно вже близько п’яти. Поява банкноти 2000 гривень фактично повертає це співвідношення до попереднього рівня.
Водночас експерти звертають увагу, що економія на логістиці – лише один із факторів. На думку фінансового аналітика інвестгрупи ICU Михайла Демківа, центральні банки ухвалюють рішення про випуск великих номіналів насамперед тоді, коли бачать стійке зростання попиту саме на готівку.
Саме це, за його словами, зараз і відбувається в Україні: частка банкнот по 1000 гривень лише за останні три роки зросла більш ніж удвічі – приблизно з чверті до понад половини всього готівкового обігу.
Чи варто боятися інфляції через нову купюру в 2000 гривень
Поява банкноти найбільшого номіналу традиційно викликає найбільше запитань у суспільстві. Для багатьох українців вона асоціюється зі зростанням цін, девальвацією та знеціненням заощаджень. Однак більшість опитаних РБК-Україна економістів сходяться на думці: сама по собі нова купюра не є чинником інфляції.
Пояснення досить просте. Нацбанк не збільшує обсяг грошей в економіці, а лише змінює їхню структуру. Фактично кілька банкнот меншого номіналу поступово замінюватимуться однією більшого.
Василь Фурман наголошує, що поява банкноти номіналом 2000 гривень є наслідком економічних змін останніх років, а не їхньою причиною. За його словами, аналогічні побоювання лунали й у 2019 році після появи купюри 1000 гривень, однак тоді вони не справдилися.
“Коли у жовтні 2019 року вводили банкноту 1 000 гривень, панікери теж прогнозували колапс та гіперінфляцію. Проте за результатами 2020 року інфляція в Україні становила всього 5%, що повністю спростувало міфи про “інфляційний ефект великої купюри”, – зазначає член Ради НБУ.
Прогноз інфляції на кінець 2027 року від Нацбанку – 6,5%. У червні 2026-го, за оцінками Держстату, рівень інфляції склав 7,2%.
Схожої думки дотримується й старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко. Вона звертає увагу, що історичні дані не підтверджують зв’язку між введенням нового номіналу та зміною інфляційних чи девальваційних очікувань населення.
За її словами, після появи тисячної купюри у 2019 році ці показники майже не змінилися, а надалі визначалися зовсім іншими факторами – ситуацією на валютному ринку, вартістю продуктів харчування, енергоносіїв та іншими економічними чинниками.
Втім, окремі експерти визнають, що психологічний ефект усе ж можливий.
Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що бізнес і роздрібна торгівля спокійно адаптуються до нового номіналу. Натомість серед населення можуть посилитися тривожні настрої та різноманітні “теорії змови”, що тимчасово погіршить інфляційні очікування.
Водночас Василь Фурман вказує на можливий позитивний ефект: за його очікуваннями, зручна велика купюра стимулюватиме людей тримати фізичні накопичення “під подушкою” саме в нацвалюті. Це позбавить їх необхідності конвертувати дрібну гривню у долари чи євро через незручність зберігання.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
