Нова стратегія Кремля: стало відомо, яке місто путін обрав головною мішенню у 2026 році
8 Червня 20:22
ПРОГНОЗ
Російська Федерація радикально змінила стратегію ведення війни проти України. Не маючи змоги перехопити ініціативу на полі бою, Володимир Путін переніс основний удар у глибокий український тил, зробивши своєю ключовою ціллю столицю — Київ. Поки Москва випробовує на українцях нові ракетні озброєння, Київ пропонує прямий вихід із кривавого тупика. Що стоїть за нинішніми масованими атаками на Україну та як на це впливає внутрішня криза в РФ — в аналізі «Комерсант Український».
Обстріли щотижня: Київ як головний «деморалізатор»
Останні удари по українській столиці чітко вказують на те, що Росія остаточно відійшла від колишньої воєнної логіки. Про це в коментарі «Комерсант Український» заявила Людмила Покровщук, докторка філософії та експертка із зовнішньої та внутрішньої політики.
За її словами, Кремль наразі максимально опробовує нову тактику, яку можна назвати стратегією ескалації та терору в тилу.
«Раніше, якщо вони максимально ескалювали на лінії фронту — ми це бачили у 2022- 2024 роках, — то от уже в 2025-му почалося те, що в тилу. А особливо це проявилося в 2026 році», — підкреслює Покровщук.
Експертка звертає увагу на небезпечну тенденцію: інтервали між масованими атаками на українські міста стрімко скорочуються. Якщо раніше Росії була потрібна пауза у два-два з половиною тижні, то у 2026 році між обстрілами минає буквально тиждень. Особливо чітко цей тиск відчуває на собі столиця, по якій Кремль уже двічі з початку року вдарив новітніми балістичними ракетами «Орєшнік».
«Чому саме столиця? Бо завжди в кожній країні столиця є основним деморалізатором суспільства, коли вона потерпає від таких терористичних обстрілів», — пояснює Людмила Покровщук.
Чому Путін б’є по тилу: страх перед вереснем
Перехід до відвертого тероризму проти цивільного населення та столиці — це не ознака сили, а спроба приховати системні проблеми РФ. Військові аналітики та командування ЗСУ сходяться в одному: стратегічна ініціатива на фронті зараз залишається на боці України. Оскільки військові міністри та генерали Путіна (Бєлоусов, Герасимов) не можуть забезпечити проривів на полі бою, диктатор віддає особисті накази руйнувати тил.
Для Путіна 2026 рік став часом, коли «вікно можливостей» стрімко зачиняється через внутрішній тиск у самій Росії. Людмила Покровщук виділяє два фактори.
- Крах суспільного договору: Війна, яку росіяни звикли бачити по телевізору, прийшла в їхні домівки. Далекобійні удари українських дронів по російських НПЗ та логістичних об’єктах призвели до дефіциту бензину та стрибка цін. Росіяни на власній шкурі відчули наслідки путінських амбіцій, і на «кухнях» почали ставити незручні питання.
- Фактор вересневих виборів: У вересні 2026 року в Росії мають відбутися вибори. Путіну критично необхідно продемонструвати електорату бодай якусь подобу перемоги чи «жорсткої відповіді».
«У Путіна невелике вікно можливостей, от саме 2026 рік, коли потрібно якось дати відповідь електорату, росіянам… Показувати постійно, що він дає таку “отвєтку” за те, що Україна б’є по їхнім НПЗ, по їхнім логістичним об’єктам. Тобто, щоб надавати відповідь всередині Росії, потрібно вести тут ескалацію», — резюмує Людмила Покровщук.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Саме в розпал цієї кривавої «стратегії тилу» Президент України Володимир Зеленський пішов на сильний публічний хід. 4 червня він опублікував Відкритий лист до президента РФ, де прямо зафіксував нову реальність: Росія втратила ініціативу, стала залежною від КНДР та Китаю, а її армія щомісяця втрачає понад 30 тисяч солдатів убитими та пораненими.
Зеленський запропонував Путіну тверезий вихід — «не боятися вийти з війни» та сісти за стіл чесних двосторонніх перемовин на нейтральній території за участю США та Європи як гарантів безпеки.
Реакція Москви на цю масштабну оферту виявилася максимально сухою та передбачуваною. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Путіну доповіли про лист, але відмовився назвати будь-які деталі чи реакцію диктатора.
Отже, поки Україна демонструє світові готовність до дипломатичного завершення війни на лінії розмежування, Кремль, загнаний у глухий кут внутрішніми проблемами та вересневими виборами, продовжуватиме чіплятися за свою єдину нову тактику — щотижневі терористичні атаки на Київ. Проте ресурси агресора вичерпуються, і ця ескалація в тилу є лише спробою відтягнути неминучий фінал.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
