“Оцінка ролі та ефекту роботи наглядових рад у держкомпаніях – відсутня”: Уряд не чує парламентарів
16 Лютого 16:40
Ініціатива народних депутатів ВР щодо запровадження змістовної оцінки ефективності роботи наглядових рад державних компаній поки так і не отримала жодної реакції від Кабінету Міністрів. Після порушення цього питання у парламенті системної комунікації з урядом так і не відбулося. Про це у коментарі «Комерсант Український» повідомив народний депутат, член енергетичного Комітету ВРУ Андрій Жупанин.
За словами депутата, після підняття питання адекватної оцінки ефективності наглядових рад державних підприємств у сесійній залі минуло близько півтора місяця, однак жодних відповідей чи подальших контактів від уряду не було.
“Поки немає жодної відповіді. Пройшло лише півтора місяці. Може вони щось напрацьовують, але жодної подальшої комунікації щодо цього з боку уряду не було. Про якісь заходи, які би вживав Кабмін мені поки не відомо. Як сказав, подальшої комунікації з боку Кабміну ані зі мною особисто, ані з комітетом не було”, – зазначив політик.
Чинна оцінка наглядових рад – «суто формальна»
Наразі уряд уже затвердив критерії оцінювання діяльності наглядових рад державних компаній, однак вони не дають уявлення про реальний вплив цих органів на результати підприємств, пояснює Андрій Жупанин.
«Станом на сьогодні Кабмін затвердив критерії оцінки НР, але вони суто формальні. Вже аудитори оцінили діяльність роботи НР у “Нафтогазі” по цим критеріям, але там суто технічна оцінка, нуль сутності. Тому станом на зараз якась адекватна оцінки ролі і ефекту роботи наглядових рад у держкомпаніях по суті відсутня», – каже він.
Попри відсутність змістовної методики, уряд все ж має кілька інструментів впливу на наглядові ради, зокрема, через міністерства, фінансові плани та кадрові рішення.
«Щодо впливу уряду на роботу НР. Варіанти впливу є. По-перше, це пряма комунікація з боку міністерств та наглядовими радами. Ось гляньте, як нещодавно міністр енергетики проводив зустріч з наглядовою радою ОГТСУ. По-друге, уряд затверджує фінансові плани і звіти про їх виконання – ці документи затверджують якраз наглядові ради. Якщо уряду не подобається – не затверджує, або вносить зміни. Наостанок, держава може звільняти наглядові ради. І приклад тому відповідне рішення після скандалів у “Енергоатомі”. Але це все не те, про що я говорив у парламенті. До сих пір адекватної методики, яка б могла оцінити, як саме наглядові ради впливають на результати роботи самих компаній – відсутня», – наголосив Андрій Жупанин.
KPI мають бути прив’язані до результатів компаній
На думку депутата, ефективність наглядових рад потрібно оцінювати за конкретними показниками діяльності державних підприємств – фінансовими та стратегічними.
«Критерії ефективності по кожному параметру, які є важливими для роботи компанії. До прикладу, зниження розміру як кредиторсько, так і дебіторської заборгованостей – свідчитиме про фінансове оздоровлення компанії. Або ж збільшення виторгу – свідчитиме про кращі продажі. Збільшення чистого прибутку, тощо. Це фінансові показники. Або ж реалізація якихось стратегічних для держави проектів. Якщо ставити чіткі задачі наглядовій раді, щодо них, то вони будуть змушені на щоденній основи працювати з менеджментом, щоб ті досягали цих показників», – пояснює він.
Також має бути передбачена і відповідальність для членів НР у вигляді: “попередження, позбавлення бонусу, звільнення”.
Українська модель немає міжнародних аналогів
Окремо депутат акцентує на тому, що міжнародних прикладів оцінювання аналогічної моделі управління держкомпаніями фактично немає, оскільки в Україні незалежні члени становлять більшість у наглядових радах.
«Прикладів з інших країн нема. Чому? Бо ніде нема компаній, якими б управляли незалежні члени наглядової ради (у нас, по суті, за ними більшість у кожній наглядовій раді). Вони можуть бути присутні (в інших країнах, – ред), але не мають більшості голосів».
Що передувало
Гучна справа «Мідас», яка сколихнула і суспільство, і владу, оголила критичну прогалину в системі корпоративного управління. На рівні уряду, як зясувлося, відсутні будь-які інструменти моніторингу та контролю за роботою наглядових рад найбільших державних компаній — зокрема«Енергоатома», «Укренерго», «Нафтогазу», «Укрзалізниці», «Укроборонпрому» та «Укрпошти». На це звернули увагу депутати під час засідання Верховної Ради 19 листопада, на якому був присутній віцепрем’єр-міністр Тарас Качка.
«Розробіть, будь ласка, на рівні уряду нормальний порядок оцінювання роботи наглядових рад державних компаній. Я читав звіт компанії Ernst & Young про оцінку роботи наглядової ради “Нафтогазу”. Звіт суто формальний – відповідає на запитання про те, чи є наглядова рада, скільки в ній членів, чи відповідають вони вимогам наглядової ради – і все. Жодної аналітики, жодного аналізу, жодного розуміння, наскільки робота наглядової ради впливає на ефективність компанії. Це робота уряду – дати правильні параметри для оцінки роботи наглядових рад. Друге питання, чому уряд підходить селективно до реформування наглядових рад енергокомпаній?» – наголосив тоді депутат Андрій Жупанин.
У відповідь віцепрем’єр Тарас Качка визнав, що системного контролю роботи наглядових рад дійсно не існує.
«Слушне запитання. Уряд, як ви знаєте, схвалив Політику власності – цілісну – досить нещодавно. І восени минулого року ми її представляли й хочемо її дотримуватися. Тому що створення наглядової ради – це лише інструмент. Його треба наповнювати і вміти ним керувати. Ми маємо давати дуже чіткі інструкції, вказівки, оцінки ефективності. Усе, про що ви говорите, є нашим пріоритетом на сьогоднішній день», – сказав Качка.
Як писав «Комерсант Український», Мінрегіон визнав: оцінку ефективності Наглядової ради «Укрзалізниці» за попередні роки не проводили.
ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМІ: Свириденко змінює підхід до управління держкомпаніями: наглядові ради мають відповідати за фінрезультат
