Ніхто не живе, але може стати домом: де будуть брати житло для ВПО
16 Лютого 16:31
РОЗБІР ВІД 
Нарешті заблимало світло в віконці для тимчасово переміщених осіб, які втратили своє житло в ході збройного конфлікту та змушені поневірятися по орендованих квартирах, по переобладнаних для переселенців школах і садочках, санаторіях, гуртожитках, тимчасових містечках тощо. Мінрозвитку анонсувало масштабну інвентаризацію порожньої нерухомості для створення доступного житла для ВПО та вразливих верств населення, навіть за рахунок неприватизованих квартир громадян. Відомі подробиці цієї програми вивчав «Комерсант Український».
Міністерство розвитку громад та територій України спільно з міжнародною організацією Habitat for Humanity (HFH) запускає новий проєкт з оцінки та відбору вільної нерухомості для інвестування в доступне та стале житло. Про це повідомили у відомстві.
Ініціатива базується на Законі України №4080, який передбачає додаткові механізми забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Йдеться про обстеження та оцінку об’єктів державної та комунальної власності — будівель, земельних ділянок та іншої нерухомості, яка не використовується і потенційно може бути переобладнана під житло, уточнили у відомстві.
У межах проєкту планується визначити, як саме використовувати вільні будівлі для житла, створити основу для інвестування в доступне та стале житло, а також підтримати внутрішньо переміщених осіб та вразливі групи населення.
Старший директор програми Європа та Близький Схід Habitat for Humanity Наврозідіс Панагіотіс також прокоментував ініціативу:
«Житлова криза в Україні потребує швидких і водночас сталих рішень. Системний підхід до виявлення та переобладнання об’єктів нерухомості дозволяє не лише підтримати національну житлову реформу, а й запропонувати практичні, засновані на даних рішення для створення доступного житла. Досвід України в цьому процесі має потенціал стати цінним прикладом і сформувати моделі, актуальні далеко за її межами».
Спільний проєкт передбачає з боку HFH проведення загальнонаціонального картографування та класифікацію об’єктів, які можуть бути реконструйовані або переобладнані. Отримані дані інтегрують до цифрової інформаційно-аналітичної житлової системи для ВПО, яка запрацює з жовтня 2026 року.
За підсумками оцінки для відібраних об’єктів підготують комплексні інвестиційні пропозиції — з попередніми розрахунками витрат, варіантами реконструкції та планами реалізації.
Лютий-березень 2026 триватиме відбір об’єктів нерухомості та польові інспекції 60–70 будівель у трьох пілотних областях: Київській, Івано-Франківській та Полтавській.
Квітень-травень 2026 — підготовка детальних інвестиційних пропозицій для 10–15 відібраних об’єктів. Паралельно буде сформовано практичний набір інструментів та рішень для переобладнання порожніх будівель у житло.
Окремо HFH розгляне можливість реалізації одного з підготовлених проєктів реконструкції як пілотного — для забезпечення доступного та сталого житла для ВПО та вразливих груп. Також міжнародна організація працюватиме в напрямку залучення інвестицій за іншими відібраними об’єктами.
Варто нагадати, що згідно із Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», соціальне житло надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк. Таке житло не підлягає приватизації, продажу чи заставі та використовується виключно за призначенням.
Неприватизоване житло легко піде…
Одна річ, що буде ревізія та переформатування невикористовуваних будівель державної та комунальної власності, але сюди ж відноситься і житловий фонд, а саме квартири та будинки, які так і числяться за місцевими органами влади. Саме це найбільше лякає українців. Але, якщо розібратися, то поки що нічого страшного немає, ніхто ні в кого насильно квартири відбирати не буде, розповідає «Комерсант Український» юрист Валентин Серков.
«Неприватизоване житло після смерті наймача залишається у власності держави або територіальної громади, оскільки воно не є спадковим майном. Власником є муніципалітет (міська рада) або держава. Але члени сім’ї померлого, зареєстровані за цією адресою (чоловік/дружина, діти, батьки), мають право переукласти договір найму і далі там проживати. Родичі, які не проживали у квартирі, не мають прав на неї й не можуть успадкувати її. Якщо померлий за життя подав документи на приватизацію, але не встиг отримати акт за життя, спадкоємці можуть завершити цей процес через суд. І суд завжди на їхньому боці», — розповідає юрист.
Але якщо у квартирі ніхто не прописаний, житло переходить до фонду житла для нужденних (стає відумерлою спадщиною). Тобто, територіальна громада може на власний розсуд розпоряджатися таким майном – поселити там прокурора, слюсаря, двірника або ж ВПО.
На жаль, точних офіційних даних про кількість неприватизованого житла в Україні на початок 2026 року немає. Відомо, що через рік після скасування воєнного стану механізм безкоштовної приватизації буде припинено, а житло перейде в статус соціального або службового, що не підлягає відчуженню.
Ламати — не будувати, перебудовувати — не нове зводити
З житловими програмами для ВПО в Україні все якось не складається. Станом на початок січня 2026 року до Пенсійного фонду України надійшло 1224 заяви від ВПО на участь у новій програмі пільгового іпотечного кредитування «єОселя». Державна допомога призначена за 118 заявками, за якими вже розпочато процес оформлення кредитів із компенсацією 70% початкового внеску та платежів. На програму у 2026 році закладено 4,4 млрд гривень.
Як зазначив у коментарі «Комерсант Український» фахівець у галузі нерухомості Сергій Лисак, дуже цікаво, які об’єкти оберуть спонсори й скільки на їх переробку знадобиться коштів.
«Іноді збудувати новий будинок, з нуля, обходиться набагато дешевше, ніж реконструювати старий фонд, особливо якщо він занедбаний. Якщо є підведення комунікацій, земля та бажання місцевих територіальних громад, то роботи збудувати новий дев’ятиповерховий будинок, нехай буде монолітно-каркасний, можна за 6-8 місяців. І там є шанс дати квартири щонайменше 120-150 сім’ям. Якщо помножити 150 квартир на середню площу 50 кв.м., ми отримаємо близько 7 500 кв.м. чисто житлової площі. Додавши до цього місця загального користування (коридори, сходові клітки, ліфтові холи) можна орієнтуватися на загальну площу будівлі в районі ~9 500 – 10 500 кв.м. А от, наприклад, якщо переробляти стару будівлю якогось управління, то там ледве набереться 3000-4000 кв. м. загальної площі», — вважає Сергій Лисак.
І перебудова не буде швидшою, ніж будівництво нового об’єкта. Але, якщо це все робитиметься за рахунок спонсорів, то чекати, коли не тільки оберуть об’єкт, а й затвердять проєкт, виділять гроші, знайдуть підрядні організації, можна буде не рік і не два.
Ідея хороша, головне, щоб виконавці не підкачали. Понад 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні потребують житла, при цьому сотні тисяч із них потребують вирішення житлового питання, а державні дані суперечливі. За три роки постійне житло отримали менше ніж 100 ВПО.
Авторка: Алла Дуніна
