В Україні стартували жнива-2026: аграрії дали прогноз урожаю
20 Червня 05:58
В Україні офіційно розпочалася жнивна кампанія 2026 року. Першими до збирання нового врожаю приступили аграрії південних районів Одеської області. Про це інформує «Комерсант Український» з посиланням на Міністерство економіки.
На полях уже обмолочують озимий ячмінь і зимуючий горох. Жнива стартували в умовах складної безпекової ситуації, постійної загрози російських атак і несприятливих погодних явищ.
Водночас стан посівів дає підстави для стримано оптимістичних прогнозів. За попередніми оцінками, Україна може зібрати у 2026 році від 81 до 83 млн тонн зернових та олійних культур.
Де розпочалися жнива-2026
Першими збирання нового врожаю почали аграрії південних районів Одеської області.
Саме на півдні країни зернові достигають раніше через тепліший клімат і вищі температури. Поступово жнивна кампанія поширюватиметься на центральні, східні, північні та західні області.
Строки початку робіт у кожному регіоні залежатимуть від:
- погодних умов;
- рівня вологості зерна;
- строків достигання культур;
- стану полів;
- безпекової ситуації.
Одеська область традиційно належить до провідних аграрних регіонів України та забезпечує значну частину виробництва зернових і олійних культур.
Які культури збирають першими
На початку жнив аграрії Одещини обмолочують:
- озимий ячмінь;
- зимуючий горох.
Озимий ячмінь традиційно достигає раніше за пшеницю та інші зернові культури, тому саме з нього часто розпочинається жнивна кампанія.
У міру достигання посівів аграрії перейдуть до збирання пшениці, ярого ячменю, ріпаку та інших культур.
Кукурудзу та соняшник збиратимуть пізніше — наприкінці літа й восени.
Який урожай очікують у 2026 році
За попереднім прогнозом Мінекономіки, загальний урожай зернових та олійних культур може становити 81–83 млн тонн.
Зокрема, аграрії можуть зібрати:
- зернових культур — 60–61 млн тонн;
- пшениці — 22–23 млн тонн;
- кукурудзи — понад 32 млн тонн;
- ячменю — близько 5 млн тонн.
Очікуваний обсяг зернових приблизно відповідає показникам попереднього року.
При цьому прогноз щодо пшениці є стриманішим через скорочення посівних площ і можливе зниження врожайності в окремих регіонах.
Урожай пшениці може становити до 23 млн тонн
Виробництво пшениці у 2026 році прогнозують на рівні 22–23 млн тонн.
На обсяги врожаю впливатимуть:
- площа посівів;
- весняні заморозки;
- кількість опадів;
- температура повітря;
- забезпеченість добривами;
- можливість аграріїв проводити польові роботи.
Попри воєнні та погодні ризики, очікуваного врожаю має вистачити для забезпечення внутрішнього споживання та формування експортних партій.
Кукурудзи можуть зібрати понад 32 млн тонн
Найбільшу частку серед ярих зернових у структурі посівів займає кукурудза.
У 2026 році нею засіяли близько 4,37 млн гектарів. За сприятливих погодних умов урожай культури може перевищити 32 млн тонн.
Кукурудза залишається одним із головних експортних товарів українського агросектору.
Водночас остаточний результат значною мірою залежатиме від кількості опадів улітку та температурного режиму під час формування зерна.
Скільки землі засіяли аграрії
Весняна посівна кампанія 2026 року завершена.
Українські аграрії засіяли 5,88 млн гектарів ярих зернових і зернобобових культур.
Зокрема було посіяно:
- ярої пшениці — 186,6 тис. га;
- ярого ячменю — 713,6 тис. га;
- гороху — 259,7 тис. га;
- вівса — 137,5 тис. га;
- гречки — 55,1 тис. га;
- проса — 38,5 тис. га.
Загалом під урожай 2026 року озимими та ярими зерновими й олійними культурами засіяли понад 20 млн гектарів.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Чи вистачить зерна Україні
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що очікуваний урожай має повністю забезпечити внутрішні потреби країни.
«Попри війну, дефіцит ресурсів і складні погодні умови, наші господарства своєчасно провели посівну та розпочинають жнива. Це свідчення стійкості українського агросектору, який залишається одним із ключових драйверів економіки та гарантом продовольчої безпеки країни. Очікуємо, що цьогорічний урожай повністю забезпечить внутрішні потреби України, збереже експортний потенціал галузі та зміцнить позиції нашої держави на світовому продовольчому ринку», – зазначив Висоцький.
Йдеться про потреби:
- населення;
- харчової промисловості;
- тваринництва;
- переробних підприємств;
- формування резервів.
Надлишок продукції Україна зможе спрямувати на експорт.
Таким чином, навіть за умов війни країна має зберегти статус одного з важливих постачальників продовольства на світовий ринок.
Яким буде експортний потенціал
Урожай у межах 81–83 млн тонн дозволить Україні зберегти значний експортний потенціал.
Основними експортними культурами залишаються:
- кукурудза;
- пшениця;
- ячмінь;
- соняшник;
- ріпак;
- соя.
Можливості експорту залежатимуть не лише від обсягів урожаю, а й від роботи морських портів, залізниці, автомобільних переходів та дунайських маршрутів.
Важливими чинниками також будуть світові ціни, вартість логістики й безпека судноплавства у Чорному морі.
У яких умовах проходять жнива
Жнивна кампанія проходить в умовах повномасштабної війни.
Аграрії стикаються з такими ризиками:
- ракетними та дроновими атаками;
- мінуванням територій;
- пошкодженням сільськогосподарської техніки;
- перебоями з електроенергією;
- дефіцитом працівників;
- високою вартістю пального, добрив і засобів захисту рослин;
- складною логістикою.
Особливо небезпечно проводити польові роботи у прифронтових і прикордонних областях.
Як погода вплинула на врожай
Посівна кампанія проходила після аномально холодної весни та сильних заморозків.
У деяких регіонах низькі температури могли пошкодити сходи, сповільнити розвиток рослин і вплинути на майбутню врожайність.
Водночас опади наприкінці весни та на початку літа частково покращили стан посівів.
Остаточні показники врожаю залежатимуть від погоди під час жнив, адже тривалі дощі можуть ускладнити збирання та погіршити якість зерна.
