Плюс 1,5 ГВт: чи допоможе нова генерація уникнути відключень електроенергії влітку та взимку
26 Червня 18:26
РОЗБІР ВІД 
В Україні цього року запланували ввести 1,5 ГВт нової розподіленої газової генерації. І це та генерація, яка вже допомагає і ще допоможе забезпечити країну електроенергією у літню спеку і зимові морози. Як реалізуються такі плани – з’ясовував «Комерсант Український».
Літо, спека, кондиціонери і… відключення електроенергії. Це вже звична, навіть стандартна ситуація, до якої, правда, важко звикнути. Навряд чи її вдасться уникнути і цього літа. Енергетики вже фіксують тенденцію до зростання споживання електроенергії. Приміром, 25 червня зранку воно було на 3,7% вищим, ніж в цей час попереднього дня. Причина змін – утримання спекотної погоди в Україні і все більш активне використання кондиціонерів. І це не межа: тривале утримання температури на позначці понад 30 градусів, дає, за оцінками енергетиків, додаткові 25% до звичайного рівня споживання електроенергії. До того ж, літо – це планові ремонти на АЕС. Нинішнього року енергетики оптимізували графіки цих ремонтів. Але в якийсь момент виробництво електроенергії може досягти мінімуму, а температура і використання кондиціонерів максимуму. І тоді точно не уникнути відключень. Швидше за все, такого збігу можна очікувати вже у другій половині липня. Хоча цього літа – і це визнають фахівці – запас стійкості української енергосистеми збільшився, зокрема, і завдяки розвитку розподіленої генерації. І цей процес триває.
Розподілена підтримка
Про наміри запустити 1,5 ГВт нової розподіленої газової генерації на початку квітня на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад повідомив Міністр енергетики Денис Шмигаль, пояснивши: «це стільки ж, скільки було введено за весь час великої війни». І це допомогло, і не лише присутнім, відчути масштаб завдань.
В середині червня міністр енергетики поділився новими цифрами, які допомагають оцінити те, наскільки успішно та динамічно рухається процес розбудови нової генерації. За словами Дениса Шмигаля, загальна потужність розподіленої газової генерації в Україні вже перевищила 1,8 ГВт.
«Лише за останні 3,5 місяці регіонами введено в експлуатацію 338,7 МВт. Найбільше – у Київській, Житомирській областях та Києві. Наразі тривають будівельні роботи для встановлення 249 установок загальною потужністю 522,8 МВт. Завершення робіт на більшості об’єктів очікуємо вже у вересні-листопаді цього року», – повідомив міністр.
Справді, останніми місяцями темпи введення нових потужностей залишалися високими і основний акцент нині робиться на швидкомонтованих газових електростанціях, які можуть бути введені в експлуатацію за кілька місяців. Такими спостереженнями з виданням «Комерсант Український» поділився Станіслав Ігнатьєв, голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики.
«Загалом можна констатувати, що програма розвитку розподіленої генерації вже перейшла від етапу екстрених рішень до системного нарощування потужностей. Якщо у 2024–2025 роках головним завданням було швидке встановлення обладнання для проходження зимових максимумів навантаження, то у 2026 році йдеться вже про формування нової архітектури енергосистеми, більш децентралізованої та стійкої до воєнних ризиків», – наголосив фахівець.
Станіслав Ігнатьєв також розповів, що лідерами за концентрацією нових генеруючих об’єктів є регіони, які мають найбільший дефіцит потужності після російських атак та водночас залишаються важливими промисловими центрами. Насамперед це Харківська, Сумська, Полтавська, Дніпропетровська, Київська та Одеська області, які визначено урядом пріоритетними для подальшого розвитку нової генерації.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Конкурсна розбудова генерації
Українська влада створює в країні оновлену енергосистему за принципом «енергетичних сот». І ця нова енергетична архітектура має три рівні: це атомна генерація, яка забезпечує стабільність енергопостачання; це, насамперед, нова розподілена генерація, яка дає гнучкість та балансування; а також локальна автономна генерація. І якщо за розбудову третього рівня більше відповідає місцева влада, то рівень другий – це відповідальність влади центральної.
В якості чи не головного проєкту, який має посприяти збільшенню потужності оновленої енергосистеми, виступає заявлений урядом конкурс на будівництво нової генерації в Україні. Це другий етап конкурсу. Перший виявився не дуже вдалим. Тоді загальний обсяг виставленої на конкурс генеруючої потужності становив 700 МВт. Але бізнесом було прогарантовано проєктів потужністю лише на 78,1 МВт. Чому так мало? Точка зору Дар’ї Орлової, аналітика ринку електроенергії агенції ExPro.
«У інвесторів все ще низька довіра до різних механізмів державної підтримки, оскільки залишається слід того ж зеленого тарифу, за яким борги перевищують 10 млрд грн. До того ж, на першому конкурсі відбулась значна затримка із фактичним оголошенням результатів, через це багато учасників відмовились від участі».
На думку Геннадія Рябцева, головного наукового співробітника Інституту стратегічних досліджень, основною причиною стала, насамперед, невідповідність між рівнем ризиків та запропонованими економічними стимулами.
«Інвестори враховують воєнні ризики, високу вартість залучення капіталу, невизначеність щодо майбутньої ринкової кон’юнктури та складність прогнозування доходів. Крім того, частина потенційних учасників вважала граничні параметри підтримки недостатніми для окупності нових проєктів. У результаті на конкурс було подано лише обмежену кількість проєктів», – зазначає фахівець.
Відповідно, завданням для Міненерго перед другим етапом конкурсу стало врахування пропозицій бізнесу та оновлення правил. У міністерстві запевняють, що це «домашнє завдання» виконали.
Новий конкурс – нові умови
Масштаб нової урядової пропозиції певною мірою вражає. Спочатку на конкурс було заявлено 1322 МВт нових генеруючих потужностей. Але кілька днів тому уряд збільшив загальну потужність, яка виставлятиметься на конкурс, на 183 МВт – до 1505 МВт. Чи вдасться підтвердити будівництво таких потужностей – під питанням. Приміром, аналітик ринку електроенергії агенції ExPro Дар’я Орлова не вірить, що будуть залучені усі 1,5 ГВт. Але попит з боку бізнесу, на її думку, буде вищим, ніж на першому етапі конкурсі. Головний науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев радить заявлений обсяг у 1505 МВт розглядати як цільовий орієнтир, а не гарантований результат конкурсу.
«Реалізація такого обсягу залежатиме від доступності фінансування, безпекової ситуації та довіри інвесторів до довгострокових правил гри. За нинішніх умов досягнення цієї мети можливе, але потребуватиме значно більшої інвестиційної активності, ніж продемонстрував перший етап», – наголошує фахівець.
За оцінкою ж Станіслава Ігнатьєва, голови Ради Української асоціації відновлюваної енергетики, перспективи цього конкурсу загалом виглядають позитивними з кількох причин.
«По-перше, в Україні вже сформувався пул приватних компаній, які мають досвід реалізації проєктів малої та середньої газової генерації. За останні два роки вони успішно вводили в експлуатацію десятки нових об’єктів, що знижує технологічні ризики для майбутніх учасників. По-друге, потреба в маневрових потужностях є об’єктивною та довгостроковою. Навіть після завершення війни система потребуватиме значних резервів для балансування мережі та інтеграції нових об’єктів відновлюваної енергетики. По-третє, регіональний принцип проведення конкурсу дозволяє більш точно враховувати локальні потреби мережі та знижує ризик концентрації інвестицій лише в окремих областях», – зазначає фахівець.
Водночас, за його словами, існують фактори, які можуть обмежити рівень конкуренції. Серед них – воєнні ризики, висока вартість капіталу в Україні, проблеми зі страхуванням інвестицій та невизначеність щодо довгострокових цін на електроенергію.
Умовами конкурсу також передбачено, що кожен об’єкт повинен мати гарантовану потужність щонайменше 10 МВт та обов’язково має бути оснащений другим рівнем захисту. І вже можна чути думки, що вимога мати другий рівень захисту призведе до суттєвого подорожчання проєктів та може знизити інтерес інвесторів до конкурсу.
Ключовою стимулюючою новацією другого етапу конкурсу є запровадження механізму ринкової премії. Зокрема, передбачається, що за послугу із забезпечення розвитку генеруючих потужностей протягом 5 років після введення об’єкта в експлуатацію сплачуватиметься до 27,92 євроцента за 1 кВт/год. Це робитиметься у випадках, коли ціна електроенергії у визначені Укренерго дефіцитні години ранкових та вечірніх пікових навантажень буде нижчою за визначену на конкурсі вартість МВт/год.
Як пояснює голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв, суть механізму полягає в тому, що інвестор отримує дохід від продажу електроенергії на ринку, а у випадку недостатності ринкової ціни для окупності проєкту отримує додаткову премію.
«Такий підхід широко використовується в країнах ЄС, оскільки дозволяє поєднати ринкові стимули з певним рівнем гарантій для інвестора. З точки зору залучення учасників рішення є логічним і більш ринковим порівняно з прямими тарифними гарантіями. Воно дозволяє уникнути надмірного фінансового навантаження на державу та водночас забезпечує базову передбачуваність доходів для інвесторів», – наголошує фахівець.
Головний науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев також вважає таку премію більш ринковим і гнучким інструментом, ніж фіксований тариф. Однак для проєктів із високою капіталомісткістю та значними воєнними ризиками сама по собі премія може бути недостатньою.
«Інвестори також очікують гарантій виконання зобов’язань держави, страхування воєнних ризиків та доступу до дешевшого фінансування. Тому ринкова премія є необхідним, але не завжди достатнім стимулом», – констатує експерт.
Голова Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв наголошує: якщо ринкова премія не компенсуватиме воєнні ризики та високу вартість фінансування в Україні, то великі міжнародні інвестори можуть поставитися до конкурсу обережно. Тобто для багатьох потенційних учасників конкурсу вирішальним фактором буде не лише розмір премії, а й наявність державних гарантій, механізмів страхування воєнних ризиків та підтримка міжнародних фінансових інституцій.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
