Технологічна відсталість “Укрзалізниці” обійдеться бізнесу в 36 млрд грн на рік, — експерт
26 Лютого 17:58
ДУМКА
Технологічна відсталість “Укрзалізниці” підриває ефективність усіх залежних від залізничної логістики виробників України та після підвищення тарифу коштуватиме бізнесу від 36 млрд гривень додаткових витрат.
Ця сума складається з 26 млрд гривень безпосередньо підвищення тарифу для компенсації операційних витрат монополії, та від 10 додаткових млрд гривень, які бізнеси змушені витрачати на взаємодію із застарілою бізнес-моделлю УЗ.
Таку думку висловлює Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, радник президії Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та голова асоціації “Цифрові шляхи свободи”, передає «Комерсант Український».
Технологічна відсталість “Укрзалізниці” проявляється в використанні застарілих методів організації вантажних перевезень: коли відсутнє якісне планування, а перевезеннями керують вручну через телефонні дзвінки, дані записують і передають на папері, а рішення ухвалюють повільно на тривалих нарадах, замість використання сучасних цифрових алгоритмів, які автоматизують примітивні процеси та підвищують ефективність рухомого складу й персоналу.
Саме консервація застарілих методів зумовлює зростання витрат УЗ і як наслідок, її потребу в підвищенні тарифів на вантажоперевезення, зазначає експерт.
“Бізнес обговорює підвищення тарифів. Але проблема не в підвищенні, а в технологічній відсталості “Укрзалізниці”. Більше як половина собівартості послуг УЗ – це витрати на персонал, які зростають швидше за продуктивність праці, що свідчить про недостатню автоматизацію. Вантажні перевезення, які є єдиним джерелом позитивної маржинальності “Укрзалізниці”, здійснюються за технологіями минулого століття. Наприклад, визначення дислокації вагонів на коліях досі відбувається вручну: працівники ставлять крейдові позначки на вагонах, переносять дані на папір, а потім, вручну вносять їх до своєї закритої автоматизованої системи. На одного працівника, який безпосередньо працює з вантажем, припадає кілька інших, які генерують рішення, інші дають команди через телефон, а багато інших обробляють дані вручну й на паперах, і цю працю давно можна було б замінити на машинну. Але замість удосконалення та цифровізації процесів, “Укрзалізниця” просить дозволити їй підвищити тариф, бо їй не вистачає коштів на утримання цієї застарілої бізнес-моделі”, – пояснює Юрій Щуклін.
Експерт констатує, що організація всіх залізничних перевезень в Україні базується на нормативних документах “Укрзалізниці”, створених на радянських принципах для єдиного монополіста-перевізника, який не звик рахувати кошти й не має для цього стимулів. Тому навіть компанії з впровадженими цифровими системами, типу SAP чи аналітики великих даних, змушені підлаштовуватися під ручне управління вагонами та потоками, паперові процеси та телефонні дзвінки, бо УЗ не інтегрує сучасні технології та методи, такі як API, для онлайн-взаємодії. Ці витрати бізнесу на взаємодію з архаїчною бізнес-моделлю УЗ становлять від 10 млрд гривень на рік.
“Всі інтегровані в логістичні ланцюги виробництва, приватні логістичні інфраструктури (елеватори, порти тощо) не можуть обійти УЗ і змушені дотримуватися її механіки та процедур, бо інших варіантів просто немає. Тому навіть ті бізнеси, які оптимізували свої процеси через цифрові інструменти, все одно змушені витрачати ресурси на утримання штату працівників для “персональної” взаємодії з чиновниками та працівниками УЗ, або звертатись до послуг посередників, які забезпечують таку взаємодію з УЗ. Крім того, що бізнес платить тарифи, які дорожчають, він змушений у своїх взаєминах, у своїй комунікації використовувати “технології” УЗ, коли потрібно ходити на нараду та вирішувати питання в кабінеті, переносити дані зі своїх систем на папір і навпаки, і витрачати крім грошей свій непоправний ресурс – час. А все тому, що УЗ є монополією та ключовим видом транспорту для багатьох галузей, тож бізнес мусить платити цей “податок на відсталість””, – визнає Юрій Щуклін.
Навіть якщо бізнес автоматизував власні бізнес-процеси, 80% часу його вагони чи вантажі простоюють через затримки в очікування рішень, нарад чи ручного розподілу вузьких місць інфраструктури. Це гальмує обіг коштів і нівелює переваги високих технологій в інших ланках логістичного ланцюга, аргументує експерт.
Він пропонує рішення — цифрову еволюцію вантажоперевезень залізницею, яка вже впроваджується у світі. Як приклад Юрій Щуклін наводить американську Norfolk Southern Railway, де автоматизоване управління станціями та штучний інтелект для розподілу локомотивів скоротили простої вагонів на 40%.
На думку експерта, бізнес має консолідовано ініціювати цифровізацію вантажоперевезень та наполегливо рекомендувати “Укрзалізниці” почати з наступних кроків:
- перегляду правил та регламентів й скасування норм, які штучно ускладнюють користування залізницями та гальмують їх розвиток;
- впровадження засобів відстеження вантажних вагонів;
- автоматизації управління перевезеннями;
- впровадження взаємодії через API.
“ІоТ трекери для вагонів – у 2024 році це не футуризм. Необхідно автоматизувати управління перевезеннями – без функціонерів, які розподіляють або вирішують “у ручному режимі” та для отримання персональної вигоди.
Інтегрувати API – щоб бізнес міг взаємодіяти між собою та із залізницею онлайн, 24/7, щоб виробник міг користуватись послугами залізниці без посередників, — зазначає Юрій Щуклін. — Таке рішення, впроваджене в “Укрзалізниці”, зменшить собівартість перевезень на 10% вже в перший рік. Зменшиться питома вага ручної праці, з’явиться прозорість і передбачуваність, якої так не вистачає українським експортерам. Це рішення не коштує 26 мільярдів! Це потребує лише цифрової грамотності керівництва “Укрзалізниці””.
