Торгівля як інструмент шантажу: експерти пояснили, чому Росія посилює тиск на Вірменію
8 Червня 16:14
АНАЛІЗ
Вірменські виробники розпочали постачання свіжих квітів та овочів на нові ринки, зокрема до України та країн Європейського Союзу. Це рішення стало прямою відповіддю на масштабні торговельні заборони з боку Російської Федерації.
Наслідком цього може стати збільшення присутності вірменської продукції на українському ринку, а також посилення конкуренції серед постачальників овочів, фруктів, напоїв і навіть квітів.
Завдяки Вірменії ринок України може пожвавитися
Економіст Андрій Новак зазначає у коментарі «Комерсант Український», що Вірменія фактично втратила доступ до російського ринку, який тривалий час був основним для збуту її продукції. Йдеться насамперед про овочі, фрукти, алкогольні та безалкогольні напої.
«Це змушує Вірменію зараз шукати альтернативний ринок. Найпершим і найбільшим є ринок ЄС і України», – наголошує експерт.
За його словами, через певний час українські споживачі можуть помітити значне збільшення асортименту вірменських товарів у магазинах.
«Ми побачимо на наших ринках, на наших прилавках більше вірменської продукції, перш за все овочевої і фруктової групи, і, можливо, ще більше алкогольних, безалкогольних напоїв», – вважає Новак.
Економіст проводить паралелі з досвідом України. Свого часу українські виробники також зіткнулися з численними обмеженнями з боку Росії. Під заборони потрапляли вагони, сирна та молочна продукція, а згодом і багато інших товарів, які традиційно експортувалися на російський ринок.
Втім, український бізнес зміг адаптуватися. Виробники почали активніше виходити на ринки Європи, Африки, Азії та арабських країн. У результаті експорт не лише відновився, а й продемонстрував зростання.
«Я впевнений, що те саме чекає і Вірменію. Вони відкриють для себе нові ринки, будуть заробляти там більші суми», – переконаний експерт.
Окрему увагу Новак звертає на квіткову продукцію. Хоча оцінити масштаби майбутніх поставок поки складно, він нагадує, що квіти належать до товарів із високим товарообігом. Тому вірменські виробники можуть посилити свої позиції й у цьому сегменті українського ринку.
Для українських покупців така тенденція може мати позитивний ефект. Зростання кількості імпортних товарів означає посилення конкуренції між постачальниками.
«Не дивно, що більш конкурентна чи більш дешева продукція з Вірменії може зайняти свою частку на українському ринку. Для нас, споживачів, цікаво, щоб це призвело до зниження цін. Вища конкуренція може призвести до зниження цін», – підсумував Андрій Новак.
У Threads користувачі активно діляться першими фото та відео зі свіжими партіями вірменських троянд, які у ці дні з’явилися на полицях квіткових магазинів. Українці у коментарях жартома називають ці квіти «трояндами геополітичної свободи».
Інформацію про початок альтернативного експорту офіційно підтвердив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. За його словами, країна оперативно реагує на торговельну блокаду з боку Москви, переорієнтовуючи бізнес на європейський простір:
«Сьогодні кілька наших бізнес-делегацій уже працюють, і перші партії роз та овочів уже відправлені. Коли вони прибудуть на місце, тоді я скажу, в які саме країни», — цитує Пашиняна вірменське державне інформагентство Armenpress.
Він також назвав дії Росії «несправедливими перешкодами для експорту» та пообіцяв, що уряд Вірменії компенсує збитки фермерам, які постраждали від російських обмежень.
Хронологія та причини російської заборони
Російська Федерація (через «Россільгоспнагляд») наприкінці травня почала послідовно закривати свій ринок для вірменської продукції. Ембарго на квіти стало першим кроком у цьому списку. Наступні заборони стосувалися томатів, огірків, перців, зелені та полуниці. З 2 червня заборона поширилася на виноград та кісточкові фрукти (черешню, абрикоси, персики, сливи). Наступного дня під обмеження потрапили картопля, баклажани, сухофрукти та яблука з грушами.
Офіційні причини РФ – технічні
Російська сторона аргументує заборону «захистом фітосанітарного благополуччя». У «Россільгоспнагляді» стверджують, що у вірменській продукції нібито масово знаходять небезпечних шкідників тощо.
Окрім цього, Москва звинуватила Міністерство економіки Вірменії у інституційній неспроможності. Мовляв, після ліквідації вірменського Мінсільгоспу у 2019 році та передачі його функцій Мінекономіки, вірменська сторона начебто «не справляється з контролем сільгоспвиробників»
Реальні причини або політичний контекст
Незалежні аналітики та міжнародні медіа пов’язують різке «зелене ембарго» з геополітичним розворотом Єревана. Вірменія дедалі активніше демонструє намір дистанціюватися від Москви та поглиблювати співпрацю з Європейським Союзом. На цьому тлі Росія посилює економічний тиск на свого традиційного союзника, використовуючи торговельні обмеження як інструмент політичного впливу.
Військовий аналітик Олег Жданов у коментарі «Комерсант Український» висловив переконання, що Кремль не готовий просто так втратити контроль над країною, яку десятиліттями вважав частиною власної сфери впливу.
За словами експерта, заборона на ввезення окремих вірменських товарів до Росії є частиною ширшої стратегії тиску на Єреван.
«Російська Федерація не хоче упустити Вірменію з-під свого політичного впливу. Вони вводять заходи, щоб натиснути на Вірменію. Як це можна зробити? Економічно», – зазначає Жданов.
Нинішні обмеження Росії – це лише початок економічного протистояння між двома державами, вважає аналітик.
«Це буде економічна війна. На сьогоднішній день Росія не здасться просто так і не випустить Вірменію зі своїх лап. Вони будуть намагатися її утримувати», – вважає експерт.
Водночас у Вірменії є можливості для переорієнтації торговельних потоків та пошуку нових партнерів. Останніми роками Єреван активізував дипломатичні контакти із сусідами, насамперед з Азербайджаном та Іраном.
Жданов нагадує, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян уже проводив переговори з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, а також активно розвиваються контакти з Тегераном.
«Наскільки я знаю, зараз Вірменія веде перемовини з Іраном. Іран може допомогти. До речі, основним постачальником палива і хліба у Вірменію є Іран, а не Російська Федерація», – підкреслює аналітик.
Окрему роль у зміні економічної географії регіону може відіграти Туреччина. Попри складну історію відносин між Анкарою та Єреваном, турецька сторона зацікавлена у розвитку транспортних маршрутів через Південний Кавказ.
«Є ще Туреччина, яка може теж сприяти. Вона може надати транзит для Вірменії і для постачання товарів до Європейського Союзу через свою територію», – пояснює Жданов.
Особливе значення у цьому контексті має питання Зангезурського коридору. Його реалізація відкрила б нові можливості для сполучення між Азербайджаном, Туреччиною та іншими країнами регіону. Саме тому, на думку експерта, сусідні держави зацікавлені у пошуку компромісів та стабілізації ситуації.
Водночас Росія навряд чи відмовиться від спроб зберегти свій вплив. За словами Жданова, можливості Кремля суттєво скоротилися через війну проти України. Значна частина особового складу російської військової бази у Вірменії була перекинута на фронт.
«Навіть з військової бази у Вірменії було забрано максимум особового складу для участі у війні проти України», – зазначає він.
Тому Москва дедалі більше покладається на інші інструменти впливу, зокрема діяльність спецслужб та політичні технології.
Показово, що нові торговельні обмеження були введені саме після заяв вірменського керівництва про намір зближення з Європейським Союзом. Подібна практика давно стала частиною зовнішньої політики Москви. Кремль традиційно використовує структури на кшталт «Россільгоспнагляду» та «Росспоживнагляду» як інструменти економічного тиску на держави, які намагаються проводити більш незалежний курс.
Однак, як показує досвід інших країн, економічний шантаж не завжди приносить бажаний результат. Навпаки, він часто стимулює пошук нових партнерів і прискорює процес виходу з-під російського впливу.
Ембарго на товари – як елемент політичного шантажу
Для Росії економічні важелі давно стали одним із головних інструментів зовнішньополітичного впливу. Саме тому нові обмеження щодо вірменських товарів багато експертів розглядають не лише як торговельне рішення, а й як політичний сигнал Єревану на тлі його прагнення до тіснішої співпраці з Європейським Союзом.
Політолог Руслан Бортник у коментарі «Комерсант Український» зазначає, що Москва не вперше використовує доступ до свого ринку як засіб тиску на сусідні держави.
«Майже завжди доступ до російського ринку і можливість торгувати на російському ринку використовувалася як зброя», – наголошує експерт.
За його словами, подібні ситуації раніше вже виникали у відносинах Росії з Україною, Білоруссю, Молдовою та Казахстаном. Водночас Бортник підкреслює, що використання економічних інструментів у політичних цілях є поширеною практикою і в сучасному світі.
«Подивіться, що робить Трамп з тарифами. Те ж саме. Китай, Європейський Союз. На жаль, доступ до того чи іншого ринку дійсно часто використовується як інструмент геополітичного впливу», – зазначає політолог.
Попри це, питання переорієнтації вірменського експорту на нові ринки поки залишається відкритим. На думку експерта, успіх такого кроку значною мірою залежатиме від економічної доцільності та логістичних можливостей країни.
«Вірменія не має доступу до моря, логістика буде складна і скільки в ній буде економіки, побачимо», – зауважує Бортник.
Ситуацію ускладнює й те, що Росія може вдатися до нових заходів тиску. Крім обмежень на продовольчі товари, Москва вже сигналізує про можливий перегляд домовленостей щодо безмитного постачання до Вірменії природного газу, нафтопродуктів та алмазів. Такі кроки можуть стати додатковим важелем впливу на Єреван у разі подальшого зближення країни з Європейським Союзом.
