Ціна пігулки: кому, за що і скільки платить пацієнт

28 Вересня 2025 12:50

В Україні фармацевтичний ринок демонструє величезний дисбаланс прибутковості між виробниками, дистриб’юторами та аптечними мережами. Про це заявив виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін у Facebook, передає «Комерсант Український».

За його словами, рентабельність виробників є помірною.

«Середня рентабельність українських фармвиробників становить 8,8%.

Якщо подивитися детально на топ-5 компаній:

Фармак: дохід 10,78 млрд грн, чистий прибуток 1,62 млрд грн – рентабельність 15,0%

Дарниця: дохід 6,88 млрд грн, чистий прибуток 679 млн грн – рентабельність 9,9%

ЮРІЯ-ФАРМ: дохід 5,74 млрд грн, чистий прибуток 752 млн грн – рентабельність 13,1%

Артеріум: дохід 5,23 млрд грн

Київський вітамінний завод: дохід 4,94 млрд грн», – перелічив експерт.

Натомість найбільші прибутки акумулюють посередники. «Дистриб’ютори – це найприбутковіша ланка ланцюга. Понад 90% фармацевтичного ринку України контролюють два гравці – “БаДМ” та “Оптима-Фарм, ЛТД”», – наголосив Амелін.

Фінансові показники свідчать про домінування цих компаній.

«У 2023 році дохід “БаДМ” склав 57,6 млрд грн, “Оптима-Фарм” – 56,7 млрд грн. Доходи обох компаній збільшилися в 6 разів», – зауважив він.

При цьому маржинальність бізнесу дистриб’юторів стрімко зростає.

«Вони збільшили середній розмір націнок з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024 році – зростання в 2,7 раза лише за 3 роки. Це стало можливим завдяки високій оборотності капіталу, економії на масштабі та монопольному становищу на ринку», – пояснив аналітик.

Аптечні мережі ж залишаються найменш прибутковою ланкою.

«Рентабельність аптечного бізнесу в Україні становить лише 0,7%, причому третина компаній працюють у збиток. Середня роздрібна націнка на аптечному ринку – 27,2%, однак це лише валова маржа, а не чистий прибуток», – підкреслив Амелін.

Конкретний розрахунок

«Якщо подивитися, як розподіляється маржа з товару, проданого в аптеці за 100 грн, то картина виглядає так:

Споживач платить – 100 грн.

Аптека отримує – 22 грн. З них: операційні витрати ~13 грн, маркетингові доходи ~1 грн, закупівельна ціна ~6 грн. Чистий прибуток аптеки – близько 2 грн (маржа 9%).

Дистриб’ютор отримує – 6 грн. Його закупівельна ціна ~4 грн, прибуток ~2 грн (маржа 33%).

Виробник отримує – 72 грн. Із них: матеріали (API, упаковка) ~58 грн, виробничі витрати ~7 грн, чистий прибуток ~7 грн (маржа 10%)».

Підсумовуючи, експерт заявив:

«Головний бенефіціар конфлікту (на фармринку, – ред.)– дистриб’ютори-монополісти. Вони отримують найвищу маржу при мінімальних ризиках та інвестиціях, контролюючи вузьке місце в ланцюгу постачань».

Конфлікт на фармринку

Коріння конфлікту лежить у змінах регулювання фармацевтичного ринку, ініційованих урядом для зниження цін на ліки.

12 лютого 2025 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів яке передбачало 30% зниження цін на топ-100 препаратів та заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.

Однак ще до формального набрання чинності цих заходів «Дарниця» в кінці 2024 року підвищила ціни на свої препарати на 120%, що стало каталізатором конфлікту.

З 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж – АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня – різко скоротили закупівлі продукції «Дарниці», контролюючи близько 70% роздрібного фармацевтичного ринку.

З того часу, тривають публічні баталії між виробниками, аптеками і дистрибюторами. І все це вже призвело і до значних економічних втрат, наголошує Амелін.